Мандрівки

Музей родини Нижанківських у Стрию

В самому центрі Стрия знаходиться його музична душа – дитяча музична школа імені Остапа Нижанківського (вул.. Валова, 11). Тут юних талантів вчать музичної грамотності, грі на народних, класичних, духовних і ударних інструментах. А на другому поверсі у двох кімнатах розташувався музей родини Нижанківських.

Хоч музей закритий на ключ, потрапити до нього зовсім нескладно. Головне, щоб музична школа працювала в цей день. Можна просто попросити відімкнути кімнати у жіночки-вахтера на вході і залишитись наодинці з історією людей, чий життєвий і творчий шлях до сьогодні слугує прикладом для молодих поколінь. Музей заснований у 1987 році. Його експозиція – це документи і фотоматеріали, що розповідають про видатних композиторів Остапа та Нестора Нижанківських.

Остап Нижанківський – український композитор, видатний громадський діяч, священик і, висловлюючись сучасною мовою, успішний і головне порядний підприємець. Він долучився не лише до культурного й політичного здвигу Галичини, а й її економічного розвитку.

Остап народився у селі Малі Дідушичі на Стрийщині. Освіту отримав у Дрогобицькій гімназії, Львівській духовній семінарії, деякий час викладав музику у Празькій консерваторії. В Україні служив священиком у Завадові, де став ініціатором створення пам’ятника Тарасові Шевченку. Також заснував музичне товариство «Музикальна Бібліотека», яке пропагувало і видавало твори українських композиторів: А.Вахнянина, М.Лисенка, П.Ніщинського, М.Вербицького, С.Воробкевича…. Також був активним пропагандистом українського хорового мистецтва, засновником і диригентом хору «Боян», який відновили вже в незалежній Україні. Любов до музики і свою життєву позицію він передав своєму сину Нестору, який продовжив справу батька і теж став відомим композитором, здобувши композиторську майстерність на еміграції у Віденській музичній академії, яку закінчив зі ступенем доктора філософії.

Щодо творчості, то, напевне, правду кажуть, найбільше визнання приходить тоді, коли твори стають народними. Так, мало хто знає, що колядки «Бог ся рождає», «У Вифлиємі нині новина»створив Остап Нижанківський. Разом з Іваном Франком видав першу збірку українських пісень. Його твори і досі популярні, в тому числі і ті, які покладені на вірші Тараса Шевченка та на слова Юрія Федьковича.

Стосовно політичної діяльності, то Стрий, у якому Остап Нижанківський жив, працював і похований, завжди був непростим містом. Справа не тільки в кількості населення, досить потужному залізничному вузлі, а швидше в тому, що Стрий завжди був осередком національного руху. У 1918-у році, коли владу переьрала ЗУНР, перед молодою республікою постало складне питання про організацію управління краєм. Особливо складною була система управління Стрийщини. Вища влада тут належала Директорії у складі отця Остапа Нижанківського, Остапа Весоловського та екс-депутата Галицького сейму та Палати Послів австрійського парламенту Володимира Сінгалевича. Крім Стрийського повіту Директорія управляла також кількома суміжними повітами. Згодом, коли дійшло до розмежування влади і утворення УНРади,  її очолив саме Нижанківський.

Остап Нижанківський також був організатором молочної кооперації в Галичині. «Український «Маслосоюз» тільки в 1930 році експортував за кордон 812 тонн масла, заробивши на цьому 16 мільйонів злотих. Його купували в Німеччині, Англії, Франції, Італії, Голландії, Данії, Чехії, Австралії та Палестини. Зважаючи на відсутність традицій щодо споживання масла на Стрийщині бізнес починався з нуля. А коли на початках молочарня скуповувала молоко у селян, то малограмотні люди вважали, що в сепараторі сидить нечиста сила і якщо туди попадає молоко від корови, то та більше не даватиме молока.

Першу молочарню створили у Завадові – вона виготовляла 4 кг масла в день. А вже в 1911 році в регіоні було 79 молочарень. Люди продавали молоко і отримували за це непогані гроші, що дозволяло почувати себе досить впевнено фінансово. Згодом діяльність кооперації поширилася на Волинь і Польщу, де відкривались самостійні відділи. Проте, польська влада побачила загрозу своїй економіці, адже маслосоюзівці розвивались, у них були свої машини і навіть холодильники, а головне їх продукцію купували в Європі. Окрім масла виробляли також тверді і м’які сири,бринзу, пастеризоване молоко. До слова, масло, яке пролежало більше 3 днів, вважалося другосортним.

Центральний офіс «Маслосоюзу» спершу був у Стрию, згодом переїхав до Львова (був розташований у теперішній будівлі регіональної митниці), а в районі Привокзального ринку організували цілий молочний квартал. Висловлюючись про кооператив, митрополит Андрей Шептицький сказав: «Нехай будуче покоління візьме у свої руки промисел і торгівлю, бо бідний той народ, що не має свого промислу, а торгівлю в ньому ведуть чужинці».

19 травня 1919 року Стрий захопила польська влада. А вже 21 травня Остапа Нижанківського арештували і наступного дня розстріляли, роззувши та знявши золоту обручку і кишенькового годинника. А згодом розграбували і нажите майно. Після закінчення війни навіть польська влада змушена була визнати – страта священика, внука героя польського повстання та загалом чесної людини стала ганьбою для польської держави.

Христина ПАВЛУЧКОВИЧ

Як добратись зі Львова

Потягом

Зі Львова до Стрия відправляються маршрутки з приміського вокзалу ( у напрямку на Стрий, Трускавець, Моршин та Мукачево). Розклад дивитись тут.

Автобусом

Автобуси зі Львова до Стрия відправляються з центрального автовокзалу з середнім інтервалом в 30 хв.

 Автомобілем

Їхати трасою Київ-Чоп. Відстань від Львова – 70 км.

Адреса музею: м.Стрий, вул. Валова, 11

Мандрівки