Мандрівки

Сувора куликівська готика. Костел святого Миколая

Селище Куликів, що розкинулося у 16 кілометрах на північ від Львова, має давню та яскраву історію. Навіть ті з наших сучасників, хто не охоче заглиблювався в часи князів та королів, знали, що Куликів – місто брендів. Колись це був знаменитий куликівський хліб, який постачали до Львова. Потім – не менш знаменита куликівська ковбаса. І навіть куликівські кросівки у час радянського дефіциту були своєрідним символом містечка – тут діяв цех львівської взуттєвої фабрики «Прогрес».

Миколаївський костел у Куликові

Про все це та багато чого іншого ще буде можливість поговорити в окремому оглядовому матеріалі про Куликів. Зараз же зупинимося на його головному, так би мовити, архітектурному бренді – суворому пізньоготичному костелі святого Миколая.

Відомо, що перший костел у Куликові було збудовано ще в далекому 1399 році. До речі, саме згадка про костел є першим письмовим документом про містечко, і тому офіційно роком заснування Куликова вважається 1399 рік. Цей документ говорить, що галицький архієпископ  Якуб Стрепа закріплює земельний наділ за куликівським костелом, який став центром парафії.

Апсида костелу

Первісний костел був дерев’яним, тож його спіткала звична доля більшості його дерев’яних «ровесників» – святиня не встояла перед пожежею.

У 1538 році на його місці будується новий мурований оборонний костел св. Миколая. Храм було зведено в стилі пізньої готики, а фундатором будівництва став тодішній власник Куликова Микола Гербурт Одновський.

Готичний фронтон костелу

Про цього шляхетного пана варта сказати кілька слів окремо. Миколай Гербурт з Однова (Віднева) та Фельштина був впливовим на той час державним діячем, радником королеви Бони. У 1535 році брав участь у виступі на Москву як ротмістр, в тому часі став черемиським каштеляном.   16 квітня 1537 року отримав відібране у Станіслава Одровонжа Львівське староство. Того ж 1537 року під час так званої «кокошної війни» став на сторону польського короля і невдовзі був призначений генеральним старостою Русі. На вимогу короля керував зміцненням мурів Львівського замку.

Північний фасад з каплицею

Миколай Гербурт був похований Латинській катедрі у Львові біля фундованого ним вівтаря. Його бронзовий надгробок роботи Панкраца Лябенвольфа досі зберігся у пресвітерії храму. Однак найкращий пам’ятник собі цей яскравий представник гербу Гербуртів встановив саме у Куликові.

Інтер’єр костелу

Костел святого Миколая вважають одним з останніх готичних храмів, збудованих на території Руського воєводства. За легендами, підземні ходи під костелом ведуть аж до Домініканського монастиря у Жовкві. Це, звісно, майже неймовірно, однак наявність підземних лабіринтів у зоні костелу – факт.

У 70-х -80-х роках XVI століття до костелу добудували дві симетричні каплиці. У 1761 році храм сильно потерпів від пожежі, але вже за п’ять років його було відновлено. У 1821 році пожежа знову суттєво пошкодила костел, проте згодом його знову відновили. Реставрацію костелу здійснювали щей у 1854 та 1926 роках. Під час Другої світової костел вчергове було суттєво пошкоджено, та потім укотре відремонтовано. Після війни і аж до кінця ХХ століття святиня була закрита для віруючих – у ній діяв склад пекарні. 2000 року храм повернули римо-католикам, коштами яких і було проведено останній на даний час ремонт.

Можна припустити, що до численних ремонтів святиня виглядала цікавіше завдяки живому кольору цегли, схованому зараз під штукатуркою. Від справжньої пізньої готики, якої в Україні зовсім небагато, зберігся фронтон, стрільчасте вікно та портал на західному фасаді. Ще у ХІХ столітті на горищі були бійниці. Споруда посилена контрфорсами.

Хори та орган

Під час реставрації 1854 року інтер’єр розписано художником А.Качмарським. І хоч автентичний інтер’єр храму практично знищений, на стінах де-не-де все ще збереглися фрагменти поліхромії, виконаної у ХІХ та ХХ століттях В інтер’єрі також заслуговують на увагу металеві двері до захристії XVI століття, готичний кам’яний портал у притворі та дерев’яний амвон XVIII століття.

В’їхавши у Куликів зі Львова і побачивши праворуч могутні мури костелу, може скластися враження, що ви потрапляєте у серце середньовічної фортеці. І така ілюзія має під собою логічне підґрунтя.

У XV столітті Куликів власне був добре укріпленим містом-фортецею, яке мало міцний замок, рештки якого (земляні бастіони) служать тепер трибунами стадіону. Свою важливу функцію в системі міської оборони виконував і костел святого Миколая. Шкода лишень, що час не пошкодував високі оборонні мури, які оточували сувору куликівську святиню.

Як добратись зі Львова

Автобусом

Автобуси жовківського напрямку, що йдуть через Куликів, відправляються з АС-2 з середнім інтервалом 15 хв.

Автомобілем

Їхати автодорогою Львів-Рава-Руська. Відстань – 18 км

На карті:

Мандрівки