Мандрівки

Скалат: замок, який відмовився помирати

Можливо, не всі знають, але Тернопільщина – лідер серед областей нашої держави за кількістю замків, палаців, фортець. Десятки величних споруд і романтичних руїн нагадують про величне минуле краю. Показово, що Тернопілля не лише гордо розповідає про своє славне минуле, але й вже понад чверть століття займається реінкарнацією архітектурної спадщини.

Скалат з висоти пташиного лету

Ще 8 лютого 1994 рокубуло створено Державний історико-архітектурний заповідник у місті Збаражі, базою якого став архітектурний комплекс Збаразького замку XVII століття. У 1999 році до складу заповідника ввійшов Вишневецький архітектурно-ландшафтний комплекс – пам’ятка архітектури національного значення XIV-XIX століть. Третім об’єктом майбутнього Національного заповідника «Замки Тернопілля», який нині налічує вже 11 твердинь, у 2002 році став давній Скалат Підволочиського району з його замком XVII століття. Про цю перлину, над якою неодноразово нависала загроза повного знищення, і яка щоразу відроджувалася здавалося б із небуття, і поговоримо нижче.

Скалатський замок на світлині поч. ХХ ст.

Перша згадка про Скалат як село зустрічається в письмових джерелах, датованих 1512 роком. На той час поселення входило до Теребовлянського повіту Руського воєводства. Невдовзі поселення розрослося і наприкінці XVI століття король Сигізмунд ІІІ Ваза надав йому Магдебурзьке право – із 1600 року Скалат уже вважається самоврядним містом.

Ось тут у 1630 роціі заклав фортецю головний ротмістр, галицький мечник Кшиштоф Віхровський. В другій половині ХVІІ століття замок переходить у власність роду Фірлеїв як родовий маєток Вікторії Віхровської, що вийшла заміж за Яна Фірлея, тоді каштеляна Сяноцького. Саме ця родина зробила багато для укріплення та реконструкції споруди.

Вежі Скалатського замку

Замок в плані майже квадратний, має чотири бійниці по кутах, вони розташовані по сторонах світу. П’ятикутні, подібні до бастіонів вежі стояли на схилах глибокого рову, який оточував весь замок. В вежах було чотири яруси бійниць. Найдовша північна стіна мала довжину 92 метри, південна і західна – по 72 метри, східна – майже 63 метри.

Скалатський замок мавстратегічне значення. Сталося це не в останню чергу завдяки географічному розташуванню твердині, адже через Скалат пролягає шлях на Київ, Львів, Тернопіль, Кам’янець-Подільський. Однак через географію замок постійно потерпав під час усіх можливих воєн.

Вежі Скалатського замку

Тричі фортецю руйнували козацькі війська під час Хмельничини – у 1648, 1649 та 1651 роках. У 1657 році поруч з містом дорогою на Краків проходили війська козацького полковника Антона Ждановича і трансильванського князя Дьєрдя ІІ Ракоці. У 1667 та 1672 році на Скалат нападали татари і турки, а у 1675 році замок, здавалося б, назавжди зруйнували війська турецького візира Ібрагіма Шишмана. Як наслідок, Скалат втратив своє оборонне значення і певний час до нього нікому не було діла.

Мури Скалатського замку

Однак невдовзі після вигнання турків з Поділля наприкінці XVII століття замок отримав шанс на відродження з новим власником Скалата, сяноцьким каштеляном Яном Фірлеєм і його дружиною Веронікою з Віхровських. Подружжя навіть певний час замешкало у частині замку. Щоправда, до суттєвого ренесансу фортеці довелося чекати ще майже сто років.

Наприкінці XVIII століття спустошений замок взялася відбудовувати тодішня власниця міста Маріанна Щипіонова-Водзицька. Замкові башти були нарощені цегельною кладкою, добудовані ще на два яруси та вкриті черепичним дахом. На третьому ярусі веж були влаштовані псевдомашикулі, а на четвертому – ключеподібні стрільниці.

