Мандрівки

Збережені та втрачені. Дерев’яні святині Яворова

Яворів, перша письмова згадка про який датується 24 червням 1376 року, виник як хліборобське, торгове і ремісниче поселення на торговельному шляху Львів-Ярослав. Топонім «Яворів» пов’язують з яворами, яких вдосталь росте у долині річки Шкло. Більш романтична, але менш реальна, легенда пов’язує назву міста із іменем напівлегендарного княжича Я́вора, про якого згадується в давньоруських хроніках XIII—XIV століть.

У церкві Різдва Пресвятої Богородиці продовжуються реставраційні роботи

У липні 1569 року місто одержало Магдебузрьке право, а вже менш, як через сто років, активно підтримало козаків Богдана Хмельницького. За таке діяння прийшла сувора покара: багатьох жителів було страчено, а на саме місто накладено чималу контрибуцію. У другій половиніXVII століття Яворів – це вже фортифіковане місто, у якому часто полюбляв перебувати король Ян ІІІ Собеський. За переказами, саме в Яворові московський цар Петро І заручився з Катериною, про що згадаємо нижче.

Одне з бічних рамен, прибудоване до церкви Євгеном Нагірним

Про історичні та архітектурні принади Яворова КРАЙ уже писав. Нині ж осібно поговоримо про одну з його родзинок – дерев’яні церкви. Точніше, про церкву та дві дзвіниці, що нагадують про існування ще двох дерев’яних святинь, якими з різних причин сьогодні ми вже не можемо милуватися, чи молитися у них.

В історичному Малому передмісті Яворова, у його північній частині, розташувалася яскрава пам’ятка української народної дерев’яної архітектури – Церква Різдва Богородиці, котра вражає вишуканістю своїх форм і пропорцій.

Історичні джерела занотовують лише будову яворівської церкви Різдва Пресвятої Богородиці у другій половині ХVI століття. Існують  згадки про будування церкви на Малому Передмісті і у 1572 році. Однак з упевненістю можна говорити, що церква була збудована у 1588 році. Саме цією датою задокументовано дозвіл короля Сигізмунда ІІІ на зведення в місті української церкви.

Менш, як через сто років будують новий дерев’яний храм (чи, можливо, оновлюють існуючий). Фундаційну грамоту на будову церкви надав польський король Михайло Корибут Вишневецький у 1670 році. Цього ж року старанням о. Якова Загаєвича в Яворові збудована дерев`яна церква, яка власне і дійшла до наших днів. У 1672-му права храму були підтверджені Яном ІІІ Собєським, який надає попівство при церкві Різдва Пресвятої Богородиці Ігнатію Подлуському, забираючи парафію від дяка Стефана Загавича-Нетреби. У 1764 році права повторно підтвердив Август ІІ.

Вікна церкви прикрашають оригінальні вітражі

У 1939 році церкву розширено завдяки добудові за проектом Євгена Нагірного до нави бокових рамен, внаслідок чого храм став хрещатим.

До квадратового зрубу нави зі сходу прилягає вужчий гранчастий вівтар, з півночі і півдня токої ж форми вужчі бічні рамена, а з заходу – вужчий прямокутний бабинець.

Ризниці прибудовані до вівтаря з обидвох сторін. Піддашшя яке оточує церкву, опирається на фігурні випусти вінців зрубів. Стіни підопасання з відкритого зрубу, надопасання – шальовані вертикально дошками.

Іконостас церкви Різдва Пресвятої Богородиці

Маківка вінчає шоломову баню, яка вкраває світловий восьмерик середхрестянави. Бабинець вкритий трисхилим, а бічні рамена і вівтар – п’ятисхилими дахами.

Після Другої світової церква довший час стояла зачиненою, а в певний період використовувалася як зерносклад. Добре, що не під склад хімічних добрив, як це часто траплялося у ті роки, бо інакше навряд чи б дожила до нинішніх днів у доброму стані. Із 1989 року храм знову виконує свої сакральні функції.

Дзвіниця церкви Різдва Пресвятої Богородиці

Церква Різдва Богородиці є невеликою за розмірами. Навіть після згаданого розширення в 1939 році її розміри складають 14,8 х 14,3 метрів. По периметру будівля оточена широким піддашшям.

У церкві зберігся чотириярусний різьблений іконостас 1671 року. Щоправда, він уже повністю перемальований.

Поруч із церквою розташована дерев’яна двоярусна дзвіниця з великою арочною галереєю на другому ярусі, що нагадує оборонні башти XVII – XVIII століть. Її розміри — 4,3 х 4,3 м.

На відміну від храму на Малому передмісті доля історичної дерев’яної Успенської церкви на Великому яворівському передмісті виявилася трагічною. І винні в тому не татарські орди, чи совєтські безбожники.

Церква Успення Божої Матері була внесена до реєстру пам’яток архітектури державного значення. ЇЇ розглядали щодо можливості включення у список ЮНЕСКО. Але… Напередодні Різдва 2008 року храм згорів. За офіційною версією, церкву спалили з метою пограбування. Серед руїн не знайшли чотирьох позолочених чаш, хреста, старих ікон, древньої церковної чаші. За іншою… Але не будемо про сумне. Хай попелище Божого дому залишиться на совісті тих, хто затіяв цю жахливу справу.

Успенська церква в Яворові (нині не існуюча)

Зрештою, церкву могли частково врятувати. Вона згоріла не вщент – вціліли вівтарна частина й фрагменти стіни. Однак уже на другий день хтось розпорядився розібрати збережені зруби. Після того, як вивезли вцілілі автентичні частини (портал із датою, бруси й випусти), які потім поховали на цвинтарі,  про відбудову пам’ятки вже не йшлося. Тим більше, що громада дуже оперативно почала копати на згарищі фундамент під нову, велику кам’яну церкву.

Неймовірно шкода, що Яворів втратив свою автентичну «горішню» церкву, як називали її в народі. Церкву, яка мала величезну історію, що тягнеться з другої половини XVII століття. За переказами, у ній російський цар Петро І заручився із своєю дружиною Катериною.

Дзвіниця Успенської церкви

На місці спаленої святині у 2013 році освячено новий храм авторства архітектора Юрія Горалевича, який подарував проект своєму рідному місту. А про стару церковцю нагадує збережена дерев’яна дзвіниця.

Ця дзвіниця не єдина, що залишилася у місті, як пам’ять про його дерев’яні храми. Зведена ще 1764 року струнка і висока вежа стоїть біля домінанти центральної частини Яворова – церкви святого Юрія. Сама святиня збудована на місці старої дерев’яної на початку ХХ століття. ЇЇ автором є легендарний Василь Нагірний.

Дзвіниця церкви св. Юрія

Як добратись зі Львова

Автобусом

Автобуси в напрямку Явороваа відправляються з АС-4 (Янівське кладовище) з інтервалом 30 хв.

Автомобілем

Їхати трасою Львів-Краковець. Відстань – 55 км.

На карті:

Мандрівки