Мандрівки

Зруйнований ренесанс сокальської божниці

Сокальську синагогу не так уже й просто розшукати, попри те, що розташована вона у центрі міста. Колишня юдейська божниця ховається серед дерев парку за міським будинком культури і від головної вулиці її не видно. Та варто пройти десяток-другий метрів, як опиняєшся перед мальовничими руїнами споруди, ренесансну красу та елегантність якої не змогли остаточно спотворити десятиліття занедбаності та руйнувань.

Синагога у Сокалі

Синагога у Сокалі є однією з найдавніших на теренах Галичини, її історія тягнеться ще від початку XVII століття. Документ, віднайдений в міському архіві, засвідчив доволі цікаву угоду між міською владою та юдейською громадою. За нею у Сокалі дозволялося жити лише двом єврейським родинам, але при цьому дозволялося збудувати у місті синагогу. Тож перша юдейська божниця, швидше за все дерев’яна, була, вочевидь, зведена невдовзі після згаданої дати.

Ренесансний аттик синагоги

Синагога розташовувалась у межах міських укріплень, впритул до східних стін міста. Перша божниця простояла недовго, згорівши під час пожежі 1637 року. На її місці між 1648 та 1687 роками було зведено нову, вже цегляну будівлю. Про її первісний вигляд можна також лише здогадуватись, оскільки у 1762 році сокальська синагога зазнала кардинальної перебудови в ренесансному стилі.

Зовнішні стіни зберегли частину декору

Синагога має форму правильного чотирикутника і вважається будовою оборонного типу, що було цілком логічним для тих войовничих часів, коли вона споруджувалась. Попри це, будівля була багато оздоблена. На її овнішніх стінах та у колишньому молитовному залі досі збереглися фрагменти різьбленого декору і чудовою ліпнини.

Усю красу сокальської синагоги нині можна побачити лише на старих світлинах. Фатальними для неї, як і для всього юдейського світу, стали роки Другої світової війни, коли вона зазнала значних руйнувань, після яких уже не відновилася.

Фрагменти декору

На той час Сокаль уже був значним юдейським містечком. Якщо угода 1609 року дозволяла мешкати тут лише двом єврейським родинам,то вже у 1765-му юдейське населення Сокаля та навколишніх сіл налічувало 1390 чоловік. Ймовірно, більшість з них переселилися з сусіднього Белза, де існувала потужна хасидська спільнота.

Ще більшого впливу місцеві євреї, більшість з яких дотримувалися хасидизму та сіонізму, набули тут в ХХ столітті. На його початку кількість юдейського населення уже перевищувала третину населення Сокаля, а в 1930-х роках в місті проживало уже 5450 євреїв – більше половини його мешканців. Вони опанували дрібну торгівлю та ремесла, а також контролювали значну частину промисловості. Представникам юдейської громади, зокрема, належали п’ять з шести місцевих цегельних заводів, підприємства з виробництва фанери, мила, свічок, лісопильний завод і друкарня.

Фрагменти декору молитовної зали

У часи Другої світової війни юдейський світ Сокаля, як і всієї Галичини, був знищений. У жовтні 1942-го було створено сокальське гетто, в якому перебувало понад 5000 євреїв. Більшість з них було відправлено в табір смерті Белжець, або вбиті на місці. Вижити вдалось лише близько тридцятьом з них.

У повоєнний час синагога використовувалась як склад, продовжуючи руйнуватись. Катастрофічним стало рішення розібратии прибудови до неї, що виконували роль контрфорсів. Втративши опори, масивні стіни «поповзли», що призвело до обвалу склепінь. Тож сьогодні сокальська синагога – це чотири облуплені стіни без даху, з поодинокими залишками декору.  Масового єврейського населення у Сокалі давно немає, а розраховувати, що у місцевої влади у найближчій перспективі дійдуть руки до колишньої юдейської божниці, не доводиться.

Тут колись був вхід до синагоги

Втім, в останні роки у сокальської синагоги з’явилися нові друзі. Починаючи, з 2016 року, нею опікується Львівський волонтерський центр при ВЕБФ «Хесед Ар’є». Молоді волонтери центру очистили молитовний зал від гір сміття, що скупчилося там за довгі роки, а також вирізали дерева та кущі, що своїми коріннямм руйнували і без того пошкоджену кладку стін. Однак це все, чим можуть допомогти давній пам’ятці волонтери. Для хоча б мінімальних реставраційних робіт потрібні зовсім інші фахівці, і зовсім інші кошти.

Так сокальська синагога виглядала у 1-й пол. ХХ ст…

Останнім часом в середовищі ініціаторов відродження пам’ятки з’явилася нова ідея. Річ у тім, що сокальська синагога належала белзьким хасидам, які фактично керували юдейською спільнотою краю. Нині Белз, що розташований усього за 30 кілометрів від Сокаля, є місцем традиційного масового паломництва хасидів – їх приїжджає сюди до 10 тисяч осіб в рік. Синагога у Сокалі цілком могла б стати частиною паломницького маршруту, а хасидські організації євреїв є далеко не бідними, і могли б профінансувати відновлення давньої юдейської пам’ятки. Утім, наразі ця ідея є не більше, ніж прожектом.

… а так – по закінченню Другої світової війни

Як добратись зі Львова

Потягом

Електрички до Сокаля відправляються з головного залізничного вокзалу. Розклад можна подивитися тут.

Автобусом

Автобуси на Сокаль відправляються з АС-2 з середнім інтервалом 60 хв.

Автомобілем

Їхати автодорогою Львів-Жовква-Сокаль. Відстань – 85 км

На карті:

Мандрівки