Постаті
Микола ЛЕМИК

ЛЕМИК Микола. Месник за Голодомор

Чоловік, який скоїв один з найвідоміших терористичних актів в історії українського національного руху, народився 4 квітня 1915 року у селі Солова (тепер Золочівський район Львівщини).

Після закінчення української гімназії вступив на математично-природничий факультет Львівського університету. У 1932 році став членом ОУН, а вже наступного року, виконуючи рішення проводу організації, вчинив атестат на секретаря консульства СРСР у Львові, енкаведиста Алєксєя Майлова.

21 жовтня 1933 року 18-річний студент Микола Лемик, прийшовши на прийом, випустив у представник радянської влади дві кулі. У такий спосіб націоналісти вирішили привернути увагу світової громадськості до Голодомору на Великій Україні та Кубані, про що було відкрито заявлено під час судового процесу. Восени того ж року його було засуджено до смертної кари, однак невдовзі вирок було замінен на довічне ув’язнення. Варто зауважити, що на стороні звинуваченого виступило одразу восьмеро провідних українських адвокатів того часу, а саме: Кость Левицький, Степан Федак, Володимир Старосольський, Лев Ганкевич, Осип Назарук, Степан Біляк, Степан Шухевич, Кость Панківський.

Длі відбуття покарання Лемика відправили у політичну тюрму «Святий хрест» до Варшави. Восени 1939 року під час етапування до іншої в’язниці, скориставшись хаосом перших днів війни, Лемику вдалося втекти. При цьому він отримав поранення. Згодом йому таки вдалося пробратися до Кракова, де він на нелегальному становищі продовжив боротьбу.

4 серпня 1940 року Микола одружується з Любою Возняк, чия сестра була замужем за братом Степана Бандери – Василем. Шлюб молодята оформляють на фіктивне прізвище Сенишин.

Після нападу Німеччини на СРСР Лемик стає організатором похідних груп ОУН. Очолює групу і крайовий провід ОУН на східноукраїнських землях, але невдовзі потрапляє до рук гестапо. У жовтні 1941 року його розстріляно у Миргороді. Місце його поховання невідоме.

Пам’ятні дошки на честь Миколи Лемика встановлено у Львові та Миргороді. Його ім’я носить провулок у Полтаві. Сторіччя Лемика, згідно з постановою Верховної Ради, відзначали на державному рівні.

Постаті