Мандрівки

Твердиня над Стублою. Замок князів Чорторийських у Клевані

Містечко Клевань, розташоване у 20 кілометрах від Рівного, серед туристичної спільноти відомий насамперед завдяки розташованому поруч арковому «Тунелю кохання» — унікальній пам’ятці природи, аналогів якій немає у Європі. Однак Клевань може похвалитися не лише цією розкрученою туристичною фішкою. У самому містея ку є кілька достойних архітектурних памяток, найвизначнішою з яких є Клеванський замок князів Чорторийських.

Замок у Клевані. Вид з пташиного лету

За твердженням істориків, це селище існувало вже у давньоруські часи, в XII столітті, і було відоме під назвою Коливань. А от у писемних джерелах, поселення Клевань уперше згадується лише через три століття, у 1458 року, як власність князя Михайла Чорторийського – нащадка давнього роду Острозьких. А перша згадка про клеванську фортецю, що розташували на узвишші біля річки Стубли, датується 1475 роком. Хоча укріплене замчище на цьому місці, цілком можливо, стояло на цьому місці щ за часів Кївської Русі  – високі пагорби на правому березі Стубли були для цього дуже зручним місцем. Та й місцевість, де був зведений замок, здавна носила назву Городище, що вказує на розташування у цьому місці якихось значних споруд.

Клеванський замок на малюнку ХІХ ст.

У 1495 році син князя Михайла, луцький староста Федір Чорторийський, добудував замок, оточивши його міцними кам’яними стінами і глибоким ровом. По кутам замку було зведено дві п’ятикутні в плані муровані вежі. Одна з них захищала в’їзну браму, інша контролювала підступи до замку з боку річки. Товщина їх цегляних стін в деяких місцях досягала 3,8 метрів. Обидві башти відносно непогано збереглися, а ось третя вежа, що була дерев’яною, до наших днів не дійшла.

Клеванський замок на гравюрі Наполеона Орди

Роботи над добудовою і укріпленням замку тривали довго і закінчилися лише у 1561 році, уже за молодшого сина Федора Чорторийського Івана, що успадкував від батька Клевань. Цікаво, що розбудова замку привела до суперечки Чорторийських з іншими могутнім князівським родом – Радзивіллами.  Князь Микола Радзивілл Чорний навіть подав судовий позов, заявляючи, що Чорторийські зайняли його землі. Суперечки тривали до 1555 року, коли сторони пішли на взаємні поступки і підписали мирову угоду.

В’їзд до замку

Яким був тогочасний замок, ми дізнаємося з опису 1609 року. Головну оборонну функцію виконував західний кам’яний бастіон з влаштованим всередині уступом. Східна башта була трохи меншо. за висотою і використовувалася як арсенал: у ній зберігалися порох та гвинтівки. У бійницях замку було встановлено біля 30-ти гармат.

Для підведення води у рови, що оточували замок, на річці був збудований водяний млин та гребля. Через один із ровів був перекинутий чотириарковий міст на міцних опорах, який початково був підйомним. Міст був прикрашений фресками, залишки яких ще було видно на початку ХХ століття.

Замкова вежа

У XVI—XVII століттях Клеванський замок неодноразово зазнавав ординських нападів.  Так, лише протягом 1617-1619 років захисники фортеці  тричі відбивали татарські напади. Невдалим для ординських напасників виявився і тижневий штурм твердині у 1640 році. Серед місцевих жителів досі переказують легенду про підземний хід, який з’єднував фортецю із розташованим за 15 кілометрів Олицьким замком, і по якому захисники отримували допомогу та підкріплення. За цими ж легендами, пізніше підземний хід сполучив замок із Благовіщенським костелом.

Віадук Клеванського замку

Втім, уже в першій половині XVII століття замок уже не відповідав тогочасним нормам і поступово почав втрачати оборонну фукцію. Зокрема, під час визвольної війни під проводом Богдана Хмельницького козацьке військо після триденної облоги без особливих надзусиль оволоділо фортецею.

Хоча на той момент Клеванський замок уже виконував подвійну функцію – ще у 1632 році його передали отцям-єзуїтам для облаштування у ньому колегіуму. Єзуїтська навчальна споруда проіснувала тут до кінця XVIII століття, коли під час церковної реформи імператора Йозефа ІІ (а Клевань внаслідок першого поділу Речі Посполитої опинилася у складі Австрійської імперії) орден єзуїтів було ліквідовано а його майно конфісковано.

