Постаті

ЩЕПАНИК Ян. Винахідник бронежилета

Видатний винахідник і хімік Ян Щепаник народився 13 червня 1872 року у селі Рудники, теперішньому передмісті Мостиськ.

Після закінчення початкової школи та гімназії вступив до педагогічного інституту в Кракові. До 1896 року працював учителем у кількох польських містечках, паралельно займаючись винахідництвом. Перший успіх на цій ниві прийшов до Щепаника у 1897 році, коли у патентному відомстві Великої Британії вінзапатентував телектроскоп. «Камера для відтворення зображень на відстані за допомогою електрики», як описував її винахідник, була певним прообразом сучасного телевізора.

У 1900 році на Всесвітній виставці у Парижі винахідник представив покращений пристрій для передачі зображення – телефот. Із 1918 року Щепаник захопиввся системами кольорового кіно, які були високо оцінені за реалізм передачі кольору. Одночасно розробляв проекти озвучування фільмів.

Кругозір винахідника був дуже широким. Серед його  винаходів фотоскульптор (пристрій для копіювання скульптур), колориметр (інструмент управління кольором), електрична гвинтівка, технологія ткацтва з контролем заданих параметрів кольору одержуваної тканини.Майстерні та лабораторії Щепаника, крім Польщі, працювали у Відні, Берліні та Дрездені.

Однак, напевно, найбільшої слави винахідник здобув, винайшовши прообраз сучасного бронежилету. «Броник» Щепаника був створений із шовкової тканини з вплетеними тонкими сталевими листами. Захисний пристрій цього зразка врятував життя від замаху королю Іспанії Альфонсу ХІІ. За це монарх удостоїв винахідника звання кавалера Ордена Ізабелли Католички. За доопрацювання імператорських парадних обладунків до Ордена Святої Анни Щепанека представив і російський цар Микола ІІ , але винахідник, як підданий Австро-Угорщини, з патріотичних міркувань відмовився від нагороди держави-супротивника, прийнявши лише в  подарунок золотий годинник з діамантами.

Загалом Щепаник є автором сотень патентів і більше 50 винаходів, частина з яких – в царині кінозйомки, телебачення і фотографії – використовуються і донині. За твердженням сучасних дослідників, багато робіт Щепанека скопійовані й використовуються під іншими назвами до теперішнього часу.

Помер Ян Щепаник від раку печінки 18 квітня 1926 року у польському Тарнуві. Там і похований.

За багатогранність і плідність діяльності сучасники називали Щепанека «польським Едісоном» і «Галицьким генієм». Описи винаходів Щепаника, крім фахової літератури, можна знайти й у книгах Марка Твена, з яким винахідник часто спілкувався.

Постаті