Мандрівки

Церква у Росохах. Кам’яна перлина поміж дерев’яних шедеврів

Українське Прикарпаття вельми багате на сакральні пам’ятки, передусім дерев’яні, значну частину з яких небезпідставно зараховують до архітектурних шедеврів. Чи не найбільше духовних перлин можна побачити, мандруючи Старосамбірщиною, де купола і хрести храмів наче творять одне метафізичне ціле з неймовірною довколишньою природою. Але є на Старосамбірщині церква, яка помітно виділяється з поміж інших своєю оригінальністю. І не лише тому, що вона несподівано не дерев’яна, а кам’яна.

Церква Різдва Пресвятої Богородиці у Росохах

Аби на власні очі побачити це диво, потрібно набратися терпіння, абстрагуватися від поганих доріг і вирушити у віддалене навіть за тутешніми мірками село Росохи. Росоха, до речі, означає крутий яр.

Перша письмова згадка про село датована 1566 роком, хоча деякі дослідники переконані, що історія поселення починається ще з княжих часів. І головним підтвердженням цьому є головний скарб Росох – церква Різдва Пресвятої Богородиці.

Церква Різдва Пресвятої Богородиці

часу дослідник і реставратор Іван Могитич озвучив думку, що церква в Росохах була побудована в ХІІІ столітті. Більшість дослідників із ним не погоджуються, вважаючи, що храм звели кількома століттями пізніше. Однак авторитет Могитича не дозволяє цілковито відкинути його версію.

Для будівництва храму вибрали невеликий пагорб, розташований біля дороги, що перетинає село.Крім культових функцій, храм, як найґрунтовніша споруда села, використовувався ще і як головний пункт оборони Росохів. За його стінами могли сховатися жителі села під час татарських набігів.

Матеріалом для побудови церкви слугували плоскі ламані камені, скріплені вапняним розчином з домішками товченої кераміки і деревного вугілля.

Вхід до церкви

Храм тричастинний з трьома верхами. У його об’ємно-просторовій композиції були використані прийоми, властиві дерев’яній архітектурі. Церква складається з квадратної в плані нави, до якої із заходу примикає квадратний бабинець, а зі сходу — прямокутна в плані апсида. Бабинець та апсида мають меншу ширину і висоту, ніж нава.

Товщина стін церкви перевищує 1 метр, місцями доходячи до 1,5 м. У західній стіні бабинця прорізаний прямокутний дверний отвір, перекритий лучковою аркою. Північну і південну стіни нави прорізають по два вікна, влаштовані у нішах. У південній та північній стіні апсиди влаштовані 2 невеликих віконця. Всі три обсяги храму здаються приземкуватими. Відчуття потужності споруди церкви підсилюють масивні похилі контрфорси, якими укріпили кути бабинця, нави та апсиди.

Іконостас

Сучасні фахівці не беруться точно сказати, як саме виглядали верхні частини храму в початковому періоді його історії. За кілька століть їх могли сильно перебудувати, в результаті чого церква могла втратити ряд архаїчних оборонних рис, оскільки, ймовірно, саме її верхня частина колись була пристосована до оборони. Пізніше, після ряду перебудов, кожен з обсягів церкви покрили ґонтовою шатрової покрівлею з заломами.

Церква Різдва Пресвятої Богородиці у першій половині ХХ ст.

Ще одна лінія оборони церкви представлена ​​кам’яною стіною, яка оточувала храм. Стіна захищала прямокутну в плані територію. Вона була побудована з таких же каменів, які використовувалися при будівництві церкви. Камені зовнішньої огорожі, ймовірно, скріплені глиняним розчином. Стіну прорізали чотирикутні бійниці, канали яких розширювалися як із зовнішнього, так і з внутрішньої сторони огорожі.

Як і у випадку з верхів’ям храму, точно невідомо, як саме виглядала верхня частина його огорожі. У нинішньому стані її перекриває двосхила покрівля, накрита листами шиферу. Раніше замість шиферу використовувався ґонт.

Вхід на територію храму був влаштований в центрі західної стіни зовнішньої огорожі, якраз навпроти входу до церкви. Невідомо, як саме виглядали старі ворота, влаштовані в стіні. У наші дні на їхньому місці розташована проста кубічна дерев’яна конструкція з двостулковими воротами, увінчана трикутним фронтоном і двосхилим дахом. Можливо, колись із зовнішнього боку огорожі міг бути невеликий рів. Варто зазначити, що з датуванням стіни справи йдуть ще гірше, ніж з датуванням храму. Так, наприклад, ряд дослідників вважає, що вона була побудована «лише» у ХІХ столітті.

Нинішня дзвіниця в південно-західному куті двору датується ХІХ століттям. Якою була її попередниця і яка її доля – невідомо.

Комплекс церкви Різдва Пресвятої Богородиці з висоти пташиного лету

В історичних документах збереглися свідчення, за якими не без прогалин, але можна реконструювати долю села, а відтак і його духовної та оборонної твердині. Очевидно, що церква неодноразово піддавалася ворожим нападам. Непряму згадка про один з таких нападів можна знайти в «Географічному словнику королівства польського» (виданого в 1888 році), який з посиланням на джерело 1834 року повідомляє, що в церкві зберігається гаківниця (кріпосна дульнозарядна рушниця), з якої Терлецький вбив татарського ватажка під час нападу кримчаків на Росохи. Подальша доля рушниці невідома. Також незрозуміло, коли саме відбувся описаний напад татар.

Після припинення татарських набігів оборонні функції храму перестали бути затребуваними,  тож комплекс, ймовірно, поступово стали перебудовувати. У ході цих перебудов уже не стояла мета зберегти оборонні елементи будівель, тому деякі з них могли бути знищені. Храм продовжував діяти, але вже виключно як культова споруда.

Оборонні мури церкви

У 1844 році храм ремонтують і, можливо, частково перебудовують. Наступний ремонт приходиться уже на 1896 рік. Останній суттєвий ремонт храму датований 1926 роком. Ведуться роботи зі збереження храму від руйнування і в наш час. Але традиційний брак фінансування часом змушує задля порятунку храму жертвувати його автентичністю. Коли ґонтовий дах згнив, а коштів у громади на такі роботи не було, держава зовсім не допомагала. Церкву для її збереження поверх ґонту змушені покривати бляхою, листами жерсті оббивають контрфорси нефу. Ґонтову покрівлю зовнішньої огорожі поверх покривають листами шиферу.

12 серпня 1992 року. Постановою Кабінету Міністрів України було затверджено «Державний реєстр національного культурного надбання». У його списку церква в Росохах разом із дзвіницею та стінами огорожі були зараховані до категорії пам’яток архітектури національного значення.

Оборонні мури церкви

Як добратись зі Львова

Автобусом

Автобуси Львів-Росохи відправляються з АС-Західна (вулиця Городоцька, гіпермаркет Метро) тричі на день.

Автомобілем

Їхати трасою Львів-Самбір-Ужгород. При в’їзді у Старий Самбір звернути праворуч. Доїхавши до Хирова, повернути ліворуч, у напрямку на прикордонний пункт пропуску Смільниця. За селом Старява лівий поворот на Терло і Росохи. Відстань від Львова – 125 км.

Мандрівки