Постаті
Артур ГРОТТГЕР

ГРОТТГЕР Артур. Символ трагічного кохання

Метеор живопису та символ трагічного кохання Артур Гроттгер народився 11 листопада 1837 року у селі Отиневичі на Жидачівщині.

Перші уроки живопису Артуру дав батько, а вже в 11-річному віці хлопця віддали навчатися в студію львівського художника Яна Машковського. 1851 – на виставці в одному з магазинів Львова баварський граф Олександр Паппенхайм зауважив красиву акварель – погоню польської шляхти за татарами. Граф купив її, запитав у продавця хто є її автором і з подивом дізнався, що це перша робота 14-річного хлопчика Артура Ґроттґера. Він вирішив познайомитися з автором і це знайомство переросло в багаторічну дружбу, а молодий художник знайшов мецената.

Того ж року друзі радять юному Артуру зобразити візит до Львова імператора Франца Йосифа I. Ідею підтримали граф Агенор Голуховський, тодішній губернатор Галичини і галицький магнат Забельський, дядько Артура, який приймав монарха в своїй резиденції. Франц Йосиф отримав акварель на пам’ять про свій візит в якості подарунка від польського дворянства. Приємно вражений цісар призначив Ґроттґеру стипендію з власних коштів в розмірі 20 гульденів на місяць.

Уже наступного року перспективний художник вирушає на навчання до Краківської академії мистецтв, а у 1855-1858 роках студіює вже у Віденській мистецькій академії.

1859 року Гроттгер починає співпрацювати з польським журналом Post?p Юзефа Осецького, що видавався у Відні, а у 1863 році стає його головним редактором. Крім того, співпрацює як ілюстратор з багатьма віденськими журналами і продовжує займатися живописом. Усе це дозволяє Артуру незле заробляти і він перевозить зі Львова до Відня матір і сестру.

Але невдовзі стрімкий злет Гроттгера буде обірвано. Гроттгер допомагає учасникам Січневого повстання рятуватися від переслідування російської влади, і 23 грудня 1863 року у його віденської квартирі був заарештований підозрюваний в організації заколоту в Кракові поляк. Австрійська влада розпочала судовий процес проти Ґроттґера, а імператор Франц Йосиф позбавив його своєї стипендії. Наступного року за участь у повстанні заслано в Сибір молодшого брата художника – Ярослава.

Позбавлений матеріальної підтримки і запідозрений у неблагонадійності Гроттгер повертається на Галичину, де перебивається випадковими заробітками, продаючи свої акварелі. Водночас він працює над циклом робіт про Січневе повстання.

1866 року на балу у Стрілецькому товаристві у Львові уже хворий на сухоти Ґроттґер познайомився з 16-річною Вандою Монне. Це трагічне кохання назавжди увійшло в історію Львова романтичного. Не зважаючи на протести батьків дівчини, закохані регулярно зустрічалися і клялися один одному у вічній вірності.

Налагоджувалися справи й у художника. 1867 він вирушає до Парижа. Там закінчує свій найвідоміший цикл «Війна», який купує сам Франц Йосиф I. Однак того ж року стається загострення хвороби і у грудні лікарі екстрено відправляють художника лікувати кровотечу в легенях на курорт Амелі-ле-Бен у французьких Піренеях. Але вже 13 грудня 30-річний Гроттгер помирає.

Його наречена Ванда Монне перевезла тіло художника до Львова і 4 липня 1868 року перепоховала на Личаківському цвинтарі. Кажуть, що могила розташована на місці, яке колись під час прогулянки з нареченою чи то серйозно, чи жартома вказав сам Артур.

Іменем Гроттгера названо вулиці у багатьох містах Польщі та у білоруському Гродно. Його пам’ятники є у Кракові та у Домініканському соборі у Львові.

Постаті