Постаті
Григорій ЛАКОТА

ЛАКОТА Григорій. Священний мученик з ГУЛАГу

Григорій Лакота народився 31 січня 1883 року у селі Голодівка Рудківського повіту (нині Задністряни Самбірського р-ну Львівської обл.). Майбутній владикаі був четвертою дитиною в родині Єфросинії (з дому Лаврів) та Івана Лакоти.

Після закінчення народної школи у Комарному юний Григорій продовжив навчання у Львівській академічній гімназії. У 1903 р. він вступає до духовної семінарії, а в 1908 р. у Перемишлі відбулося рукоположення Григорія Лакоти на священика. Згодом він стає сотрудником парафії св. Варвари у Відні, де в 1911 р. отримує ступінь доктора богослов’я.

Під час Першої світової війни опікується кількома парафіями, зокрема в Гусакові, Болеховичах, Радохові та Мишлятичах. Протягом 1918 – 1926 рр. отець Лакота працює ректором Перемишльської духовної семінарії. 16 травня 1926 р. хіротонізований на єпископа-помічника Перемишльського.

26 червня 1946 р. польською комуністичною владою владику було примусово депортовано до Львова, де через місяць його заарештовано вже радянськими комуністами і засуджено до 10 років ув’язнення. Єпископа Григорія Лакоту було відправлено у табір до Воркути. У ГУЛАГу він спершу працював на шахті, однак через слабке здоров’я і похилий вік переведений на допоміжні роботи в таборі. Разом з іншими репресованими священниками владика Лакота таємно відправляв богослужіння і навіть висвятив на священика монаха Євстафія Смаля.

Помер Григорій Лакота 12 листопада 1950 року в таборі від туберкульозу легень. Як би це дивно не виглядало, але, враховуючи великий авторитет серед в’язнів, табірне начальство дозволило поховати Григорія Лакоту у справжній труні і покласти в могилу його єпископські відзнаки. Завдяки цьому стало можливим відшукати його могилу у 1996 році.

Улітку 2001 року останки владики перевезли до Львова. Того ж року під час візиту в Україну Папа Римський Іван Павло ІІ проголосив Григорія Лакоту блаженним священномучеником Української Греко-Католицької Церкви.

Постаті