Постаті

ЛАНДМАН Залця. Пам’ять галицьких юдеїв

Відома у світі німецькомовна швейцарська письменниця, публіцистка, дослідниця єврейського фольклору, перекладачка Залця Ландман народилася 18 листопада 1911 року в Жовкві. Вона була донькою Ізраеля Пасвеґа та Реґіни, уродженої Ґоттесман.

У 1914 році, після початку Першої світової війни, її батьки утекли до Швейцарії й оселилася в Санкт-Ґаллені, залишивши малолітню Залцю на руках дідуся й бабусі у Жовкві, де вона провела своє раннє дитинство й навчалася в школі при ордені феліціанок. Невдовзі й дідусь та бабуся перебралися зі своєю онукою до Санкт-Галлена. Там Залця відвідувала гуманітарну гімназію відтак студіювала право й філософію в університетах Женеви, Цюриха, Берліна, Парижа й Базеля. У 1939 році вона одружилася з філософом Міхаелем Ландманом. У 1950 році народився їхній син Валентин, який став одним із найвідоміших юристів Швейцарії.

У 1960 році з’явилася перша книга Залці Ландман «Єврейські жарти. Соціологія та зібрання текстів», яка згодом стала надзвичайно популярною, досягнувши у різних виданнях накладу понад мільйон примірників. Її було перекладено десятками мов світу.

Зальця Ландман дбала про збереження автентичної самосвідомості східноєвропейських євреїв, яку вона вбачала в гуморі як зброї слабких. Письменниця вважала власну творчість тихим реквіємом за знищеним світом культури східноєвропейських євреїв. Своїй першій вітчизні, містечку Жовкві, вона створила літературний пам’ятник у книгах спогадів про дитинство: «Спогади про Галичину», 1983, «Моя Галичина», 1995). Остання 2020 року вперше була видана у перекладі українською.

Залця Ландман переклала німецькою мовою низку творів їдишської літератури (Шолом-Алейхем, Іцик Манґер тощо), написала кілька книг про особливості єврейської кухні («З перцем і сіллю», 1967, «Кошерні тонкощі», 2000), а в збірці есеїв «Марксизм і вишні» (1979) звернулася також до політичної тематики.

Померла письменниця 16 травня 2002 року у Санкт-Ґаллені.

Постаті