Чужі краї

Мальборк. Твердиня Тевтонського ордену

Колишній замок хрестоносців Мальборк розташований на території Помезанії – історичної області Пруссії, яка у кінці ХІІ століття була завойована поморськими князями. Саме вони на правому березі річки Ногат збудували оборонне укріплення Зантир, яке у 1250 році передали Тевтонському ордену. У 1278 році лицарі-тевтонці почали зводити на цьому місці укріплений замок, який отримав назву Марієнбург на честь покровительки ордену, матері Божої Марії.

Замок будувався поступово. Спочатку був зведений високий і середній замок з великим внутрішнім двором, потім важливі стратегічні приміщення: оборонна вежа, зал для засідань, каплиця, житлові будинки, кімната комтура і трапезна. На території замку також розміщувалися стайні, майстерні та склепи.

У 1309 році Марієнбург став столицею Тевтонського ордену і резиденцією для великих магістрів. Цей статус він утримувавдо 1456 року. Протягом XIV століття фортеця розширювалася і зміцнювалася, на території в 20 гектарів проживали 3000 братів ордену.

З 1410 року почалася облога фортеці польсько-литовськими військами, яка тривала 47 років – в замку були величезні запаси їжі, води і зброї. Врешті-решт справу вирішили полюбовно:  Марієнбург був викуплений, потрапив до складу польського королівства (уже як Мальборк) і довгий час служив резиденцією для королів Речі Посполитої.

У ХVІІ століття замок сильно постраждав від нападу шведської армії і прийшов у занепад. Ще більшої шкоди Мальборку завдала Друга світова війна, під час якої він перетворився на руїну.

З 1997 року замок Мальборк став об’єктом Всесвітньої спадщини ЮНЕСКО. Польська влада провела повну реконструкцію замку за допомогою фінансової підтримки з боку Ліхтенштейну і Норвегії. Сьогодні замок має статус державного музею Польщі.

Чужі краї