Мандрівки

Янголи у вишиванках та інші принади церкви святих Кузьми і Дем’яна у Цеблові

За шість кілометрів від літописного Белза розташоване мальовниче село Цеблів, яке може пишатися однією з найцікавіших сакральних пам’яток Львівщини – дерев’яною церквою святих Кузьми і Дем’яна. Особливе враження справляють модернові розписи храму, які приписують місцевому уродженцю Іллі Петришину.

Церква свв. Кузьми і Дем’яна у Цеблові

Село Цеблів має довголітню і надзвичайно цікаву історію. Першу згадку про нього знаходимо в «Актах зємскіх і гродскіх» міста Белза, де в записах за 1469 рік згадується про урядовця белзького суду Івана Пахола з Цеблова.  Утім, історики вважають, що Цеблів міг існувати ще за давньоруських часів як власність удільних белзьких князів.

При облозі Белза 1648 pоку у Цеблові перебувала козацька армія Богдана Хмельницького, а трьома роками пізніше козаки проходили через село, прямуючи під Берестечко.

Церква свв. Кузьми і Дем’яна. Вид на вівтарну частину

Трагічними для Цеблова виявились перші роки після закінчення Другої світової війни. У 1946 році це всуціль українське село (до війни тут проживало 935 українців і всього 5 поляків) разом з усією Белзчиною було передано комуністичній Польщі. За тиждень до Великодня мешканців Цеблова було насильно вивезено із села – когось на Тернопільщину, а когось і на Схід України. Опустілий Цеблів було спалено відділами УПА – аби не дістався полякам. Вціліли лише головні споруди села – церква, монастир, школа та молочарня.

Іконостас церкви

У 1951 році, коли після «коректування» кордону Цеблів увійшов до складу СРСР, частина мешканців повернулася до села. Проте далеко не всі. Зараз його населення становить лише 312 осіб – третина від довоєнної кількості.

Існування в селі церковної парафії засвідчують уже документи 1564-1565 років. Очевидно, уже тоді в селі стояла церква.Нинішній храм було зведено у другій половині ХІХ століття на місці давнішої, теж дерев’яної, церкви.. Різні документи називають різні дати спорудження нової святині – від 1862-го до 1871 року.

Розписи інтер’єру церкви

Церква розташована на природному підвищенні у центрі села посеред обмеженого цегляним муром великого церковного подвір’я. Це тризрубна, триверха будівля з гранчастим вівтарем, до якого з півночі прибудована ризниця.

Бабинець від заходу має рівноширокий присінок з трьома дверима та двома віконечками  на причілку даху. У південній стіні бабинця влаштовано бічний вхід до церкви.

Розписи інтер’єру церкви

Наву та апсиду храму оперізує широке піддашшя. Стіни до рівня карнизу даху церкви оббиті дошками або дошками з лиштвами, вище – покриті бляхою. Над маленькими вікнами святині є декоративні дашки.

Завершення церкви складається з трьох світлових восьмериків, накритих низькими банями з ліхтарями та маківками.

Розписи інтер’єру церкви

Унікальними є розписи церкви, виконані в стилістиці українського модерну початку ХХ століття. Навіть янголи тут одягнуті в українські вишиванки.

Авторство розписів приписують місцевому уродженцю, вихованцю Віденської школи малярства  Іллі Петришину. Роботу над розписом церкви він розпочав напередодні Першої світової війни, але змушений був перервати роботу і завершив її уже у повоєнний час.

На захід від церкви стоїть знаходиться мурована дзвіниця стінового типу, а на південь – деревяний, пам’ятний хрест з двома табличками.

Неподалік від церкви стоїть будинок Згромадження святого Йосифа-Обручника. Цеблів став центром сестер-йосифіток не випадково. Довгий час парохом церкви святих Кузьми і Дем’яна був отець Кирило Селецький – відомий священик УГКЦ, засновник перших в Галичині жіночих апостольських монаших згромаджень: служебниць Пречистої Діви Марії та вже згаданого згромадження св. Йосифа Обручника.

Отець Селецький створив згромадження сестер-йосифіток у Цеблові у 1898 році і до кінця своїх днів ревно ним опікувався. Найвідомішою черницею цього кола стала Олімпія Біда,проголошена церквою Блаженною.

Українські мотиви у розписах церкви

Черниці виїхали із Цеблова разом з усіма мешканцями села. Тоді ж, у 1946-му церкву зачинили, а пізніше перетворили її на зерновий склад. Лише у 1989 році святиню було повернуто віруючим.

У 2019 році у дерев’яній церкві святих Кузьми і Дем’яна у Цеблові розпочато реставрацію, на яку з обласного бюджету виділено 6,8 мільйона гривень. Наразі  реставраційні роботи тривають.

Ангели у вишиванках під церковним куполом

Як добратись зі Львова

Автобусом

Прямого автобусного сполучення зі Львовом Цеблів не має. Потрібно їхати на Червоноград  (автобуси відправляються з АС-2 з середнім інтервалом 60 хв), де пересісти на автобус в напрямку Белза (відправляється 5 разів на день).

Автомобілем

Їхати автодорогою Львів-Жовква-Червоноград. За Великими Мостами звернути ліворуч та їхати до Белза.  Від Белза можна їхати у напрямку на Варяж до села Перемисловичі, де звернути праворуч, або в напрямку на Червоноград до села Жужеляни, за яким звернути ліворуч. Відстань – 80 км

Мандрівки