Новини

У Львові вшанували Станіслава Єжи Леца

Сьогодні, 22 квітня, на вулиці Словацького, 6, на фасаді будівлі відбулося відкриття меморіальної таблиці Станіславу Єжи де Туш-Лецу, відомому письменнику. Участь у відкритті взяли міський голова Львова Андрій Садовий, польський громадсько-політичний діяч, журналіст, видавець, дисидент і політв’язень Адам Міхнік, сини Станіслава Єжи Леца – Томаш Лец та Ян Лец, письменник Андрій Павлишин, ініціатор проекту «ЛЕЦ. XX століття» Віктор Шендерович, представники українського ПЕН-центру та влади міста.

Меморіальну таблицю встановили на будівлі, де у 1920-1934 і 1939-1941 роках мешкав видатний львів’янин, польський поет і афорист Станіслав Єжи де Туш-Лец (літературне ім’я Станіслав Єжи Лец), повідомляє прес-служба Львівської міськради.

«Бачив, читав, захоплювався. І щоб краще розуміти Леца, ми повинні розуміти, якої величі це була людина, творила, далеко-далеко споглядаючи цей світ вперед. Я не знаю, які були думки Короля Данила Галицького, який 762 роки назад породив наше місто. Тут жили мільйони, творили тисячі й сотні тисяч – бідні, багаті, мудрі, дуже мудрі, але Лец, напевно, був чимось особливий. Власне, його мудрість, його просто любов до життя і сприйняття життя таким «голим нервом». Він був справедливою людиною.

Ми сьогодні маємо велику честь відкривати пам’ятну таблицю справедливій, чесній людині, яка народилася у цьому прекрасному місті, яке є вільне, і яке творить завжди вільних людей», – зазначив Андрій Садовий, міський голова Львова.

«Сьогодні ми вшановуємо пам’ять за допомогою інформаційної таблиці одного із найвидатніших синів львівської землі, поета, афориста Єжи Леца. Таблиця містить фото, текст українською, англійською мовами, і один із його найцікавіших афоризмів, який говорить про те, що він хотів би бути локальним письменником, що йому цього вистачить, бо він і так світовий письменник», – розповів Андрій Павлишин, письменник, член ПЕН-клубу.

«Це щось неймовірне, що ми сьогодні вшановуємо пам’ять великого польського письменника, мислителя, філософа в українському Львові з ініціативи знаного, відомого приятеля України Віктора Шендеровича. Лец мав в собі особливого генія, якого я називаю генієм львівським. В різний спосіб можна було відповідати на виклики тоталітарних ідеологій та режимів. Станіслав Лец відповідав через прийняття постави іронічного спостерігача, скептика, критика. Думаю, що ця урочистість тут, у Львові, це не тільки символ великого повернення Леца і його творчості, але і символ посмертної перемоги. Лец переміг напротивагу тим усім, хто отруював його життя. Сьогодні ми бачимо, як сильно нам бракує Леца, він би мав багато чого сказати про сьогоднішній польський уряд. Львів – це незвичне місто, в тому сенсі ця урочистість вписується в традиції цього міста, міста свободи, толерантності, плюралізну, різнонародності. Львів завжди буде українським, але завжди польське серце у Львові буде пікати», – розповів Адам Міхнік, польський громадсько-політичний діяч, журналіст, видавець, дисидент і політв’язень.

«Хочу подякувати всьому Львову, що так швидко – від ініціативи до створення цієї таблиці, і в такій атмосфері, без дискусій, важких тем, в толерантності до усіх народів та мов. Я був дитиною, коли помер батько. Але батько відчував себе більше поетом, ніж афористом. Є багато рецензій, що як поета його недооцінюють. Тут, на вул. Словацького, 6 він писав. Тут створив перші свої вірші, в них чутно мелодії. Батько був дуже приятельський, дружній до людей, він не мав ворогів. Але він мав одного ворога – тих, хто фальсифікує слова, які використовують слова у фальшивих цілях, дуже гонорові і великі слова використовують до дуже малих речей. Це важливо, що ми тут разом можемо показити, що ці слова можуть  бути у потрібному місці, тоді ми будемо вірні Лецові. Дякую Львову», – розповів Томаш Лец, син Станіслава Єжи Леца.

«Для мене це дуже важливий день. В 14 років я прочитав Леца, ці думки мене зробили таким, яким я є. Якщо говорити про літературних родичів, то Лец – це один з тих, хто створив моє розуміння про інтелектуальний гумор. Коли я приїхав кілька років тому Львів і побачив, що тут нема меморіальної дошки, я придумав цю ідею – альбом з поглядом на ХХ століття через афоризми Леца. Одразу прийшли дві думки – цей альбом має бути 4 мовами, Львів – це центр Європи і через Львів проходило ХХ століття і Львів змінював 7 разів громадянство. Львів – місто європейське, через яке трагічно проходили хвилі ХХ століття. Лец – львів’янин, син єврейки і австрійського графа. Він писав польською. Але він – людина світу, він належить світу. Для мене це дуже важливий день. Саме тут, у Львові, мала відбутись презентація цього альбому. Цей день настав. У Леца також є на це афоризм, де говориться, що ніщо в природі не зникає, крім надій, які збулись. Моя мрія збулась. Я щасливий, що я тут в цей день, з синами великого Леца. Це моя признання в любові і мій борг. Вчителям борги треба повертати. Я так віддав свій борг вчителю», – розповів ініціатор проекту «ЛЕЦ. XX століття» Віктор Шендерович.

Львівська громада та гості міста із появою цієї таблиці отримають видимий знак перебування видатного земляка та знаного європейця у місті, де він сформувався як особистість і набув величезного творчого потенціалу.

Нагадаємо, вчора, 21 квітня, у дзеркальній залі Палацу Потоцьких відбулося урочисте зібрання, присвячене Міжнародному проекту «ЛЕЦ. XX століття».  Виходить унікальний мистецький альбом – своєрідний літопис ХХ століття. Він містить майже двісті світлин, що стали символами часу та які підписано великими афоризмами Леца. Це є погляд на велике та трагічне століття крізь парадоксальні та мудрі думки тонкого філософа.

Довідка

Станіслав Єжи де Туш-Лец народився у Львові у 1909 році, помер у Варшаві в 1966 році. Навчався у Львівському університеті, тут дебютував поезіями, співпрацював у різних довоєнних часописах. Упродовж 1947-1966 років створив близько 5 тис. філософських парадоксів-афоризмів, об’єднаних загальною назвою «Незачесані думки», частково перекладені українською ще за життя поета його приятелем Ігорем Костецьким і опубліковані в журналі української діаспори «Сучасність». Афоризми Станіслава Єжи Леца вважаються у сучасній Європі класичними зразками жанру, публікуються щороку багатотисячними накладами.

Новини