Мандрівки

Храми «швейківських» сіл Кам’янеччини

Прямуючи дорогою зі Львова до Луцька, важко не помітити ці два храми. Один з них, Успенський  у селі Жовтанці, стоїть прямо при дорозі. Інший – церква святого Іллі у Колоденцях, височить за півколеметра від траси, проте три його стрімкі бані зразу ж привертають увагу. І хоча ці святині не входять у перелік визначних пам’яток архітектури, обидва вартують розповіді.

Ці церкви міг спостерігати ілегендарний герой роман Ярослава Гашека «Пригоди бравого солдата Швейка». Саме у Жовтанцях, виведеному під назвою Золтанце, в одному з останніх розділів твору Швейк шукав свій полк після того, як його ледь не звинуватили у дезертирстві. Звідси він вирушив до сусіднього села Велике Колодно (у романі воно носить назву Климонтів), де й обірвалася дія роману. Щоправда, третій храм, про який піде мова нижче, костел Воздвиження Хреста, Швейк обсервувати ніяк не міг – він був збудований майже двадцять років потому.

Успенська церква у Жовтанцях

Церква Успіння пресвятої Богородиці у Жовтанцях

Село Жовтанці розташоване на відстані двадцяти кілометрів від Львова. Це доволі великий населений пункт, кількість мешканців якого перевищує три тисячі осіб. Перша згадка про Жовтанці датується 1358 роком, а його назву дослідники виводять від притоки Західного Бугу – річки Жовтанки, яка протікає через село.

Про часи Першої світової війни нагадує не лише творіння Гашека. На горбку неподалік села(в напрямку Львова) зберігся австро-угорський військовий цвинтар, на якому поховано кілька десятків військових із зазначенням імен та родів військ. Посеред кладовища височить чотириярусна колона, увінчана металевим хрестом. Цвинтар інтернаціональний – тут також поховані солдати російської армії, щоправда неідентифіковані.

Успенська церква у Жовтанцях

Головною окрасою Жовтанців є розміщена в центрі села велична трикупольна Успенська церква. Святиня насправді вражає своїми розмірами: її довжина 48 метрів, ширина 22 метра, а центральна баня здіймається на висоту 38 метрів.

Інтер’єр Успенської церкви

Церкву збудували на місці давніших, про першу з яких відомо ще з 1515 року. Її наступницю, збудовану в 1631-му дерев’яну церкву Успіння Пресвятої Богородиці, згадує візитаційний опис 1763 року. А вже за кілька років, у 1767-му, була збудована нова трибанна дерев’яна церква. Головною художньою цінністю цьога храму був розпис, здійснений видатним українським маляром, вихованцем Віденської академії мистецтв Лукою Долинським.

Побудова існуючого нині храму пов’язана з постаттю отця Йосифа Брилинського, який був парохом Жовтанців з 1855 року. О.Брилинський не встиг побачити повністю збудований храм, раптово померши за кілька років до завершення будови у 1893 році. За кілька років, у 1897-му, в день Успіння Пресвятої Богородиці, новий храм освячетив перемиський єпископом Костянтин Чехович – в присутності чисельного духовенства і великого кількості віруючих.

Успенська церква у Жовтанцях – це мурований триверхий храм зі слабо вираженим трансептом та аркадами навколо бабинця. Храм увінчують три восьмибічні барабани (центральний дещо вищий за інші) вкриті шоломовими банями з ліхтарями і маківками.

Амвон-проповідниця

Додамо, що будівництво обійшлося в чималеньку на той час суму 67 000 злотих.

У 1914 році до розпису церкви було запрошено видатного художника Антіна Манастирського. Він встиг розмалювати лише вівтарну частину, далі робота була перервана війною. Завершували розпис уже в 1936-1939 роках уже інші маляри – Баран та Романюк. Над іконостасом церкви, ймовірно, працював ще один видатний український художник – Теофіл Копистинський.

В інтер’єрі церкви привертають увагу амвон (проповідниця) у вигляді човна святого Петра та кивот (дарохранильниця), що нагадує мініатюрну модель самого храму.

Після приходу радянської влади греко-католицьку парафію Жовтанців була насильно переведено до російської православної церкви. Після розвалу СРСР місцеві православні перейшли до УПЦ Київського патріархату (нині ПЦУ). Водночас відновила свою діяльність і греко-католицька громада села. Певний час обидві громади проводили в храмі почергові богослужіння і не завжди це відбувалось безконфліктно. Врешті-решт УГКЦ вирішила збудувати поруч з Успенською церквою свій храм, зведення якого перебуває на завершальному етапі.

