Мандрівки

Дрогобич Шульца. Місцями трагічного генія

Життя цього різнобічно талановитого митця, але і при тому, скромної, непоказної і місцями закомплексованої людини, цілком можна назвати феєричним. Точніше, мабуть – трагічно феєричним.

Бруно Шульц

До честі дрогобичан, ім’я Бруно Шульца у місті не забуте. Його культивують не лише добрими згадками, а й конкретними справами, як от щорічний шульцівський фестиваль чи спеціально розроблений Туристично-інформаційним центром Дрогобича екскурсійний маршрут місцями видатного письменника та художника.

Не має сенсу вкотре переказувати біографію автора «Цинамонових крамниць» і «Санаторія під клепсидрою», перекладених практично усіма європейськими мовами, а також івритом, японською та корейською. ЮНЕСКО проголосило 1992-ий роком Шульца. «Своїм» письменника вважають українці та поляки, євреї та німці. А для нього своїм є Дрогобич – місто, де він народився, прожив більшу частину життя і трагічно загинув. Шульц і Дрогобич – синоніми з того ж ряду, що Гауді-Барселона, Джойс-Дублін, Кафка-Прага, Штраус-Відень…

Улюблене місто Бруно Шульца

Перебуваючи у мальовничому Дрогобичі, окрім оглядин його архітектурних перлин, безперечно вартує перейтися і місцями Бруно Шульца. Тим більше, що всі пам’ятки розташовані цілком компактно.

Екскурсію можна розпочати з центральної Площі Ринок. На міській Ратуші у 1939-1941 роках вивішували виконані Шульцом портрети радянських можновладців. А на місці сучасного будинку на Площі Ринок, 2 стояв будинок крамаря Якуба Шульца. У ньому 12 липня 1892 року народився майбутній геній і прожив там до 1910 року. На жаль, будинок згорів у 1915 році у горнилі Першої світової.

Вулиця Юрія Дрогобича, 12. У цьому будинку Бруно Шульц мешкав з 1910 по 1941 рік

З центральної площі Шульц переїхав у дім своєї сестри Ганни Гоффман на сучасній вулиці Дрогобича, 12 (колишні назви – Беднарська, Флоріанська та Сєдова). Там він прожив до 1941 року, а вже у повоєнний час на горищі будинку було знайдено багато листів письменника.

У приміщенні головного корпусу Дрогобицького університету по вулиці Івана Франка, 24 на початку минулого століття була Державна гімназія імені короля Владислава Ягайла. Саме тут протягом 1902-1910 років учився малий Бруно. І тут же ж у 1924-1939 роках працював учителем малювання та праці. Сьогодні у головному університетському корпусі є музейна кімната Бруно Шульца.

Головний корпус Дрогобицького університету. Раніше тут була гімназія, в якій учився малий Бруно

Годиться оглянути і сучасний Будинок учителя по вулиці Ярослава Осмомисла, 10, де колись розташовувалася школа імені Адама Міцкевича. Саме у ній Бруно Шульц здобув початкову освіту.

У помешканні по вулиці Лесі Українки, 36 колись мешкала наречена Бруно Шульца – Юзефіна Шелінська. Слід сказати, що історія стосунків письменника з жінками була не менш складною, ніж його життя загалом.

Спершу було нерозділене кохання до письменниці Дебори Фогель, з якою Шульц познайомився у травні 1930 року на мистецькому салоні у Кракові, і яка, схоже, бачила у Бруно радше друга. Дебора загине у гетто в 1942 році.

Будинок, в якому мешкала наречена Шульца – Юзефіна Шелінська

Згодом Шульц заручився з викладачкою приватної гімназії ім. Генріка СєнкєвичаЮзефіною Шелінською. Припускають, що заради неї – католички – письменник покинув юдейську громаду. Вони були зарученими 4 роки, однак, коли Юзефіна отримала роботу  і переїхала до Варшави, Шульц відмовився покидати заради неї свій Дрогобич, відчуваючи, що не зможе творити у чужому місті. Юзефіна накладе на себе руки у глибокій старості в 1991 році.

