Постаті
Станіслав УЛЯМ

УЛЯМ Станіслав. Геній, який створив смерть

Знакова постать у царині математичних наук Станіслав Улям народився 13 квітня 1909 року у Львові. Доволі цікавою є його родинна ґенеза. Львівську історію Улямів слід вести від прадіда-єврея, котрий прибув до міста з Венеції. Дід Станіслава був архітектором і будівельником, а батько – Йосиф – адвокатом. Мати – Анна Авербах походила зі Стрия і була донькою промисловця, який займався сталлю.

У малого ж Стася з дитинства появилася тяга до точних наук. Ще будучи школярем, він пристрастився до серйозних книг з математики і навіть зумів розібратися у Теорії відносності Ейнштейна, за що був названий вундеркіндом.

1927 року Улям вступив до Львівської політехніки, де особливо захопився теорією множин. Успіхи юного спудея не пройшли повз увагу відомого вже тоді математика Стефана Банаха, який почав запрошувати Станіслава на легендарні засідання Математичної школи у «Шкотську» кав’ярню.

18-річний студент пише свою першу наукову статтю (публіковану через два роки), а на початку 30-их років ХХ століття вже активно виступає на міжнародних математичних конгресах. У ті ж роки Улям захищає в політехніці спочатку кандидатську, а потім і докторську дисертації.

У 1935 році на запрошення американського математика Джона фон Неймана вирушає до Принстонського університету, де, зокрема, слухає лекції Ейнштейна. 1938 року молодий львівський математик отримав імміграційну візу і в серпні наступного року, за тиждень до початку війни, разом із братом Адамом (майбутнім відомим гарвардським совєтологом) відплив до США.

В Америці кар’єра Уляма склалася блискуче. Спершу він працює в університеті у Медисоні, штат Вісконсин, а у 1943 році отримує запрошення до лабораторії в Лос-Аламосі для участі у Манхеттенському проекті – творенні атомної бомби. У лабораторії він тісно співпрацює з кращими умами того часу – Енріко Фермі, Річардом Фейманом, Едвардом Телером, з яким згодом працюватиме і над водневою бомбою.

Після випробування атомної бомби Улям на деякий час відійшов від роботи в Лос-Аламосф й зосередився на праці у Каліфорнійському університеті. Однак зростаюче протистояння і гонка озброєнь між США та СРСР вдруге зумовлюють запрошення Уляма до роботи над зброєю масового знищення. Де-факто роботу над проектом американської водневої бомби очолює тріумвірат у складі Едварда Теллера, Станіслава Улям і Георгія Гамова. З огляду Внесок Уляма у проект був настільки значним, що Едвард керівник проекту Теллер узяв Уляма співавтором патенту на термоядерну бомбу.

Після успішного випробування водневої бомби 1 листопада 1952 року Улям намагався побудувати теорію керованих термоядерних реакцій і захопився проблемами ядерних ракетних двигунів. Після припинення урядом США фінансування цього проекту Улям почав активно працювати над застосуванням математичних методів у біології.

У 1967 році він стає деканом математичного факультету Колорадського університету. Пише і публікує кілька працб на межі математики та філософії. Крім того Улям переклав і впорядкував славнозвісний зошит із «Шкотської» кав’ярні – збірку ідей і проблем, які були обговорювали львівські математики епохи Банаха. У 1976 році вийшла автобіографічна книга Уляма «Пригоди математика». На той час він вже вийшов на пенсію, хоча іноді відгукувався на запрошення прочитати лекції в американських і європейських університетах.

13 травня Станіслав Улям раптово помер у Санта-Фе, штат Нью-Мексіко. Дружина-француженка перевезла прах ученого до Парижу, де він знайшов спочинок на цвинтарі Монмартр.

Постаті