Постаті

ЗАХАРЕВИЧ Альфред. Архітектор, син архітектора

Альфред Владислав Захаревич народився 26 серпня 1871 року у Львові в родині видатного архітектора Юліана Захаревича.

Навчався майбутній продовжувач батькової слави у Львівській гімназії ім. Франца Йосипа I, Вищій реальній школі, у Львівській та Віденській політехніках. Протягом 1892–1901 років працював у проектному бюро батькового соратника Івана Левинського, а у 1902-му заснував власне архітектурне бюро і будівельне підприємство у спілці з Юзефом Сосновським та за участю інженера Міхала Фінкельштейна.

Після складення другого державного іспиту в Політехніці в 1903-му отримав концесію на будівництво у Львові. У тому ж році заснував найбільшу в Галичині фабрику залізобетонних виробів і почав розгортати діяльність у галузі промислового будівництва. До початку Першої світової війни підприємство Захаревича-сина спорудило по Галичині понад 200 мостів.

Альфред Захаревич був активним членом заснованого у Львові «Кола польських архітекторів» і певний час очолював його президію. Однак архітектура була не єдиним бізнесом Захаревича – він був ще й співзасновником кондитерської фабрики «Dr. Jan Rucker i Sp.», яка діяла на львівському Замарстинові.

Про рівень авторитету Альфреда Захаревича говорить хоча б той факт, що у 1929 році він входив до складу журі конкурсу на проект будинку Міністерства закордонних справ Польщі та виконував обов’язки почесного консула Данії у Львові.

1934 року разом з дружиною – уродженкою Гамбурга Мартою Амме – виїхав до Варшави. Там і помер 11 липня 1937 року. Похований на місцевому євангелістському цвинтарі.

До сьогодні роботи Альфреда Захаревича є окрасою Львова. Серед багатьох насамперед вартує згадати будинки на Валовій, 7, Дорошенка, 9, будинок родини Бромільських на Чупринки, 48, вілли на Барвінських, 10 та Метрологічній, 2-4, дім Торгово-промислової палати на проспекті Шевченка, 17, будинок страхової компанії Assicurazioni Generalidi Trieste на Коперника, 3,залізобетонні конструкції куполу, проект орнаментальних ліпних оздоб і розписів вестибюля, сецесійних інтер’єрів залів Львівського двірця і, звісно, будинок Теодора Балабана на вулиці Галицькій, 21, який прийнято вважати однією з найкращих пам’яток архітектури модерну у Львові.

Постаті