Прийшовши у Дрогобич у 1939 році, «совєти» спробували використати талант Шульца-художника у своїх ідеологічних цілях. Однак трапився конфуз – замовлену владою картину «Визволення Західної України» художник написав у синьо-жовтій гамі, що було розцінено як диверсію. За це Шульца арештували, як українського націоналіста, і він пережив не один допит у стінах НКВС – колишньому василіанському монастирі і сучасному будинку Інституту фізики, математики, економіки та інноваційних технологій Дрогобицького університету по вулиці Стрийській, 3.

У колишньому василіанському монастирі розмістилося дрогобицьке НКВС, у стінах якого Шульц пережив не один допит

Найбільше шульцівських місць у Дрогобичі зосереджено на вулиці Шевченка. Так, у редакції «Більшовицької правди» (нині там редакція «Галицької зорі» протягом 1941-1942 років Шульц працював ілюстратором.

За сучасною адресою Тараса Шевченка, 23 нині біологічний факультет університету, а колись це була вілла шанованого бургомістра Дрогобича і співвласника курорту Трускавець Раймунда Яроша. Останній шанував творчість Шульца і виступав його меценатом. Однак у період німецької окупації Шульц перебував у віллі вже примусово – розмальовував стіни гестапівського казино.

Колишня вілла Яроша, де Шульц розмальовував стіни казино

Поруч у приміщенні нинішньої бібліотеки імені Чорновола (Шевченка, 27) до Другої Світової був жидівський будинок старців. У 1942 році Шульц укладав в цьому приміщенні каталог книг, конфіскованих радянською та німецькою владою.

Найсумніша ділянка дрогобицької шульціани – початок вулиці Шевченка. Під сьомим номером у період німецької окупації там находився Юденрат (юдейська рада). Саме біля цього будинку, в який Шульц ішов отримати хліб, за свідченнями очевидців, зробив останні у житті кроки.

У цьому будинку розміщувався Юденрат, при виході з якого Шульц був застрелений

19 листопада назвуть «чорним четвергом» – саме цього числа гестапівці організували каральну акцію проти юдеїв, мстячись за пораненого місцевим аптекарем німецького солдата.

Удвічі трагічно, що, йдучи до Юденрату, Шульц уже мав фальшивий німецький паспорт і був готовий до втечі з гетто. Припускають, що шарфюрер СС Карл Гюнтер навмисне застрелив Шульца, аби відімстити його покровителю Феліксу Ландау, котрий, своєю чергою, раніше застрелив котрогось із протеже Гюнтера.

Меморіальна таблиця на місці загибелі Бруно Шульца

Фелікс Ландау, до речі, персонаж, вельми дивний. Віденський столяр став у референтом у справах юдеїв в дрогобицькому гетто. За свідченням сучасників, він заради розваги міг вийти на балкон своєї вілли (зараз житловий будинок по вулиці Тарнавського, 14) і стріляти по євреях, котрі працювали навпроти. Водночас німець цінував мистецтво. Завдяки цьому Шульца було визнано «корисним євреєм», що врятувало йому життя. Однак ненадовго. Саме за наказом Ландау Шульц виконав свої знамениті фрески на стінах вілли, зокрема, у спальні сина німецького начальника.

Фрески були відкриті 2001 року дослідником Беньяміном Гайслером і свого часу, частину з них було незаконно вивезено з України до Ізраїля, через що розгорівся чималий міжнародний скандал. Нині більшу частину настінних малюнків з вілли Ландау експонується у Палаці Мистецтв – літературній віллі Б’янки, описаній у творах Шульца. Саме там, по вулиці Шевченка, 38 можна доторкнутися поглядом до художньої спадщини геніального і трагічного дрогобичанина.

Палац Мистецтв (колишня вілла Б’янки), в якому експонуються художні твори Шульца

Як добратись зі Львова

Потягом

Електрички Львів-Трускавець, які курсують через Дрогобич, відправляюються з приміського вокзалу. Розклад дивитись тут.

Автобусом

Автобуси Львів-Дрогобич відправляються з АС-8 (залізничний вокзал) з середнім інтервалом 30 хв.

Автомобілем

Трасою Київ-Чоп в напрямку Стрия. У Рудниках повернути направо в напрямку Меденич та Дрогобича. Відстань – 85 км.

Мандрівки