Мандрівки

Між небом і землею. Стрийський костел Божої Матері

Якщо спитати у стриян, які цікаві історичні пам’ятки є у місті, то швидше за все першим, про що почуєте – костел. Не тому, що у Стрию більше нічого нема. І навіть не тому, що він розташований у самісінькому центрі. Просто є місця, які врізаються у пам’ять. Зі своїми загадками, історичними перипетіями і людьми, які роблять їх живими.

Стрийський костел Різдва Пресвятої Богородиці

Костел Різдва Пресвятої Богородиці – єдиний римо-католицький храм у місті. Перша згадка про нього, в якій йдеться про польську парафію у Стрию, засновану на кошти короля Казимира Великого, датується 1396 роком. Та дерев’яний храм не проіснував і ста років, як його знищила перша пожежа. Сучасний мурований храм, присвячений Діві Марії, було споруджено в 20-х роках ХV століття коштом польського короля Владислава Ягайла.

Як зазначає настоятель храму отець Войцех Буковєц, вже відтоді стрияни прославляли ікону Божої Матері. Проте, яка це була ікона, нині невідомо. Цю таємницю, як зрештою і багато інших, приховала історія.

За час свого існування храм пережив декілька сильних пожеж і відповідно перебудов. Перша пожежа, яка знищила не тільки костел, а й половину міста, спалахнула 1604-го року. Завдяки щедрим пожертвам парафіян костел відновили вже до 1640 року, значно збільшивши та добудувавши вежу у фронтоні.У листопаді 1827 року сталася друга пожежа. З надзвичайною швидкістю вогонь охопив велику частину міста, разом з костелом і плебанією. Спалахнув дах на вежі, від чого дзвони оплавились, а найбільший зірвався і розбився. Проте середина вціліла.

Та найстрашнішою виявилась пожежа 17 квітня 1886-го року, яка перетворила на попіл майже все церковне майно, ікони та вівтар. Від вогню впала вежа. Цілими залишилися тільки стіни нави, пресвітерію і пошкоджена каплиця. Справжнім чудом вважають те, що на згарищі знайшли майже неушкоджений дерев’яний корпус Розіп’ятого Ісуса Христа, який і досі перебуває у костелі.

Вид на апсидну частину храму

«Три роки тому фігуру відреставрували, майстер давав виробу близько 500 років. Як дерево могло уціліти в такій пожежі, коли не уціліло більше нічого… Для мене то велике диво», – говорить отець Войцех.

Відбудова храму піісля тієї пожежі тривала близько 8 років. Здійснював її відомий львівський архітектор Юліан Захаревич у неоготичному стилі з елементами романської архітектури. Так було збудовану мальовничу вежу, яка без перебільшень змушує зупинитись і подивитись вгору, скільки б разів повз ви не проходили. Здається, що вона розсікає хмари, з’єднуючи небо і землю. З правого боку розташована каплиця епохи ренесансу з закладеним вхідним порталом та таблицями з латинськими надписами. Крайні таблиці розташовані над вікнами у десюдепортах, над ними зображені шляхетські герби, що вірогідно належали похованим тут людям.

Каплиця епохи ренесансу

Якщо зайти всередину, то перше, що вражає – це збережена атмосфера минулого і тільки люди нагадують, що ми в ХХІ столітті. Можливо тому, що храм залишався діючим навіть у суворі до релігії радянські часи і зберіг свою автентичність. До слова, у 1967-у році тут знімали художній фільм «Майор Вихор».

Внутрішній вигляд храму

На перший погляд все дуже просто. Інтер’єр оформлений з імітацією під кам’яну кладку, на стінах нема жодних розписів. Тільки ікони і особлива хресна дорога. По праву і ліву сторону традиційно для костелів розміщені дерев’яні лавки від входу аж до головного вівтаря. Але побувши в храмі трохи довше, розумієш: в цій простоті захована велика глибина.

