Мандрівки

Католицькі храми Самбора

Прикарпатське місто Самбір на півдні Львівщини славиться вишуканою архітектурою своїх храмів. Про одну із самбірських святинь, церкву Різдва Пресвятої Богородиці, КРАЙ уже писав. Сьогодні наша розповідь про два католицькі костели, що ведуть лік своєї історії з XVXVI століть і є окрасою центральної частини міста.

Костел св. Івана Хрестителя

Костел святого Івана Хрестителя

Це найвища і найстаріша споруда міста. Крім того, костел Івана Хрестителя (або точніше Усікновення голови Івана Хрестителя) є пам’яткою архітектури XVI століття загальнодержавного значення.

Маленький дерев’яний костел на цьому місці було зведено близько 1370 року, але вже у 1498 він був знищений під час татарського нападу. Спорудження нового, уже кам’яного храму на місці згарища розпочалося через тридцять років за проектом польського архітектора Юзефа Тарновчика. Про дату початку будівництва свідчить напис «1530» на фасаді костелу. Будівельні роботи затягнулися майже на півстоліття – зведення склепіння костелу завершилося лише у 1574 році.

Костел Костел св. Івана Хрестителя з висоти пташиного лету

Уже в 1637 році костел сильно потерпів від великої пожежі, внаслідок якої завалилися башта і склепіння головної нави, вціліли лише бічні нави. Втім, уже 1642 року храм було повністю відбудовано.

Вежа костелу

Будівля костелу тринавна базилікального типу, складається із квадратного у плані основного об’єму, видовжених хорів із гранчастою апсидою і масивної вежі-дзвіниці, розташованої на західному фасаді. Симетричність плану будівлі дещо порушена прибудованим з північного боку хорів приміщенням та напівкруглою вежею між дзвіницею і північною бічною навою, в якій облаштовані кам’яні сходи на хори та верхні поверхи дзвіниці. Стіни костелу укріплені контрфорсами. Башта-дзвіниця квадратна у плані, складається із чотирьох ярусів, останній з яких восьмигранний і завершується шоломовидною банею із ліхтарем.

В архітектурі храму поєднані риси готики та ренесансу. Найдавніші частини будівлі – хор із бічним приміщенням – були  зведені у 1530-1565 роках,  в їх оформленні збереглися елементи готичного стилю: зірчасті склепіння хору із кам’яними нервюрами, стрільчасті вікна та арки, двері бічного приміщення. Основний тринавний об’єм костелу був зведений уже після пожежі 1637 року і має риси архітектури ренесансу: циліндричне склепіння із розпалубками головної нави та хрестове у бічних. До того ж періоду належить і ліпний декор склепіння головної нави.

Костел, як це водилося у середньовіччі, виконував не тільки духовну, а й оборонну функцію. Тому необхідним елементом декору були й бійниці, які досі можна побачити у могутніх мурах храму.

Головний вівтар

У 1846 році костел знову сильно постраждав від пожежі, внаслідок якої було знищено дах, значно пошкоджено склепіння і стіни. Відновлювальні роботи велися протягом усієї другої половини ХІХ століття, до 1890-х років. Паралельно проводилися роботи і над оздобленням храму. Так, у 1893 році художник Я. Табінський виконав розписи головної нави, у 1923-му у вікнах встановили вітражі, а в 1929-му розписали хори. Трохи раніше, у 1888 році в костелі з’явився новий орган, який зберігся до сьогоднішніх днів.

При костелі діяв шпиталь, який закрили на початку ХХ століття. Ще раніше ліквідували цвинтар, на якому знаходили вічний спочинок священики та багаті міщани. А найбагатших та найвизначніших ховали у крипті храму. Та найвідоміший служитель костелу Івана Хрестителя  похований не тут, а в Перемишлі. Мова про Йосипа Пельчара, який у 1864-1865 роках служив тут  вікарієм, пізніше став єпископом та ректором Ягеллонського Університету, а у 2003 році був визнаний католицькою церквою святим.

