Мандрівки

Проект «Карпатська бджола»: Євросоюз допоможе зберегти наші медові традиції

Унікальні географічні та кліматичні умови українських Карпат і наявність у них великого різноманіття медоносних рослин дозволили сформувати та зберегти до нині автохтонні медоносні бджоли. Мовою професіоналів їх величають Apis mellifera carnica var. Ukrainiсa carpatica. Для звичайних поціновувачів природи та шанувальників меду ця назва звучить простіше, зрозуміліше і рідніше – Карпатська бджола. Зауважимо, що вона має значну кількість підвидів, але це вже теж тема для фахівців.

Міжгірський район Закарпаття відповідально та безпомилково можна назвати однією зі «столиць» карпатських бджіл. Колочава, Вучкове та інші села довкіл мальовничого Синевиру здавна славилися своїми пасіками та медом, щедро подарованим карпатською бджолою. До речі, саме у селі Вучкове встановлено єдиний у світі пам’ятник карпатській бджолі.

Пам’ятник карпатській бджолі у селі Вучкове

Створена у минулі роки науково-дослідна бджолина пасіка Національного природного парку «Синевир» вже декілька років веде практичну роботу з вивчення, збереження та розвитку автохтонних бджолиних порід. Виявляється, як розповіли у заповіднику, існує  загроза чистопородності карпатської бджоли.  Тож саме відтворення та збереження чистої породи Карпатських бджіл і формування стратегії їхнього розвитку та домінування на території НПП «Синевир» стало важливою метою наукового відділу парку.

На щастя, вже цьогорічної осені ризики для карпатських бджіл стали меншими, натомість перспективи – більшими. 4 вересня на 29-му Економічному форумі в польській Криниці було підписано грантовий контракт на реалізацію мікропроекту «Карпатська бджола – спільні заходи із збереження унікальної природної спадщини в українсько-польському прикордонні» (Carpathianbee) між головним бенефіціаром – Асоціацією пасічників ГО «Карпатська Еко Пасіка» (Україна) та Міністерством інвестицій та економічного розвитку Республіки Польща. Проект реалізується за фінансової підтримки Європейського Союзу в рамках Програми транскордонного співробітництва Польща-Білорусь-Україна 2014-2020.

Карпатські бджоли

«Коли ми говоримо про системний розвиток Карпатського регіону, дуже важливо звертати увагу на окремі аспекти, які сприяють промоції цієї території. Ці аспекти стосуються як історико-культурної, так і природної спадщини, загалом усіх чинників, які цю спадщину творять, бо вони тісно переплітаються – і у продуктах, і у потенціалі розвитку туризму. Наша ідея полягає в тому, аби зосередитися на трьох субрегіонах, в Україні це субрегіони, де водиться аборигенна Карпатська бджола або Колочавська бджола, і на цій базі спробувати виокремити і розвивати потенціал бджільництва, створити тематичні туристичні маршрути і з цього почати кампанію, яка б стосувалась широкої промоції бджільництва на території всього регіону» – розповідає виконавча директорка Асоціації “Єврорегіон Карпати – Україна” Галина Литвин.

Проект Carpathianbee стає однією з найважливішою ініціатив для розвитку карпатського бджолярства. Партнери проекту планують організацію семінарів у Жешуві, фестиваль меду у Колочаві та заключну конференцію з бджільництва у Косові. Серед інших основних заходів –  дві постійно діючі виставки під відкритим небом «Карпатська пасіка в історичному розрізі – від дуплянки до «розумного» вулика», дві науково-моніторингові експедиції до високогірних пасік Карпатського регіону, підготовка публікацій для промоції бджіл, меду та бджільництва.

Пасіка у Карпатах

Проект направлений на створення цілісних підходів до збереження аборигенної карпатської бджоли. Тому серед його основних завдань – вивчення породної композиції високогірних карпатських пасік та визначення рівня мінливості породи протягом кількох сезонів.

«Бджільництво – одне з найдавніших ремесел на території Карпат. Для нас спільно з польськими партнерами дуже важливо промувати спадщину бджільництва і перетворювати її в новий, якісний нішевий туристичний продукт. І тут йдеться не лише про мед, а й про косметику на основі меду, про напої на основі меду, воскові свічки та інше. Це сприятиме тому, що більше людей захочуть приїхати в Карпати: глибше пізнати природу регіону, ближче познайомитися з автентичними ремеслами і сучасним їх продовженням, познайомитися з людьми, які це творять» – каже Галина Литвин.

Пасічник за роботою

Планується створити щонайменше три тематичних маршрути, котрі об’єднають місцеві пам’ятки, пов’язані з бджолярством. Важливо, що маршрути включатимуть основні туристичні місця, пов’язані не лише з розвитком бджільництва (пасіка, наявність декоративних вуликів, пам’ятки природи), а також об’єкти історико-архітектурної спадщини (музеї, храми) та допоміжну інфраструктуру, яка завжди необхідна туристу (готелі та садиби, заклади харчування, медичні пункти).

У межах розроблення туристичних маршрутів підготують й опублікують туристичну мапу ​​трьома мовами: англійською, українською та польською. Вона буде доступна в онлайн-версії на вебсайтах партнерів, у соціальних мережах, розповсюджуватиметься під час заходів проєкту.

Окрім головного бенефіціара, партнерами проекту є Колочавська сільська рада, Асоціація органів самоврядування «Єврорегіон Карпати-Україна» та Асоціація розвитку та промоції  Підкарпаття «Про Карпатія» (Польща).

Загальний кошторис проекту – 66 815  EUR, з яких 59 998,5 EUR – це грант Євросоюзу. При цьому слід зазначити, що 47 319 EUR із загальної суми скеровується на українських партнерів проекту.

Карпатські бджоли

ЦІКАВІ ФАКТИ ПРО КАРПАТСЬКУ БДЖОЛУ

Карпатська бджола є підвидом бджоли медоносної. Місцева назва – Карпатка. Пристосована до суворих умов гірських районів, характеризується високою зимостійкістю і зменшеним споживанням корму взимку. За розмірами бджоли менші за середньоєвропейських бджіл.

Карпатські бджоли неймовірно незлобиві і миролюбні – їх можна оглядати без лицьової сітки і димаря.

Сім’я карпаток за один сезон приносить у середньому 50 кілограмів меду.

Карпатські бджоли ідеально підходять для запилення тепличних рослин, бо швидко пристосовуються до різноманітного клімату.

Карпатська бджола, на відміну від інших видів бджіл, має значно довший робочий день. До прикладу, вона вилітає з вулика тоді, коли інші бджоли лише прокидаються, а повертається до вулика, коли решта бджіл вже вкладається.

Здавна у Карпатах існувала традиція, за якою бджолині сім’ї можна було віддавати лише родичам.

Мандрівки