Мандрівки

Подарунок «рускому народови». Народний дім у Стрию

Будівля Народного дому у Стрию, спроектована геніальним українським архітектором Іваном Левинським, є не лише однією з найвизначніших архітектурних памяток міста. Будівництво цієї споруди стало яскравим зразком самоорганізації кращих представників української інтелігенції заради праці на благо власного  народу, і навіть певної жертовності в ім’я високих ідеалів. Споруджена їх стараннями будівля на довгий час стала осередком діяльності українських інституцій Стрия. Ці традиції, на десятиріччя перервані роками радянської окупації, стрийський Народний дім намагається підтримувати й досі.

Стрийський Народний дім на поштівці поч. ХХ ст.

Історія

Будівництво Народного дому у Стрию зініціювали відомі громадські діячі Стефан Дубравський та Євген Олесницький. Ще у 1892 році це питання було проголошене одному із засідань стрийської «Просвіти» і викликало жваву підтримку серед місцевої української інтелігенції.

Меморіальна таблиця нагадує про час іособливості побудови Народного дому

За задумом ініціаторів, у Стрийському Народному домі мали б поміститися «…касино, читальня повітова, бібліотека повітова, музей зборів етнографічних, архиологічних, геологічних, геогностичних і інших речей з цілого повіту і дальшої околиці нашої, бурса для талановитої сільської і маломіської молодежі, простора саля для нарад, науки і забав, для представлень театральних і для музикально-декламаторських вечірків».

Вже у лютому 1893 року запрацював оргкомітет, поділений на дві структури: одна відповідала за організацію Товариства «Народний дім», друга власне за будівництво. Обидва комітети очолив Євген Олесницький.

Земля на вулиці Гоша (теперішній Народній), яку за 5 370 золотих ринських викупили у доктора В. Серакавського, спочатку була призначена для побудови на ній «Руської бурси». Однак ділянка була завелика для бурси, то вирішено було віддати її під побудову Народного дому.

Товариство «Народний дім» організувало збір коштів. Перший внесок зробив один з ініціаторів будівництва, доктор Степан Дубравський, якийнадав свій капітал у сумі 10,000 золотих римських, що дозволило швидко розпочати роботи.

Палацові вікна другого поверху

Вагомим був і внесок відомого галицького будівничого Івана Левинського. Цей уславлений архітектор, якого зі Стриєм пов’язували роки дитинства, погодився безкоштовно виготовити проект будівлі та її архітектурне оформлення. Спочатку Левинський безпосередньо вів нагляд за будівництвом, а потім, за його порадою, цю справу перейняв архітектор Тадей Ільницький.

Проектом будівлі було передбачено влаштування на другому поверсі великої театральної зали та малої зали на першому поверсі. Крім канцелярій українських товариств в будівлі розташовувалися бібліотека та ряд закладів, котрі повинні були приносити прибуток.

Погруддя Тараса Шевченка на фасаді Народного дому

Народний дім у Стрию було урочисто відкрито 1 січня 1901 року, у перший день ХХ століття. На відкриття прибуло чимало поважних гостей, зокрема посол Юліан Романчук, професор Володимир Шухевич, професор Олександр Колесса, доктор Василь Щурат, оперний співак світового рівня Олександр Мишуга.

Відтоді упродовж 40 років тут вирувало культурно-мистецьке та політичне життя. Народний дім став домівкою для багатьох українських товариств у Стрию: «Просвіти», «Міщанської бесіди», «Руського Касино» (з 1920 «Українське Касино»), українського театру, «Стрийського Бояна», «Союзу українок». На сцені Народного дому постійно відбувалися вистави українських театрів Галичини та з Наддніпрянської України. Тут грала трупа Миколи Садовського з неперевершеною Марією Заньковецькою, тут читав свої поезії та публічні лекції Іван Франко, тут Лесь Курбас організовував 50-річний ювілей українського театру в Галичині, тут проводилися Хліборобські виставки, які відвідували, зокрема, Михайло Грушевський та митрополит Андрей Шептицький.

