Мандрівки

Золочівський замок. Загадковий свідок воєн і кохання

«…Такого, як Золочівський замок, немає і близько. Здивувати людей у Золочівському замку можна не Великим палацом, навіть не Китайським палацом, а оборонними спорудами – равелінами, бастіонами, мостом», – говорив колись «реаніматор» замків Львівщини легендарний Борис Возницький. А він точно знав, про що говорить.

Панорама Золочівського замку

На ординському шляху

Вибита на камені дата «1634» говорить про час побудови Золочівського замку. Однак, найімовірніше, його перший власник Якуб Собєський, знатний шляхтич і батько майбутнього короля Польщі Яна III, не будував на голому місці, а доводив до ладу існуючі стіни, перетворюючи їх на неприступну фортецю.

Замкові мури

Золочівському замкові, який постав на ординському шляху, перекриваючи загарбникам шлях на Львів, випала важка доля. Неодноразово татари з турками йшли на золочівські мури, часто по шість-сім днів тримаючи в облозі його оборонців. 1672 року після шестиденної битви турки таки здобули і зруйнували фортецю. За іронією долі, через три роки замок було відбудовано руками полонених турецьких воїнів. І вже 1675 року татарські загони Аджі-Гірея так і не змогли поневолити золочівчан. Історія зберегла ім’я коронного гетьмана Стефана Яблоновського, котрий відзначився неабиякою хоробрістю, посилаючи із веж і бастіонів смерть на голови загарбників.

Замковий мур з баштою

Через деякий час Ян III Собєський робить тут свою літню резиденцію, пізніше продає фортецю великим землевласникам Радзивілам. Утім, протягом усього часу володіння представники роду нечасто бували в замку, мало доглядали за ним, і 1802 року замок, що занепав, продали поміщикам Комарницьким. Та й ця родина недовго тішилася красою веж-кавальєрів, валів і куртинів, Великого жилого й Китайського палаців, до речі, останній є унікальною пам’яткою східної архітектури на українських теренах. Близько 1740 року австрійський уряд викуповує замок, що стає початком найтрагічніших сторінок у його історії.

Треба ж було цивілізованим австріякам додуматися влаштувати в колишній королівській резиденції в’язницю. І пішло-поїхало. Не один проклинав у холодних підземеллях свою долю. Втім, в’язні часів Австро-Угорщини та Польщі навряд чи уявляли, яка доля чекає на тих, кого приведуть у холодні підвали на їхнє місце: Золочівський замок приглянувся НКВС. Коли на територію Львівщини прийшли фашистські війська і відчинили енкеведистські катівні, у в’язниці не залишилося жодної живої душі. «У Золочівській тюрмі знайдено 649 закатованих. В ямі перед в’язницею відкопано 432 трупи. У другій ямі на подвір’ї — 217», — згадували очевидці. Саме із цими жахами сьогодні пов’язують відсутність легенд про привидів, що є традиційними для будь-якого замку. Хіба тут до легенд, коли найстрашніше бачили на власні очі. Дивна іронія долі. Гарна природа, унікальна архітектура і море трупів. Від чужих і від своїх. І так протягом століть.

Надбрамний корпус замку та розвідний міст

Чари і драма королеви Марії

Найзнаменитішими мешканцями Золочівського замку, крім самого Яна III Собєського, безперечно, можна вважати його дружину Марію-Казимиру, незрівнянну француженку, яка доводила до шалу посполиту знать, губила чоловіків і кидала в огонь гніву їхніх дружин. Хто вона? Жінка-вамп чи згвалтована долею дівчина? Хитра і підступна чи просто безтямно закохана. Швидше, і те, і друге, і третє… просто яскрава представниця своєї суворої доби, яка вміло лавірувала між нескінченних пересудів, забобонів і дворових інтриг.

Надбрамний корпус. Вигляд з двору

Тринадцятирічною дівчинкою з далекого Парижа разом з почтом Марії-Людвіги, майбутньої дружини короля Владислава IV, приїхала до Польщі Марія-Казимира. Хто знав, що мине трохи часу й стане вона польською королевою, яка матиме величезний, якийсь навіть хворобливий вплив на Яна III Собєського. «Марися керує Яном, а вже Ян – Польщею», — говорили поляки. За це й, мабуть, не любили королеви з некоролівською кров’ю. Хоча й Марія на рівні з чоловіками хоробро захищала Золочівський замок, була освіченою та мудрою, їй не могли пробачити західноєвропейської орієнтації, яка значною мірою передалася й Янові, частих візитів до Парижа. В один із них вона стала кумою Людовика XIV, який хрестив її сина, королевича Якуба.

