Мандрівки

Трускавецький костел. Найгарніша споруда знаменитого курорту

Курортний Трускавець аж ніяк не назвеш незвіданою землею. Щороку десятки тисяч людей не лише з України приїздять сюди, аби попити цілющої водички, подихати прикарпатським повітрям і просто відпочити.

Успенський костел в Трускавці

На жаль, в контексті здравниці якось губляться архітектурні перлини міста-курорту, передусім розкішні дерев’яні вілли, збудовані наприкінці XIX – на початку ХХ століть. Але найгарнішою пам’яткою Трускавця усі, хто в ньому хоч раз побував, не змовляючись називають Успенський костел. Він хоч і збудований порівняно недавно, архітектурна стилістика з елементами неоготики додає йому таємничого середньовічного шарму.

Успенський костел на поштівці польського періоду

Хоч цілющі властивості трускавецьких вод були відомі здавна, про місто як курорт можна говорити, починаючи тільки з 1827 року. Саме тоді в Трускавці з’явилися перші лазні та перші житлові приміщення для відпочивальників, переобладнані відповідно з сільської корчми та хат місцевого населення. Через кілька років слава трускавецької води поширилася далеко за межі Прикарпаття, тож розпочалася інтенсивна розбудова курорту.

На той час трускавецькі римо-католики належали до Дрогобицької парафії. Але побожне панство, яке приїздило «на води», прагнуло на час вакацій не відступати від духовних практик. Тож у 1858-1860 роках за проектом архітектора Адольфа Куна (через кілька років у Львові за його проектом постане палац Сапєгів) та під наглядом будівничого Адама Берського у Трускавці було збудовано невеличку каплицю. Зводили її на кошти, зібрані з відпочивальників-католиків, а освятили на честь святої Кунеґунди – опікунки соляних копалень, на які багатий наш край.

Скульптура Богородиці на фасаді костелу

Каплицю, яка могла одночасно вмістити до півсотні людей, спеціально приїхав освятити єпископ Перемиський Адам Ясінський.

Поручіз каплицею у 1909 році було утворено подвір’я, огороджене дерев’яним парканом, споруджено кам’яні сходи, зроблено декілька терас, які сполучали храм з парком.

Інтер’єр костелу

У 1912-1913 роках до каплиці добудували більшу та вищу неоготичну частину. Перед костелом була встановлена кам’яна статуя Матері Божої роботи скульптора Ципріяна Годебського.

Під час Першої світової війни костел був знищений усередині, погоріли стеля та дах. Тож костел знову довелося добудовувати та та впорядковувати. Відбувалося це у 1933-1934 роках. А через два роки біля костелу постав парафіяльний будинок за проектом Тадеуша Яроша. 5 лютого 1938 року храм було піднесено до парафіяльного.

Головний вівтар

Однак «кар’єрні перспективи» святині обірвала Друга світова й радянська епоха, яка послідувала за нею. Костел у Трускавці, як водиться, закрили. Цінні картини французьких, іспанських та італійських митців – 73 автентичні полотна, подаровані для храму відпочивальниками, були розкрадені, як і прекрасні вітражі, позолочені фігури, всі речі, які являли хоча б якусь митецьку цінність. Спочатку приміщення було передано місцевому колгоспу імені Шевченка під склад калійних добрив, які почали нищити споруду зсередини. Через шість років складської долі у храмі вирішили влаштувати планетарій, який існував там ще у перші роки Незалежності.

Бічний вівтар

Тодішню владу «всесоюзної здравниці», звісно, нервували хрести на храмі. Тож їх вирішили спиляти, що було звиклим для того часу. Хрести пиляли вночі, щоб ніхто не бачив. Менші спиляли швидко, а з великим впоратися виявилося складніше. Аби довго не мордуватися, споруду вирішили просто підпалити. Впала покрівля, не стало склепіння, вирубали колони, знесли балкон хору. Потім почали перебудовувати, на місці вівтаря зробили господарську частину, у приміщенні також збудували три туалети. Тобто творили сервіс для відвідувачів планетарію, який мав стати своєрідним символом перемоги над релігією.

Після розпаду Радянського Союзу костел освятили й тут почали проводитися богослужіння. Цікаво, що перше богослужіння відбулося ще на сходах храму-планетарію. Деякий час потому віруючі та астрономи ще навіть ділили приміщення «на двох».

У 1994 році споруду остаточно повернули римо-католикам. Через два роки костел почали відновлювати за проектом архітекторки Юлії Гриценко. КардиналЯворський у 2002 році році освятив відновлений костел Успіння Пресвятої Діви Марії.

Фрагмент інтер’єру

Храм зведенио у стилі історизму з елементами неоготики. Це мурована з цегли будівля, тинькована, на кам’яному фундаменті, в плані хрестоподібна, однонавова, з п’ятигранною апсидою. Пресвітерій орієнтований на захід. З двох боків до трансепту прилягають квадратні в плані захристія і скарбець, а перед навою зі сходу – квадратний у плані передсінок – крухта. Костел перекритий хрестовими склепіннями з масивними профільованими ребрами. Головний фасад завершений трикутним щипцем. Бічні стіни костелу прорізані півциркульними вікнами з профільованими обрамуваннями і завершені профільованим карнизом. На гребені двосхилого даху над навою стоїть сигнатурка, завершена восьмигранним куполом.

Головною гордістю храму справедливо вважається орган, який придбали у майстрів з Познані в 1915 році і який пережив дві війни та епоху атеїзму.

Орган

Колись у короткий мирний час між двох найбільших воєн в історії людства послухати орган до Трускавця приходили прем’єр-міністр Австрії з дружиною, президент Естонії і навіть президент Туреччини, який через свою дружбу з Раймундом Ярошем, бургомістром Дрогобича і власником курорту, став меценатом Трускавця.

Із 1921 по 1939 на органних вечорах в костелі виступали знамениті музиканти й співаки з усієї Європи, долучаючи відпочивальників до високого мистецтва. Відрадно, що сьогодні цю традицію відновлено. Тричі на тиждень – у вівторок, п’ятницю та неділю – у костелі відбуваються вечори органної музики, які приваблюють відпочивальників і лікують душі не менше, ніж знаменита трускавецька «Нафтуся» лікує тіло.

Склепіння костелу

Як добратись зі Львова

Потягом

Електрички Львів-Трускавець відправляюються з приміського вокзалу. Розклад дивитись тут.

Автобусом

Автобуси Львів-Трускавець відправляються з АС-8 (залізничний вокзал).

Автомобілем

Трасою Київ-Чоп в напрямку Стрия. У Рудниках повернути направо в напрямку Меденич та Трускавця. Відстань – 95 км. Можна їхати довшою, але якіснішою дорогою через Стрий (відстань 11о км)

Мандрівки