Головний вівтар з образом Матері Божої – цариці неба і землі

У правому вівтарі знаходиться образ Ісусове Милосердя, у лівому – на червоному тлі вцілілий у пожежі Розіп’ятий Ісус. У головному вівтарі образ Матері Божої, яка сидить на кріслі як цариця неба і землі, намальований у 1888-у краківським художником Флоріаном Цинком.

«Для мене дуже показовим є те, що він зобразив по бокам двох покровителів. Архангела Михаїла – першого покровителя Україниі владику Станіслава – першого покровителя Польщі. Під ногами у неї свята книга, на голові папська корона. Коронація – це виняткова пошана для ікони, я можу це порівняти тільки з тим як колись коронували королів. Для того, щоб провести коронацію, потрібно свідчення людей, які б розповіли про зцілення завдяки іконі», – розповідає отець Войцех.

У вівтарі є також 6 вітражів. Зсередини вони розписані кольоровими фарбами, зображаючи святих і створюючи унікальний витвір мистецтва. Але якщо подивитись ззовні, то буде видно тільки чорне вікно з майже непомітними проблисками.

Храмові вітражі

В храмі також є унікальна фігура Матері Божої дитиною, привезена з італійського санктуарію, в якому прославляють Марію, коли вона була в дитячому віці. Поблизу лівого вівтаря розташовано вхід у підземелля.Зараз воно займає декілька квадратних метрів і більше схоже на підвал. Кажуть, що до пожежі підземелля розміщувалось під всією територією костелу. Навіть сьогодні можна побачити, що одна стіна замурована, з неї видніється невеликий прохід.

П’ятсотрічна фігура Розіп’ятого Ісуса Христа дивом уціліла у пожежах

Ще однією родзинкою є орган, який звучить під час богослужінь кожного дня. Перша документальна згадка про орган припадає на 1620-ий рік. Проте він згорів у одній з пожеж. Після останньої встановили орган фірми «Gebruder Rieger», ор. 426. Він дерев’яний, різьблений, з золоченими профілями та елементами орнаменту. Ідеально по висоті та ширині вписується в розміри простінків на хорах і складений з двох трьохосьових сегментів з широким просвітом, відкритим на вікно з західній стіні костелу, в якому відкривається вітраж.

Парафія Стрий входила до складу Перемишльської дієцезії (з 1396-го року два роки перебувала у складі Галицької архідієцезії). У 1594-у Стрий увійшов до Самбірського деканату, і лише 1787-го остаточно перейшов під юрисдикцію Львівських архієпископів у складі Галицького деканату. На початку XIX століття місто було осередком деканату, а Стрийська парафія у 1885-у нараховувала майже 4 тисячі вірних з міста і двох з половиною десятків сіл. Нині до парафії, окрім Стрия, входить також Сколе.

8 вересня 1995 року храм був проголошений Санктуарієм Матері Божої Покровительки Людських Надій. Перебуваючи в Україні Святіший отець Іван Павло ІІ освятив у Львові корону Матері Божої Стрийської, а 9 вересня 2001 року Львівський митрополит кардинал Мар’ян Яворський коронував цей образ. Нині костел залишається особливим місцем, до якого приходять люди просити про заступництво Божої Матері.

Унікальна фігура Матері Божої дитиною, привезена з італійського санктуарію

Храм має два празники. Один з них б – 9 липня, коли парафіяни моляться до Плакальниці Людських Надій, другий – 8 вересня, коли святкують Різдво Богородиці. Відвідати костел можна будь якого дня, адже служіння тут проводиться щоденно.

Христина ПАВЛУЧКОВИЧ

Стрийський костел на фото 1904 року

Як добратись зі Львова

Потягом

Електрички зі Львова до Стрия відправляються з приміського вокзалу ( у напрямку на Стрий, Трускавець, Моршин та Мукачево). Розклад дивитись тут.

Автобусом

Автобуси зі Львова до Стрия відправляються з центрального автовокзалу з середнім інтервалом в 30 хв.

 Автомобілем

Їхати трасою Київ-Чоп. Відстань від Львова – 70 км.

Адреса: м.Стрий, вул. 22 січня

На карті:

Мандрівки