В’їзна брама замку

До південно-східного оборонного муру прибудували двоповерховий палац у бароковому стилі з цокольним поверхом та мансардою. Була збудована і нова барокова брама з головним та двома бічними арками-входами. Браму прикрашала фігура лицаря із щитом та табличка з дифірамбами пані Маріанні, яка «загрожуваний занепадом той замок реформувала, мурами оточила, місто гарними будинками і другим ринком, названим Марієнштадт, прикрасила, маєтності до найліпшого стану довела – а то під час голоду для надання способу життя нужденним 24 липня 1785 року».

Скалатський замок з висоти пташиного лету. Фото: Юрій Буряк

Окрім того, за наказом Щипіонової-Водзицької на замковому подвір’ї було влаштовано невеличкий бароковий парк з низькорослих дерев і кущів. Після пані Маріанни у Скалата змінилося чимало власників, а сам замок уже остаточно перетворився на панську резиденцію.

В кінці ХІХ століття на кошти нового власника, члена міської управи та посла галицького сейму, спольщеного юдея Моріца Розенштока фон Ростоцького, архітектор Теодор-Маріян Тальовський, професор Технічної академії у Львові, відреставрував башти замку і збудував неподалік нього костел у неоготичному стилі. Як відомий на той час пропагандист неоготики в Галичині, Тальовський, ймовірно, хотів створити у Скалаті своєрідний острівець Середньовіччя.

Скалатський замок та неоготичний костел М.Тальовського

Під час Першої світової замок був зруйнований, однак його відбудували у міжвоєнний період, причому було багато втрачено від первісного вигляду споруди.

Останній власник фортеці Олександр Потоцький не був таким товстосумом, як його славні предки. Не маючи коштів на відновлення пам’ятки, він незадовго до приходу радянської влади подарував її міській владі. Проте нова війна перекреслила плани на порятунок замку. Більше того, у час Другої світової війни замок знов зазнав значних руйнувань. Укотре могло б здатися, що Скалатська твердиня назавжди залишиться руїною.

Скалатський замок та неоготичний костел М. Тальовського. Фото: Юрій Буряк

Але, як не дивно на радянську владу, у 60-ті роки було проведено реставрацію замку, в ході якої відновили кладку третього і четвертого ярусу кожної вежі, вкривши їх черепичним дахом. Саму територію територію використовували для господарських потреб міста. А певний час тут навіть існував танцмайданчик.

Наприкінціі 50-х років ХХ ст. в замку проводяться ремонтні роботи, під час яких було відреставровано кутові оборонні вежі. В наш час замок складається з чотирьох кутових веж та оборонних мурів, які збереглися лише до рівня внутрішнього подвір’я замку.

Із 1988 року замок перебуває у зоні підвищеної уваги фахівців  інституту «Укрзахідпрпоектреставрація», які розробили проект реставрації та виведення замку з аварійного стану.

У підземеллях Скалатського замку. Фото: Юрій Буряк

Станом на сьогодні стіни замку відновлені на висоту зросту людини. Вежі відновлені до дахів, вкриті черепицею, розчищено підвали. Всередині території замку археологи віднайшли рештки земляних валів, що дозволяє говорити про існування тут раднішої дерев’яної фортеці.

Як уже зазначалося, нині Скалатський замок є однією з найкраще відреставрованих родзинок історико-архітектурного заповідника «Замки Тернопілля». Не полінувавшись проїхати якихось 30 кілометрів на південний схід від Тернополя, можна власними очима оглянути унікальну фортецю, яка, попри всю суворість долі, категорично відмовилася помирати.

У підземеллях Скалатського замку. Фото: Юрій Буряк

Як добратися з Тернополя

Автобусом

Автобуси в напрямку на Скалат відправляються з центрального автовокзалу (вул. Живова,7) з  середнім інтервалом руху 20-30 хв.

Автомобілем

Їхати дорогою Тернопіль-Хмельницький. За 10 км, у селі Смиківці звернути праворуч, у напрямку на Скалат. Відстань – 32 км.

На карті:

Мандрівки