Постаті

ВІТВІЦЬКИЙ Януш. Автор пластичної панорами Львова

Архітектор та історик ЯнушВітвіцький народився у Львові 10 вересня 1903 року в родині відомого психолога Владислава Вітвіцького і Еузебії з Поплавських. Навчався у євангельській загальній школі (1909-1913), VII гімназії ім. Т. Костюшка (1913-1921).

У 1920 році брав участь у війні з більшовиками, під час якої отримав поранення в ногу. По війні продовжив навчання у Львівській політехніці на архітектурному факультеті.  Навчання поєднував з працею в управлінні реставрації міста, самостійною розробкою проектів будівель.

Із 1927 року розпочав вивчення історії мистецтва у Львівському університеті, після чого поглиблював здобуті звання на студіях у Парижі та Римі. Наприкінці 20-х років ХХ століття почав збирати матеріали для реалізації проекту пластичної панорами Львова.

У 1932-1934 роках працював у будівельному управлінні Торуня, але повернувся  до рідного міста і розпочав працювати асистентом кафедри історії архітектури Львівської політехніки.

Для виготовлення макету Львова він заклав у 1932 майстерню в приміщенні політехніки, згодом у будинку на Вірменській,23, де розпочав роботи над виготовленням пластичної панорами Львова, поєднуючи роботу з приватною архітектурною практикою. Поштовхом для створення панорами стала побачена ним у Парижі колекція макетів укріплень міст XVII—XVIII ст., створена фортифікатором Вобаном. Макет Львова на 1775 рік у масштабі 1:200 мав мати діаметр 15 метрів. Для роботи над ним був виготовлений менший макет у масштабі 1:500 з фортифікаціями, храмами, без житлової забудови. Для допомоги у виготовленні пластичної панорами у грудні 1935 було створено «Товариство створення макету давнього Львова», яке видало спеціальний буклет. На 1939 рік міська рада Львова згодилась профінансувати третину вартості макету середмістя. Завершенню роботи перешкодила Друга світова війна, на початок якої у вересні 1939 було виготовлено лише рельєф середмістя, до якого Вітвіцький з помічниками встиг виготовити макети 52 громадських і культових будівель, 271 будинків до 1946 року, попри те, що 6 працівників і матір автора було заарештовано 1943, він сам три рази був затриманий гестапо і НКВД.

Раніше, у вересні 1938-го,ЯнушВітвіцький одружився з Іреною Хріст. У подружжя народились доньки Софія (1940), Анна (1941).

Після завершення війни ЯнушВітвіцький мав намір виїхати до Польщі, забравши з собою макет. За дозволами він звертався до інстанцій усіх рівнів, дійшовши до першого секретаря ЦК КП(б)У Хрущова. Зрештою влітку 1946-го він отримав дозвіл на виїзд, за декілька днів до якого представники АН УРСР конфіскували його найбільшу на сьогодні збірку матеріалів з історії давнього Львова (книги, карти, плани) і вивезли її до Києва.

За три дні до від’їзду Януша Вітвіцького, 16 липня 1946 року,його відвідало декілька невідомих, котрі відрекомендувалися «мистецтвознавцями».З ними він вийшов із квартири, а наступного дня його тіло найшли на вулиці. Дружина покійного засвідчувала, що бачила одного з «мистецтвознавців» у формі НКВД. Януша Вітвіцького поховали на Личаківському  кладовищі.

Вдова Ірена Вітвіцька вивезла упаковану панораму до Польщі, де через побоювання вимоги повернення макету його переховували до 1988 у Варшаві, а згодом у Вроцлаві. За цей час пропало 5 моделей найбільших споруд. Експонування макету розпочали в арсеналі Вроцлава з 1996 року. На літо 2015 року панорама була відновлена колективом реставраторів з відтворенням втрачених раніше макетів будівель і виставлена для експозиції у Вроцлаві..

Постаті