Мандрівки

Львівський Лувр князя Сапіги

У середині 60-их років ХІХ століття у львівській пресі піднявся чималий рейвах, щоправда з позитивною конотацією – «Сапіга будує Лувр». Так місто зустрічало новий проект князя та естета – непритаманний для тогочасного Львова бароковий палац, який в мініатюрі дуже нагадував збудований кількома роками раніше архітекторами Вісконті та Люфюелем Новий Лувр у Парижі.

Палац Сапіг з боку подвір’я

Забігаючи наперед, відзначимо, що спорудження невеликого палацику обійшлося Сапізі у суму, майже рівнозначну тій, яку було витрачено на зведення розкішного палацу Потоцьких. Але князь ніколи не скупився на все, що здавалося йому красивим і вишуканим. Певно, потяг до естетики сформувався у Леона Людвика ще в дитячі роки, які він з матір’ю провів у Парижі.

Леон Людвик Сапіга

Народився Леон Людвик Сапіга 18 вересня 1803 року у Варшаві. Був молодшим сином мечника Варшавського князівства, шамбеляна та ад’ютанта Наполенона І князя АлександраАнтонія Сапіги та його дружини – графині Анни Ядвіґи із Замойських.  А взагалі то рід Сапігів своїм корінням походить із Великого князівства Литовського, в якому вважався другим за впливами після Радзивиллів.

Як ішлося вище, дитинство з матір’ю та сестрою Леон провів у Парижі. Набравшись вражень і повернувшись на батьківщину, вирішив творити маленький Париж у своїх маєтках. У 1835 році купив замок Красицьких (нині місто Красичин у Польщі), в якому створив свою резиденцію. Фінанси на реалізацію естетичних забаганок князя, звісно, не падали з неба – Сапіга попри все був чоловіком неймовірно підприємливим. Щоб сповна усвідомити це, достатньо кількох фактів. Так, у 1862 році за допомогою глобуса та шнурівки князь переконував британських підприємців, що для них найвигіднішим є будівництво трансконтинентальної залізниці від Англії до Індії через Львів. Влітку 1863 р. спільно з тими ж таки англійцями заснував «Англо-австрійський банк». 11 січня 1864 р. цісар Франц Йозеф І надав консорціуму Леона Сапіги – Томаса Брессі дозвіл на спорудження залізниці Львів-Чернівці-Ясси, президентом якої згодом став сам Сапіга.

Палац Сапіг на фото 1870 р. З правого боку – знищений у радянські часи східний житловий флігель палацу

Попри те володів багатьма маєтками на території сучасної України та Польщі, а його капітал на схилі літ оцінювали у 3 мільйони золотих ринських.

Отож, фінансові можливості та розвій душу дозволили князю Сапізі залучити недешевого архітектора Адольфа Куна і у 1867 році на вулиці Коперника постав вишуканий палацику стилі французького бароко. Двоповерхова споруда з мезоніном одразу стала окрасою лівобережного Львова.

Палацовий еркер

Головний об’єм має в плані форму квадрата, до якого примикає прямокутний флігель. Монументальна огорожа з ажурними металевими воротами відділяє парадний двір від вулиці. Стіни будівлі відрізняються м’якою пластикою, їх поверхні додають вишуканостірустикація і виступи пілястр.

Так еркер виглядає зсередини

Гармонійне компонування в оформленні зовнішніх фасадів горизонтального членування французьким рустом першого поверху, доричного міжярусних фризів, вертикальної розбивки площині стін пілястрами доричного ордера, розірваними декоративними фронтонами мансардного ярусу, чверть циркульних сандриків, терасової балюстради і складнопрофільних карнизів на кронштейнах лише підсилюють загальну візуальну легкість обсягу.

Елементи декору фасаду

Невід’ємною кілька частиною комплексу, що певним чином навіть  затіняє витонченість самого палацу, є портал в’їзної брами, який вторить стилю оформлення основної споруди: розбивка площині французьким рустом і простим карнизом, барокові завитки на вершини і вінчаючи квадратні чаші з вензелями, масивний постамент-фундамент і пояски-роздільники.

Елемент декору

Доля палацу з нинішнього погляду видається доволі драматичною. Можна навіть дивуватися, як він вцілів під шквалом усіх загроз. Під час українсько-польської війни у ньому розташовувався штаб українського війська, а вуличні бої, що точилися довкола, не завдали палацу жодних суттєвих збитків.

Елемент декору

У міжвоєнний період фамільна резиденція повернулася до своїх законних власників. Але невдовзі долю будинку було суттєво змінено – після приходу радянської влади розкішну споруду перетворили на звичайну міську школу, яка уже в повоєнні роки розширила свою площу за рахунок абсолютно дисонансної з основною будівлею г-подібної прибудови на місці знищеного під час бойових дій її східного флігеля.

Нинішній актовий зал палацу

Власне те, що нині вважаємо палацом Сапіги, коректніше було б називати уцілілою частиною палацового комплексу. Причому частиною гостьовою, де влаштовували прийоми. Власне покоїв, де повсякдень мешкала князівська родина вже не збереглося – вони містилися у знищеному східному флігелі.

Камін у залі палацу

А у 1972 році невідомо з чиєї дурної голови палац Сапігів узагалі хотіли знести. Врятувати його вдалося завдяки зусиллям Львівської обласної організації Українського товариства охорони пам’яток історії та культури. Товариство виступило з ініціативою відновити його своїм коштом і за чотири рокивідбулася реставрація за членські внески і благодійні пожертви товариства. Тож нині на превелике щастя вишуканий палацик на Коперника й далі милує око львів’ян і гостей міста. Тут і надалі працює Товариство охорони пам’яток історії та культури, а з початком російсько-української війни палац ще й став одним із центрів волонтерського руху Львова.

Адреса: м.Львів, вул. Коперника, 40а

Мандрівки