Костел Івана Хрестителя був одним з небагатьох римо-католицьких храмів Львівщини, який залишався діючим і при радянській владі. З 1990 року костелом святого Івана Хрестителя опікуються отці згромадження Христового Воскресіння та черниці згромадження Сестер Францисканок Родини Марії. На початку 2000-х років була проведена чергова реставрація будівлі храму.

Пам’ятник Іванові Павлу II біля костелу св. Івана Хрестителя

Біля костелу розташований збудований у 1715-1727 роках колишній парафіяльний будинок, у якому діяла польська парафіяльна школа. Тепер у ньому знаходиться Музей «Бойківщина». Новий парафіяльний будинок  при костелі звели наприкінці 1990-х років.

У 2007 році на подвір’ї храму в встановлено пам’ятник Іванові Павлу II.

Костел св. Станіслава

Костел святого Станіслава

У другій половині XV століття у Самборі з’явився бернардинський монастир, який був заснований на місці давнішої каплички при цвинтарі. Його первісні дерев’яні будівлі були споруджені в 1471-1476 роках. З цим будівництвом пов’язана  цікава середньовічна легенда. Мовляв, будівництво довірили, дрогобицькому архітекторові Яну Шоце, що викликало невдоволення у місцевих майстрів. Тож вони вирішили провчити заїжджого будівничого, і коли почали зводити склепіння, додали до цементного розчину мила в такій кількості, що за кілька тижнів склепіння обвалилось. Винних швидко знайшли, а костел знову відбудували.

Костел св. Станіслава. Бічний фасад

Ці споруди були знищені під час одного з татарських набігів і на їх місці у 1698 році розпочалося зведення нової, уже кам’яної барочної обителі з міцними та високими мурами.

У 1786 року цісар Йосиф ІІ своїм указом скасував орден бернардинців, усе майно якого перейшло у власність держави. У монастирських спорудах розмістили окружний уряд, потім повітову поліцію та гімназію. А в 1905 році старі монастирські будівлі було знесено, а на їх місці розпочато будівництво нових приміщень повітового суду та в’язниці.

Костел св. Станіслава та монастирські келії

Між тим, бернардинський орден в Австро-Угорській імперії було відновлено і у 1847 році самбірська влада передала бернардинам колишній єзуїтський костел разом з колегіумом. Саме ці приміщення, в яких обитель проіснувала до 1939 року, і увійшли в історію міста як костел та монастир бернардинів.

Інтер’єр костелу

Костел Святого Станіслава будували з 1709 по 1751 рік за проектом архітекторів Я.Деламаріса і П.Гижицького в стилі бароко. Це прямокутний у плані, тринавний храм базилікального типу, що складається з прямокутної нави з чотирма арками і вужчого від неї три арочного пресвітерія. Головний фасад має дві низькі двоярусні вежі, завершені трикутними фронтонами. В інтер’єрі шість опорних стовпів несуть систему склепінь.

Поруч в 1756-59 роках архітектор Ю. Каршніцький звів барокову будівлю єзуїтського колегіуму.

Двоповерховий корпус монастирських келій має коридорну систему, з хрестовими склепіннями коридорів на першому поверсі. Південно-західний кут монастирської будівлі включає триярусну, квадратну в плані дзвіницю під шатровим дахом. Нині у колишніх монастирських приміщеннях розмістилося Самбірське училище культури.

Костел святого Станіслава у 1987 році було відреставровано і пристосовано під концертний зал органної музики – тут зберігся орган, створений майстрами чеської фірми Gebruder Rieger в 1935 році. Величному звучанню органу сприяють й унікальні акустичн властивості храму – відлуння тут триває до 6,5 секунд.

Орган костелу св. Станіслава

Як добратись зі Львова

Потягом

Електрички Львів-Самбір-Сянки відправляються з приміського вокзалу. Розклад дивитись тут.

Автобусом

Автобуси в напрямку Самбора відправляються з АС-Західна (вулиця Городоцька, гіпермаркет Метро) з середнім інтервалом 30 хв.

Автомобілем

Їхати трасою Львів-Самбір-Ужгород. Відстань – 75 км.

Мандрівки