Французький парк

Втім, до вершин польського трону Марія-Казимира йшла довго й важко. Закоханий у француженку Ян не міг одружитися з нею, оскільки його мати Теофіла Собєська була категорично проти змішування крові свого шляхетного роду з кров’ю простолюдинки. У результаті Марія стала дружиною такого собі Яна Замойського, якому все ж таки не довелося довго тішитися подружнім життям. Безпробудне пияцтво та екзотичний і невиліковний на той час сифіліс звели його в могилу. Однак Замойський встиг передати хворобу своїй дружині, яка в свою чергу нагородила нею королівський рід. Після смерті Замойського та Теофіли закохані Марія та Ян нарешті одружуються. Проте ця процедура була потрібною хіба офіційно: вони вже взяли таємний шлюб раніше.

Великий палац

В останні роки життя Яна III Марія дедалі частіше усамітнюється в Золочівському замку. Однак історія мовчить, який саме характер мали ці усамітнення і чим займалась королева за відсутності чоловіка. До речі, саме з особою француженки пов’язують мистецький розквіт замку, зокрема, будівництво унікального Китайського палацу. Після смерті Яна Собєського вдова ще раз кинула в злість польську еліту. Незадоволена аж надто прохолодною реакцією королевича Якуба на смерть батька, Марія просить вірного їй Станіслава Яблоновського переписати і зробити детальний опис королівського майна, аби Якуб не зміг його розікрасти. Прохала навіть не одягати корону на голову небіжчика Яна, аби син не підкрався і не викрав її. Поховавши чоловіка, Марія- Казимира залишається фактично одна в країні, яка так і не змогла стати їй рідною. Попрощавшись із улюбленими мурами Золочівської фортеці, королівська вдова виїжджає до Італії, де невдовзі відходить у засвіти.

Інтер’єр покоїв у Великому палаці

Великий житловий палац

У Великий житловому палаці замку – двоповерховій будівлі 72х22 метри з підвалами – сьогодні відтворено епізоди тогочасного побуту та розташовано музей. У процесі реставрації відтворено розміщення кімнат, віднайдено шість туалетів початку XVIII століття, потайний хід і комини. На жаль, остаточно втраченими є печі, каміни, підлоги. З порталів внутрішніх дверей зберігся один повністю на першому поверсі і два напівзруйновані на другому поверсі.

Тронна зала Великого палацу

У серпні 2009 року Великий палац Золочівського замку відкрито для огляду. На першому поверсі палацу в експозиційних залах представлено історію замку, тюремний час, період реставрації, регіон Золочева. Також тут розміщена палацова капличка Благовіщення, виставковий зал, зали XVII і XVIII століття.

Корона Данила Галицького

У Великому палаці представлено близько шести сотень експонатів –живопис, меблі, зброя, порцеляна, скульптура, килими тощо.

Серед живописних робіт портрети XVII—XIX століть, копії картин Дюрера, Рубенса, Ребрандта, ван Дейка. Однак найбільше зацікавлення у нинішніх гостей палацу викликає королівська скарбниця, де експонується реконструкція корони Данила Галицького.

Китайський палац

Ще одна перлина Золочівського замку – Китайський палац, який наприкінці XVII століття побудував польський король Ян ІІІ Собеський для своєї коханої дружини Марисеньки. Палац має вигляд двоповерхової шпилястої ротонди з одноповерховими бічними прибудовами. Спочатку це була галерея-ротонда з вісьмома колонами з боку головного фасаду і балконом довкола. У XVIII столітті добудовують бічні прибудови і називають будівлю Китайським палацом. Рельєфи над дверима і вікнами другого поверху ротонди збережені.

21 травня 2004 року у відреставрованому Китайському палаці Золочівського замку року відкрито Музей Східних культур, де не тільки можна оглянути екзотичні для наших теренів експонати, а й взяти участь у не менш екзотичній чайній церемонії.

Китайський палац

У п’яти експозиційних залах представлено з півтори сотні творів живопису, графіки, скульптури, предметів декоративно-прикладного мистецтва, а також археологічних експонатів, які представляють мистецтво Єгипта, Шумера, Китаю, Японії, Індії, Індонезії, Османської імперії, Персії. Навколо Китайського палацу закладено східний парк з альтанкою.