Склепіння центральної бані Успенської церкви

В останні роки Успенська церква може похвалитися увагою до неї VIP-гостей з як церковної, так і світської еліти України. Так, у грудні 2018 року участь у молитві за всіх борців за волю і незалежність України в Успенському  храмі взяв Президент України Петро Порошенко. А у вересні 2019-го акафіст до Пресвятої Богородиці звершив тут Митрополит Православної церкви України Епіфаній.

Церква св. Іллі у Колоденцях

Церква святого Іллі у Колоденцях

Розташовані в якомусь кілометрі Колоденці – село значно менше, з населенням мешим за тисячу осіб. Але і в цьому селі є чудова святиня, церква святого Іллі.

Щодо походження назви села, то тут думки розбігаються. Різні версії виводять її то від колодязів, то від колод, а третя взагалі стверджує, що перші мешканці села оселилися коло озера Денце. За переказами, село було засноване втікачами з недалеких Батятич, які переховувалися серед тутешніх лісів та боліт від татарського нападу. Саме з татарами пов’язана і перша письмова згадка про Колоденці, яка повідомляє, що 1434 року село було спалене ординцями.

Іконостас церкви св. Іллі

Раніше село славилося василіанським чоловічим монастирем, який існував тут ще з XVI століття. Обитель стояла на горбку, який називали Перунова гора, де давні предки поселян поклонялися ідолу того імені. Проте у другій половині XVIII століття австрійська влада монастир закрила, а ченці перейшли до василіанського монастиря у Добромилі, прихопивши з собою чудотворний образ святого Онуфрія, який і нині є головною святинею цієї обителі.

Дерев’яна дзвіниця церкви св. Іллі

Церква святого Іллі була збудована на місці давнішої дерев’яної у 1895 році стараннями тогочасного пароха Юліана Кушубинського. Це трибанна споруда з однією наваю та двома бічними раменами, що має у плані форму грецького хреста. Церква є пам’яткою архітектури місцевого значення.

Костел Воздвиження Хреста у Великому Колодно

Костел Воздвиження Хреста у Великому Колодно

Розташоване на схід від Жовтанців Велике Колодно вперше згадується у письмових пам’ятках в 1389році. На відміну від українських Жовтанців та Колоденців, Велике Колодно було населене в основному поляками, тому й не дивно, що основною святинею села є римо-католицький костел Воздвиження Хреста. Нині,зрозуміло, Велике Колодно замешкане українцями, а колишній костел став церквою Преображення Господнього і використовується місцевою громадою УГКЦ.

Інтер’єр костелу

Храм відносно новий, був збудований у 1932 році коштом власниці села, Северини Сапеги і освячений у 1934-му. Архітектор  Альфред Броневський виконав його у необароковому стилі ар-деко.

Храм однонавовий, праворуч від входу прибудована каплиця. Ззовні костел не має особливих прикрас, крім оригінального барельєфу Богородиці, що стоїть на земній кулі, попираючи ногами змія-диявола.

Хори костелу

Значно цікавішими є інтер’єри костелу, розписані в стилі арт-нуво художником Яном Буковським. У більшості це поліхромні орнаментальні зображення, але є й чимало портретів святих. На жаль, нині велика частина цих розписів, хоча й зберегла яскравість фарб, сильно пошкоджена, а окремі зображення безповоротно втрачені.

Фрагмент розпису

У цьому нема нічого дивного – після свого освячення храм діяв лише десять років, і у 1944-му був закритий радянською владою. Колишня святиня виконувала функції магазину збіжжя, складу зерна та приміщення для сушіння сільгосппродукції. Лише в 2009 році приміщення храму передали у власність греко-католицької громади села. Сьогодні костел потребує суттєвого відновлення. На той момент колишній костел стояв пусткою, з відчиненими дверями та розбитими вікнами.

Фронтон костелу з барельєфом Богородиці

Після відновлення богослужінь храм так-сяк підлатали, однак повноцінну реставрацію власними силами місцеві греко-католики, зрозуміло, провести не можуть.

Неподалік від костелу зберігся також старий польський цвинтар з похованнями довоєнних часів. На його території є напівзруйнована каплиця.

У селі є ще одна церква, православна, що теж носить назву Хресто-Воздвиженської.

Як добратись зі Львова

Автобусом

Автобуси через Жовтанці в напрямку на Кам’янку-Бузьку відправляються з АС-2 (вул.Б.Хмельницького) з середнім інтервалом 15-20 хв.

Автомобілем

Їхати автодорогою Львів-Луцьк. Відстань до Жовтанців – 25 км, до Колоденців – 27 км. Щоб доїхати до Великого Колодна, у Жовтанцях треба звернути праворуч і їхати 3 км.

Мандрівки