Мандрівки

Раденицьке диво. Дерев’яний костел Успіння Пресвятої Діви Марії

Легенди приписують костелу в Раденичах дуже давню історію. Так, згідно документів XVIII століття, перший католицький храм у селі був зведений у середині XIV столітті, при королеві Казимирі Великому. Проте більшість дослідників вважають переконливішою версію про спорудження костелу разом з утворенням парафії – близько 1479 року. Цю подію пов’язують з тодішнім орендарем села Миколаєм Стадницьким.

Фасад костелу

У 1641 році парафія в Раденичах увійшла до юрисдикції новоствореного деканату в Мостиськах і зразу по тому, між 1641 та 1645 роками, був збудований новий костел. Ініціатором його спорудження був львівський єпископ-помічник Андрій Средзинський, котрий і освятив його. Цей храм простояв до 1754 року, коли святиню розібрали через неприданість, а на її місці збудували новий дерев’яний костел, який стоїть і донині. За іншою версією, храм було не збудовано, а перенесено до Раденич із села Зав’язанці.

Стіни костелу оздоблюють вікна з лучковим завершенням

Протягом ХІХ століття у костелі кілька разів проводилися ремонтно-реставраційні роботи, під час однієї з них було ґрунтовно перемальовано розписи на склепінні головної нави – їх, ймовірно, виконав Шимон Лабовіч.

Сигнатурка на даху костелу

Найгрунтовніший ремонт храму було проведено після буремних подій Першої світової та українсько-польської воєн, у 1924-1925 і 1932-1934 роках. Наприкінці 1920-х було наново змонтовано 4 вівтарі, з використанням окремих складових частин вівтарів XVIII століття.

По завершенні Другої світової війни костел не був закритий і діяв аж до 1956 року, коли його останній парох о. Йоан Обара з частиною костельного майна виїхав до Польщі. Іншу частину упорядження костелу перенесли до місцевої церкви. У зачиненому храмі влаштували склад мінеральних добрив.

Лише у 1989 році костел повернули римо-католицькій громаді села, яка відремонтувала святиню та повернула її первісне упорядження. Було зміцнено конструкції споруди, фасади оббито ґонтами, дах покрито бляхою, збудовано невеликий ґанок при головному фасаді.

Нинішній костел Успіння Пресвятої Діви Марії у Раденичах – це дерев’яний тринавовий, п’ятипрясловий храм зрубної конструкції, ззовні шальований, на підмурівку з цегли та каміння. До прямокутної в плані нави зі сходу примикає видовжений прямокутний пресвітерій з апсидою, за шириною та висотою рівний головній наві. До південного фасаду примикає прямокутна каплиця, а до північного – захристія та невелика крухта. Перед головним входом фронтального фасаду – невеликий ґанок. Розміри споруди – 14,25 х 21,95 м.

Напис над вхідними дверима костелу

Дахівка нави, пресвітерію та захристії двосхила, апсиди та каплиці – багатосхилі. На гребені даху нави стоїть десятигранна сигнатурка з ліхтарем, увінчана куполом з хрестом.

Стіни нави та пресвітерія оздоблюють прямокутні вікна з лучковим завершенням, а фронтон головного фасаду – вікно у формі ажурного чотирилисника. Зовнішні та внутрішні стіни також рясно усипані написами латинською мовою, зокрема на одвірку над головним входом до церкви вирізьблено цитату з Псалому 95: ADORATE DOMINUM / IN ATRIO SAN / CTO EIUS.

Інтер’єр костелу

Інтер’єр костелу поліхромований, з частково збереженими розписами з XVIII століття. Стінопис більшої поверхні – це імітація мармуру. На стінах нави та пресвітерія ілюзорні пілястри з аркадами між ними. Над аркадами між навами розміщено архівольти з рококовими картушами з гербами Польщі та Литви.

Розпис веселкової балки костелу

Центральна нава перекрита склепінням, а вівтарна частина – імітацією склепіння. У центрі цього псевдосклепіння – розпис із зображенням Успіння Матері Божої, а по боках від неї зображення чотирьої  євангелістів в овальних обрамуваннях. На стелі головної нави розпис Святої Трійці, виконаний за твором Рубенса. «Веселкова» балка прикрашена постаментом з образом святої Марії Магдалени та розташованою вище дерев’яною різьбою Розп’яття Ісуса Христа.

Розпис склепіння костелу

Поруч з костелом, на осі його головного фасаду під час останньої реставрації храму було зведено нову дзвіницю з наметовим дахом та оббитими ґонтом стінами. До дзвіниці з її попередниці було перенесено  4 дзвони, найстарший з яких походить з 1848 року. Три інших виконав заклад Фельштиньських у Перемишлі в 1932 році.

Як добратись зі Львова

Автобусом

Автобуси Львів-Раденичі та Львів-Вишенька (через Раденичі) відправляються з АС-Західна (навпроти гіпермаркету «Метро»). Розклад дивитись тут.

Автомобілем

Їхати трасою Львів-Шегині. У Мостиськах звернути ліворуч, в напрямку на Самбір. У селі Крисовичі повернути наліво. Відстань – 80 км.

Мандрівки