Після другого поділу Речі Посполитої у 1793 роців ця територія відійшла до Російської імперії. Нова влада інтересу до колишньої твердині не проявила і замок довгий час стояв пусткою, аж поки князь Костянтин Чарторийський, який вирішив створити в Клевані польську гімназію, у 1817 році не взявся за його перебудуву задля цієї мети. Було розібрано східну стіну споруди, а на її місці спорудили два флігелі, в яких і розмістилася гімназія. Цей навчальний заклад функціонував до 1831 року, коли був закритий царською владою після придушення польського національно-визвольного повстання.

Замкові мури

Через три роки, у 1834-му, російська влада перевела сюди з Луцька «правильний» учбовий заклад  гімназію проросійського спрямування, проте вона пропрацювала у колишньому замку Чорторийських лише два роки, після чого переїхала до Рівного. Замок знову опустів і почав занепадати,тим паче, що споконвічні власники цих земель, магнати Чорторийські продали свої тутешні маєтки цареві Олександру ІІ і виїхали з краю. Доглянутим був лише магнатський палац, що розташувавався на території замку, і в якому розмістилосяуправління маєтками царської родини — волинських апанажів.

У 1915 році, під час воєнних дій Першої світової війни палац було зруйновано, не вцілів ані дах, ані вікна. Після ремонту та часткової відбудови окремих приміщень у замку розмістили духовне училище.

Гімназійні корпуси

Щоправда, у радянський час колишні гімназійні будівлі на території замку так-сяк відновили і певний час використували як лікувальний заклад санаторного типу. Із його закриттям споруда знову стала непотрібною. Нині цей давній фортечний комплекс з імпозантним масивним віадуком біля входу знову перебуває у стані руїни. Частково збереглися дві напівзруйновані вежі (у кращому стані східна), цегляний віадук над ровом, фрагменти фортечних мурів та гімназійна будівля з фактично повністю зруйнованим дахом.

Попри замкові руїни, у Клевані викликають інтерес також давні сакральні споруди – зведений у 1610 році костел Благовіщення та церква Різдва 1777 року.

Благовіщенський костел

Ранньобароковий Благовіщенський костел було збудовано коштом Юрія ЧарторийськогоЦей магнат,  отримавши освіту у віленських єзуїтів, першим з давнього княжого роду перейшов в католицьку віру і підтвердив своє навернення будівництвом костелу в своїй вотчині Клевані. Перший костел, споруджений в 1590 році, був дерев’яним,  а пізніше на тому ж місці звеликам’яний храм. Закінчено будівництво було в 1610 році, але посвятили храм лише в 1637-му. Костел славився великим  вівтарним образом Матері Божої Клеванської роботи майстра болонської школи XVIIстоліття Карла Дольче. Після Другої світової війни ікону було вивезено місцевими католиками до Польщі.  У роки незалежності костел було передано нечисельній польській громаді Клевані, яка частково відреставрувала храм.

Трохи південніше костела стоїть двоярусна дзвіниця з невеликим декоративним ліхтариком на вершині шатра.

Церква Різдва Христового

Неподалік від замку зберігся ще один пам’ятник культової архітектури – церква Різдва Христового 1777 року побудови. Храм був збудований місцевими греко-католиками за сприяння Адама Єжи Чорторийського. Церква збудована з цегли, з класицистичним фасадом, який оформлений глухим пілястровим портиком тосканського ордеру. Об’ємне планування церкви характерне для народної архітектури: хрестовий план, одноглаве завершення над середхрестям. Поруч з церквою у 1844 році було зведено скромну двоярусну дзвіницю.

Як добратись зі Львова

Автобусом

Автобуси на Рівне відправляються з АС-2 (вул. Б.Хмельницького). На автовокзалі Рівне пересісти на автобус до Клевані..

Автомобілем

Їхати трасою Львів-Луцьк, далі звернути на Рівне. Відстань – 200 км.

Або

Їхати автотрасою Чоп-Київ до Рівного, далі звернути на Клевань. Відстань – 230 км.

Мандрівки