Мандрівки

«Сестра» львівської Успенки. Благовіщенська церква у Городку

Містечко Городок, розташоване за 30 кілометрів від Львова, славиться своїми вишуканими храмами. Серед найцікавіших – Преображенський собор, що веде лік своїй історії з давньоруських часів, фарний костел з XV століття, збудована у 1755 році дерев’яна церква Івана Хрестителя. На їх тлі не губиться і Благовіщенська церква, що є пам’яткою архітектури національного значення і чудовим зразком ренесансного зодчества. За схожість архітектурних прийомів та подібну планувальну структуру цей храм часто порівнюють з іншим шедевром ренесансу – Успенською церквою у Львові.

Фасад церкви

Храм Благовіщення Пресвятої Діви Марії розташований на колишніх міських валах, поблизу ставу. Перша дерев’яна церква, на ґрунтах, подарованих місцевим русином Сеньком,  з’явилась тут ще в 1547 році. Храм перенесли сюди з одного із передмість Городка, а дозвіл на це дав сам король Сигізмунд І Старий.

Ця дерев’яна церква простояла у Городку майже століття, поки у 1633 році з дозволу  городоцького старости Фердинанда Мишковського замість неї спорудили мурований храм. Прізвище архітектора цієї святині не збереглося, хоча, з огляду на вже згадану схожість її з Успенською церквою у Львові, окремі дослідники припускають, що обидва храми міг зводити один і той же будівничий. Що стосується львівської «Успенки», то до її спорудження доклалися зразу три прославлених зодчих італійського походження, однак до дати спорудження Благовіщенської церкви у Городку дожив лише один із них – Амвросій Прихильний. Тож саме він і міг бути проектантом цього храму. Однак це лише версія.

Куполи церкви

Благовіщенська церква – трибанна і тридільна, з гармонійними і пропорційними співвідношеннями та поєднанням традиційних форм українського дерев’яного зодчества з ренесансними принципами композиції і декором білокам’яних порталів.

У 1869 році храм було перебудовано – стіни по периметру укріпили похилим кам’яним цоколем, а з північної сторони прибудували могутні контрфорси. Інша суттєва зміна сталася у 1880-х роках, коли дерев’яні куполи було замінено кам’яними. Трохи пізніше до північної стіни прибудовали каплицю і приміщення, яке тепер виконує роль захристії.

Каплиця, прибудована до церкви

Ще одну реставрацію було проведено напередодні Другої світової війни, у 1938 році. Тоді ж учні школи Михайла Бойчука розробили проект розпису церкви, але здійснити його не встигли. В дещо зміненому варіанті цей проект було реалізовано в 1950-х роках, але невдовзі його зафарбували і замінили іншим. Водночас у храмі з’явився і новий іконостас.

Поруч з церквою на початку ХХ століття спорудили муровану однояруснудзвіницю. Біля неї з довоєнних часів стоїть скульптура Богородиці, а неподалік від неї – плебанія.

Інтер’єр церкви

З північно-західної сторони на церковному подвір’ї знаходиться кам’яна одноярусна дзвіниця, збудована на початку XX ст., біля якої встановлена скульптура Богородиці ще з передвоєнних часів, а поруч – садиба парафіяльного священика.

Благовіщенська  церква нині є діючим храмом Української греко-католицької церкви. Поруч з нею розташований відновлений нещодавно невеликий жіночий монастир. А через дорогу від храму у 1994 році з’явився будинок для науки Божого Слова, який збудували на пожертви громадян Городка.

Дзвіниця

Віднедавна у церкві Благовіщення Пресвятої Діви Марії зберігаються мощі уродженця Городка, новопроголошеного блаженного УГКЦ священномученика Петра Вергуна. Петро Вергун, рукопокладений на священика митрополитом Андреєм Шептицьким, душпастирював для українців-католиків Німеччини. За вірне служіння на чужині був піднесений Папою Пієм ХІІ до гідності прелата і призначений Апостольським візитатором для українців-католиків у Німеччині. У червня 1945 року радянські спецслужби заарештували його і вивезли до Радянського Союзу. Влітку 1946 року о. Вергун був ув’язнений на вісім років, відбував покарання у тюрмах ГУЛАГу до 1952-го, коли його перевели на заслання в селище Ангарське  Красноярського краю. Там він і помер 7 лютого 1957 року і був похований на березі річки Ангари. Влітку 2004 року мощі священномученика Петра Вергуна були перевезені до катедрального собору Успіння Пресвятої Богородиці міста Стрия. Частину мощів передали до греко-католицької церкви німецького Мюнхена, а іншу урочисто перевезли на «малу Батьківщину» о.Вергуна — до Городка.

Фігура Богородиці

Як добратись зі Львова

Потягом

Електрички Львів-Мостиська, що курсують через Городок, відправляються з приміського вокзалу. Розклад дивитись тут.

Автобусом

Автобуси Львів-Городок відправляються з приміського залізничного вокзалу з середнім інтервалом 20-30 хв.

Автомобілем

Їхати трасою Львів-Шегині. Відстань – 28 км.

Мандрівки