Цю таблицю було встановлено у рік святкування 100-річного ювілею Шевченка

Активне українське життя Народного дому різко обірвалося з приходом радянської влади, яка у 1939 році відібрала його у громади, влаштувавши у ньому «дом Красной армии». При німецькій окупації будинок повернули українцям, але в 1944-му комуністична влада знову віддала приміщення під «будинок офіцерів».

Зображення Галицького лева над входом до будинку

Ситуація змінилася лише у часи горбачовської «перебудови». Упродовж 1988-1991 років у Стрию проходила низка політичних акцій із метою повернути Народний дім громаді. Врешті 21 листопада 1991 року міськвиконком прийняв рішення передати Народний дім стрийській громаді в особі Товариства української мови ім. Т. Шевченка «Просвіта».  8 березня 1992 року відбулося друге відкриття Народного дому

Архітектура

Нетинькований фасад Народного дому викладений із світло-вишневої цегли. Центральний фасад акцентовано високими і багато оздобленими орнаментами вікнами на рівні другого-третього поверхів. Над ними розміщено напис «Рускому народови» (у ті часи місцеві українці ще називали себе русинами). До приміщення вело троє дверей, з яких до сьогодні збереглися лише парадні – з правого боку будинку. Над ними встановлений галицький герб із зображенням лева. У радянські часи він був заліплений гіпсом і відновлений лише у часи Незалежності.

У нішах під вікнами розміщені бюсти видатних діячів української культури – Юрія Федьковича, Миколи Устияновича, Тараса Шевченка, Івана Котляревського, Маркіяна Шашкевича, Миколи Лисенка. Автором скульптур є відомий український скульптор Григорій Кузневич. З усіх вищезгаданих бюстів не збереглося оригінальне погруддя Івана Котляревського – і з цим пов’язана цікава історія. Під час німецької окупації нацисти прикріпили до бюсту поета портрет Гітлера. Радянські солдати, що зайняли Стрий після відступу німецьких військ, зірвали портрет разом з погруддям. Лише в 1970-х роках копію бюста Котляревського, виготовлену Еммануїлом Миськом, знову встановили на Народному домі.

Парадні сходи

На жаль, за радянського режиму було втрачено чимало цінних оздоб інтер’єру споруди. Зокрема, декоративні світильники на парадних сходах, розписи головної зали та скульптури муз мистецтва і науки, що прикрашали її.

Цікаво, що у перші роки існування Народного дому вздовж нього протікав невеличкий потік, через який був перекинутий місток, що вів до будівлі. Але десь між 1906-1910 роками потік був засипаний, зник і місток.

Головна зала Народного дому

Музей

У грудні 1998 року, до 130-річчя «Просвіти», в одній з кімнат Народного дому було відкрито музей «Просвіти» Стрийщини.

Центральне місце в експозиції музею займає символ «Просвіти», зображення молодої жінки в білій одежі на темному фоні, що в одній руці тримає книгу, у другій, високо піднятій, — смолоскип. Над головою постаті — золота зірка. Чільне місце в експозиції займає макет «Шевченко — наш духовний батько», що відображає садибу Шевченка за описом його самого. Також тут знаходяться коробочки із землею з могили матері поета і з могили Шевченка у Каневі.

Є у музеї давні фотографії Народного дому і визначних подій, історичні документи, книгозбірня і декілька тематичних стендів.

Як добратись зі Львова

Потягом

Зі Львова до Стрия відправляються електрички з приміського вокзалу ( у напрямку на Стрий, Трускавець, Моршин та Мукачево). Розклад дивитись тут.

Автобусом

Автобуси зі Львова до Стрия відправляються з центрального автовокзалу з середнім інтервалом в 30 хв.

 Автомобілем

Їхати трасою Київ-Чоп. Відстань від Львова – 70 км.

Адреса: м.Стрий, вул. Народна,8

Мандрівки