Мандрівки

Львівські лицарі на найкрасивішому будинку Валової

Сучасна вулиця Валова, яка з півдня обрамляє львівське середмістя, виникла на початку ХІХ століття після розібрання міського муру. Її було прокладено 1818 року на місці валів, що оточували Високий мур.  Цікаво, що Валова одна з небагатьох львівських вулиць, котра протягом усього часу свого існування жодного разу не змінювала назви.

Будинок з лицарями

Сьогодні можна тільки ностальгійно мріяти, якби привабливо виглядав історичний Львів, збережись у ньому давні фортифікації. На жаль. Однак будинки, що постали на місці давніх мурів створили новий шарм міста. І це, безперечно, стосується кам’яниць вулиці Валової.

Зазвичай львів’яни, чи гості міста не настільки захоплюються вулицею, як, приміром, ансамблями площі Ринок чи Вірменської. А дарма. Більшість будинків на Валовій сміливо можна назвати шедеврами львівської сецесії. Та й попри недовгий вік (якщо порівнювати із середньовічними кам’яницями Ринку), вони все ж мають свою доволі цікаву та насичену історію.

Так площа Галицька виглядала у ХІХ ст.

Наприклад, шестиповерхову Балабанівську кам’яницю на розі Валової та Галицької небезпідставновважають одним із найкращих зразків раціональної постсецесії в архітектурі Львова. Зведений будинок у 1910 році за проектом архітекторів Альфреда Захаревича та Юзефа Сосновського на замовлення доктора Теодора Балабана.

Фірма цих же архітекторів проектувава й сусідній будинок №9, оздоблений чотирма барельєфами роботи Зигмунта Курчинського. Він же оздобив барельєфами і фасад будинку №13.

А так – після сецесійної забудови поч. ХХ ст.

Зрештою, тема про будинки на Валовій заслуговує на окреме висвітлення. Ми ж зупинимося на головній перлині вулиці – кам’яниці під номером 11, відомій як Будинок з лицарями.

Лицарі Тадеуша Блотницького на світлині 1913 р.

Кам’яницю № 11 по Валовій споруджували протягом у 1909-1910 років на замовлення Берл і Сабіна Фінклерів для страхової компанії «American Union». При чому зводили будівлю не на голому місці. Первісну кам’яницю № 11 на вул. Валовій було споруджено після ліквідації Галицької брами на місці давнього міського муру, вона існувала вже близько 1850 р. У 1880-х  роках ряд застарілих будинків площі Галицької було розібрано, вулиця Валова стала її продовженням. Будівлі Валової також підлягли перебудовам.

Зведений у стилі модерну з елементами неоготики п’ятиповерховий, цегляний, отинькований будинок завершено високим мансардовим дахом з червоної дахівки. Внутрішнє планування секційного типу. Композиція головного фасаду симетрична, з трьома розкреповками, завершеними трикутними щипцями.

На рівні другого поверху виступають з площини фасаду три балкони з ліпними стилізованими готичними огородженнями, центральний – прикрашений по боках скульптурними фігурами середньовічних лицарів, які відіграють роль самостійних пластичних акцентів. На щитах лицарів поміщені геральдичні емблеми земель Західної і Східної Галичини, Волині та герб Львова. Власне лицарі й стали головною родзинкою споруди і дали їй назву. На жаль, помилки у застосуванні штучного каменю з часом призвели до руйнування скульптур. Однак у 2007 році скульптори Олег Капустяк та Юрій Полідович доволі успішно виконали їх реставрацію.

Лицарі Тадеуша Блотницького у наш час

Перший поверх прикрашений лінійним декоративним рустом, всі решта – підкреслені легким лінійним рустом. Вікна третього поверху центральної частини мають стилізовані готичні обрамування з розетами, вікна четвертого і п’ятого поверхів – подібні обрамування. Під вікнами третього поверху – ліпні готизовані вставки, над вікнами четвертого поверху також ліпні готизовані вставки, завершені вгорі лінійними сандриками, покритими червоною дахівкою.

Стрільчасті вікна кам’яниці

Будинок вважають характерним прикладом громадської будівлі початку ХХ століття з прикметами європейської архітектурної школи.

Вхідний портал будинку

У різні часи тут діяли різноманітні торгові, фінансові установи, бюро та редакції періодичних видань. В будинку розміщувалися адвокатське бюро Леона Райха, крамниці товарів для жінок та виробів із заліза, механічна майстерня «Континент» Юліана Ломаги, Акційний галицький купецький банк. Певний час в будівлі знаходилося консульство Аргентини у Львові. У радянські часи тут знайшли прилисток перукарня, ательє та великий комісійний магазин. У часи незалежності Будинок з лицарями був і є престижним офісом кількох комерційних структур.

Окремо вартує наголосити на прізвищах творців кам’яниці. Тим більше, що, на відміну від багатьох своїх тогочасних колег, вони й досі незаслужено залишаються маловідомими для широкого загалу.

Архітектором споруди виступив уродженець Івано-Франківська, випускник Львівської політехніки і активний діяч гебрейського руху Артур Шлеєн. Був членом багатьох громадських організацій і засідав у журі конкурсу проектів реконструкції львівської ратуші.

Профіль професійної діяльності Шлеєна – цивільна забудова. Багато його робіт можна оглянути і сьогодні. Насамперед він є автором проекту колишніього будинку управління поліції та казарм на вулиці Городоцькій, 26 та будинку слідчого ізолятора з боку нинішньої вулиці Академіка Кучера. Вартують уваги і прибутковий будинок у стилі орнаментального модерну по Дорошенка,32, будинок на нинішній вулиці Мартовича,4 та вілла на Глінки,7.

Газета, випущена до святкування 100-річчя кам’яниці на Валовій, 11

Але, звісно, будинок ніколи не став би знаменитим, якби не скульптури лицарів роботи корінного львів’янина Тадеуша Блотницького. На жаль, багато «львівських» робіт робіт цього скульптора, яким захоплювалися Відень, Краків та інші великі міста Європи, сьогодні безповоротно втрачено (наприклад, уже легендарна скульптура «Світезянка). Проте збереглася низка монументально-декоративних робіт на житлових будинках у Львові. Зокрема рельєф «Піклування» на фасаді будинку страхової компанії на вулиці Коперника, 3, шість рельєфів будинку на нинішній вулиці Коциловського,15, статуї лицарів і маскарони будинку на Січових Стрільців,12 тощо.

Але, безперечно, що кращим творінням Шлеєна та Блотницького, принаймні для Львова, став Будинок із лицарями – один з найоригінальніших будинків центру міста.

Говорячи про кам’яницю, вартує згадати про гарний почин, зроблений шанувальниками Львова та меценатами. 2 грудня 2010 року було відзначено столітній ювілей з дня завершення будівництва кам’яниці на вул. Валовій, 11. У програмі святкувань львів’ян та гостей міста частували солодощами, гарячим пивом і розважали вікторинами та концертом. До цієї події навіть випустили спеціальну газету. Добрий приклад, аби спроектувати його й на інші історичні споруди міста.

На карті:

Мандрівки