Мандрівки

Михайлівська церква у Підберізцях. Кольоровий світ Модеста Сосенка

Давнє українське село Підберізці, розташоване в 15 кілометрах від Львова в напрямку Золочева, вперше згадується в документах у 1352 році. Підберізці завжди славилися активною позицією місцевих українських мешканців – тут діяли осередки «Просвіти» та спортивного товариства «Сокіл», розвивався кооперативний рух, певний час у селі існувало одразу дві народні читальні. Цікаво, що ще у 19-му століття тут активно діяв і рух за тверезість, внаслідок чого у селі було закрито корчму, на місці якої постала школа.

Церква Архістратига Михаїла у Підберізцях

Але особливим предметом гордості мешканців Підберізців є місцевий храм. Церква Архістратига Михаїла несе відбиток таланту зразу двох українських геніїв – архітектора Івана Левинського, який збудував цю сакральну споруду, та художника Модеста Сосенка, чиї розписи оздоблюють її внутрішні стіни та склепіння.

З церквою Архістратига Михаїла також пов’язані імена багатьох інших відомих постатей української історії. Освятив її 1892 року митрополит Сильвестр Сембратович, а у пізніші часи храмом опікувався інший великий митрополит – Андрей Шептицький. У різні роки парохами церкви були о. Євген Шухевич — рідний брат відомого українського вченого-етнографа Володимира Шухевича, та о. Йосиф Осташевський — відомий церковний та культурний діяч, автор кількох наукових праць з історії Церкви та народознавства, згодом професор Богословської Академії у Львові.

Церква Архістратига Михаїла була збудована Іваном Левинським у 1891–1910 роках у так званому «неовізантійському» стилі. А в останні роки її будівництва, у 1907–1910 рр., за рекомендації та сприяння митрополита Андрея Шептицького, церкву розписав один із найвидатніших українських митців початку XX століття Модест Сосенко.

У 1905 році, після здобуття освіти у престижних Краківській академії мистецтв,  Мюнхенській Королівській Баварській академії та в Національній школі мистецтв у Парижі, Модест Сосенко саме приїжджає до Галичини. Тут живе і провадить духовну діяльність його друг і покровитель – митрополит Андрей Шептицький. Митрополит, який надавав фінансову підтримку Сосенкові в роки його навчання, опікується художником і у Львові.

У рік повернення Сосенка Шептицький закладає Церковний музей у Львові (майбутній національний) і залучає художника до роботи над цим проектом. У 1907 році художник поселяється у Львові і офіційно стає працівником нового музею. Йому доручено дві відповідальних ділянки роботи: збір нових експонатів і реставрація пам’яток. Свою музейну діяльність Сосенко поєднує з активною самостійною творчістю.

Розписи церков були основним зарібком Сосенка. Але при цьому художник творчо підходить до цієї праці: не копіює твори давніх західноукраїнських іконописців, а створює в оформленні церков свій особистий стиль і манеру виконання. За період з 1905 по 1920 рік він розписує щонайменше 12 галицьких церков, створивши у своїх монументальних храмових розписах новий стиль настінного декору української Церкви — стиль українського модерну.

Донині розписи Сосенка в авторському виконанні збереглися лише удвох храмах. А церква Архістратига Михаїла у Підберізцях залишається єдиним вцілілим взірцем храму, оздоблення інтер’єру якого повністю виконав сам Модест Сосенко.

У своїх розписах Модест Сосенко намагався синтезувати побудовані на візантійських зразках традиції церковного розпису та українського іконопису XVII–XVIII століття з сучасними йому мистецькими досягненнями, з модною тоді у Європі естетикою модерну.

Розписи Сосенка покривають насиченими кольорами покривають стіни храму. Вражає різноманітність народного орнаменту та символів, найбільш виразний з яких – це вирізьблений тризуб над царськими воротами іконостасу. Серед орнаментальних фігур постають лики християнських святих. На підкупольній частині апсиди зображений Бог-Отець та Бог-Син, що ніби всередині Творця. Окремі досідники творчості художника вважають, що Бога-Отця він змалював з Митрополита Андрея Шептицького.

Розписи доповнюють два вітражі, виконані за малюнками Сосенка у Кракові – «Христос і Магдалина» та «Христос благословляє дітей», які фактично є першими творами новітнього вітражного мистецтва в Україні.

Над входом до центральної нави церкви зберігся напис, зроблений рукою художника: «За Святійшого Отця Папи Пія, за Великого державного Імператора Франца Йосифа, за преосвященного Митрополита Кир Андрея на Шептичах графа Шептицького, за душ пастирства о.Євгена Шухевича, при провізорах церковних Якову Кернозі та Марії Чорній живописав дім цей я, Модест Сосенко».

Церква у Підберізцях уже на початку минулого століття славилася як один із взірцевих українських храмів, оздоблених у національному стилі. Храмові розписи Модеста Сосенка викликали справжнє паломництво у Підберізці галицького духовенства та інтелігенції. А наставник художника Митрополит Андрей Шептицький любив показувавти храм своїм поважним гостя – відомий, зокрема, факт відвідин підберізцівської церкви баварським ерцгерцогом Максиміліаном.

Вітраж «Христос і Магдалина»

Фото: Володимир Маковецький

Як добратись зі Львова

Автобусом

Приміський автобус до Підберізців курсує з площі Митної у Львові. До Підберізців можна також доїхати будь-яким автобусом у напрямку Золочева чи Перемишлян, що відправляються з АС-6 (вул..Личаківська, 154).

Автомобілем

Їхати трасою Львів-Тернопіль, при в’їзді у Підберізці звернути праворуч. Відстань – 15 км.

Вітраж «Христос благословляє дітей»
Мандрівки