Нерозкриті таємниці

Не виключено, що гостем Золочівського замку свого часу був Петро I. Щоправда, зі стовідсотковою впевненістю стверджувати це дослідники не наважуються. Однак прихильники такої версії звертають увагу, що, начебто, після подорожі Петра Польщею і власне перебування в Золочеві, в Петербурзі з’явилися фонтанчики на кшталт тутешніх, та й Петропавлівська фортеця своїми обрисами нагадує Золочівський замок.

Підземелля Золочівського замку

Загадковою є версія про існування в замку потаємного підземного ходу, який зв’язує його зі світом. У хроніках засвідчено прецікавий факт. У останній третині XVIII століття полонені турки і татари, які відбудовували замок, а потім були насильно вихрещені і поселені в розташованому неподалік селі Вороняки, підняли бунт. Сотні розлючених вояків оточили фортецю, і малочисельна залога, що залишалася всередині, навряд чи мала шанси вистояти. Аж раптом бунтівників оточив озброєний загін і скарав усіх непокірних на горло. Яким чином вдалося дізнатися про небезпеку? Очевидно, що мешканці замку скористалися підземним ходом, аби покликати на допомогу.

Досі таємничих ходів не знайдено. Може тому, що замок і надалі залишається малодослідженим. Скупі відомості, якими володіють сучасники, взяті з архіву Радзивілів, які, як вже було сказано, у Золочеві майже не бували.

Кам’яні моноліти в подвір’ї замку

Однак найбільшою загадкою безперечно є дивні камені, що лежать у замковому дворі – неоціненні артефакти для шанувальників містики та любителів розгадувати історичні головоломки.

Дивні камені з незрозумілими написами виявили  у лісі поблизу села Новосілки й 2000-го року, враховуючи їхню унікальність перевезли до замку. До транспортування артефктів, найважчий з яких «потягнув» на 9,5 тонн, були залучені навіть військові та лісники. На користь містичної версії походження каменів працює той факт, що трактор, який їх витягував з лісу, невдовзі зірвався в яр. Дивом обійшлося без людських жертв.

До сьогодні дослідники не можуть дати ствердної відповіді щодо походження каменів чи навіть розшифрувати їхні написи, зроблені готичним шрифтом незрозумілою мовою. Припускають, що це може бути суміш польської та німецької, або варіант угорської, адже Новосілки у сиву давнину були власне угорським поселенням.

Статуя Зевса в замковому парку

Дослідники звертають увагу на те, що серед місцевого населення не збереглося жодних переказів про дивні моноліти. А теперішні легенди – це вже плід фантазії гідів і туристів. Найпоширеніша з них твердить, що в таємничих написах зашифровано місце знаходження скарбів тамплієрів.

Віриться, що все таємне стає явним і рано чи пізно загадку золочівських каменів буде розгадано. Як і буде замальовано інші білі плями в історії Золочівського замку. Ми ж сьогодні, милуючись однією з найбільших перлин України, не повинні забувати про людей, завдяки титанічним зусиллям котрих холочівський замок вдалося зберегти. Окрім, звісно, Бориса Возницького, це й знаний архітектор Андрій Шуляр, який півстоліття тому кістьми лягав, аби замок не віддали Львівському фармацевтичному заводу, тодішній директор якого мав намір перебудувати пам’ятку під виробничі потреби.

Золочівський замок на літографії К.Ауера, 1830 р.

Як добратись зі Львова

Потягом

Електрички Львів-Злочів, Львів-Тернопіль (через станцію Злочів) вдправляються з головного залізничного вокзалу. Розклад дивитись тут.

Автобусом

Автобуси Львів-Золочів відправляються з АС-6 (вул..Личаківська, 154) з середнім інтервалом руху 20-30 хв.

Автомобілем

Їхати автодорогою Львів-Тернопіль. Відстань – 70 км.

Музей-заповідник “Золочівський замок”

Адреса: м.Золочів, вул. вул. Тернопільська, 4

Працює:

Вівторок – п’ятниця: 11:00 – 17:00 (каса до 16.30)

Субота та неділя: 10:00 – 18:00 (каса до 17.30)

Понеділок: вихідний

Мандрівки