Мандрівки

Бароко та модерн. Палац архієпископів в Оброшиному

Недалеко від Львова, в мальовничому селі Оброшине розташований один з найкрасивіших палацових комплексів краю. Збудований у першій половині XVIII століття у стилі бароко і грунтовно перебудований на початку минулого віку уже за канонами модерну, палац архієпископів є видатною пам’яткою архітектури. Хоча його нинішній стан і залишає бажати кращого.

Парадний фасад палацу

Ян Скарбек і його резиденція

Оброшине практично завжди було власністю католицької церкви. Перша згадка про село, як королівські маєтності, датується 1431 роком, а уже в 1456-му король Казимир, який заставив Оброшине в борг, дозволяє католицькому архієпископу Григорію І Сапона викупити село. Після цієї оборудки Оброщине опинилось в руках львівських католицьких архієпископів.

Довгий час маєток в Оброшині був звичайним фільварком, який до того ж, був сильно зруйнований шведськими військами в роки «потопу». Аж поки на початку XVIII ст. новий намісник римської курії Ян Скарбек не вирішивзбудувати там палацовий комплекс, який міг би слугувати його резиденцією. Причина була банальною – тогочасна резиденція намісника перебувала занадто далеко від Львова, у містечку Дунаїв під Золочевим.

Центральний ризаліт з фронтоном

Будівництво палацу було довірено архітекторові Юзефу Фонтані, який взяв за зразок збудований ним же палац Бєліньських у Варшаві. Збудований ним палац є прямокутним у плані з чотирма квадратними вежами по кутах, що нагадують оборонні башти середньовічних маєтків.. По центру головного фасаду виступає тригранний ризаліт, прикрашений гербом. Завершує палац мансардний дах з люкарнами.

Зали паркового фасаду розташовані анфіладою. Майже всі приміщення є прямокутними, майже квадратними, за винятком восьмикутного вестибюля. Праворуч від нього розміщалася палацова каплиця, вікна якої виходили у парадний двір. В інтер’єрі палацу зберігалося повне зібрання портретів усіх львівських архієпископів.

Вхідний портал

Будівництво палацу було завершено у 1730 році. Ян Скарбек, який помер трьома роками згодом, ще встиг пожити у ньому, хоча остаточно роботи зведенню та оздобленню палацового комплексу тривали до 1760-х років. Добудовував палау уже наступник Скарбека Фердинанд Кіцький.

Палацові передувало велике п’ятикутне подвір’я, до якого вела пишна барокова брама, прикрашена двома скульптурами  в стилі рококо – старця-філософа та юнака з кулею у долоні.Прикметно, що ці фігури розвернуті обличчям не назовні, назустріч в’їжджаючим, а в сторону палацу.

Парковий фасад палацу

По обидва боки брами розходяться флігелі з двоколонними портиками та двоповерховими башточками на краях. В правій башточці, в якій зараз розташована капличка, колись був годинник. Поруч з флігелями розташовані  каретні сараї, один з яких також має цікавий портал.

Вхід до дендропарку

Французький парк та екзотичний звіринець

Одночасно зі спорудженням палацу поблизу нього був розбитий парк у французькому стилі з 800-метровою липовою алеєю та системою ставків. Парк зберігся донині, а з 1983 року отримав статус дендрологічного парку загальнодержавного значення.

Колекція парку налічує понад 60 видів дерев і чагарників, серед яких є рідкісні та екзотичні: зокрема, дуб звичайний пірамідальної форми, ліріодендрон тюльпановий, платан західний, магнолія Кобус, катальпа чудова, клен цукровий, різні види туї, горіхів, лип та інших дерев.

Тварини в Оброшинському звіринці почувають себе вільно

У 1960-х роках в дендропарку створили зоологічний куток , в якому жило більше тридцяти видів екзотичних тварин та птахів, частину з яких привезли з інших регіонів України, зокрема із заповідника «Асканія-Нова». В міні-зоопарку замешкали зебри, гуанако, лані, європейські плямисті олені, антилопа кана, благородні олені, косулі, дикі свині, три дикі гуси та качки, лебеді, фламінго, павичі, страуси нанду та декілька видів фазанів. Тварини і зараз розгулюють на галявинах просто неба. Вхід  до звіринця обмежений, але після попередньої домовленості потрапити туди на екскурсію можна.

Модерновий балкон паркового фасаду

Нова естетика у стилі модерн

У ХІХ столітті резиденція почала поступово занепадати. Проте найбільшого лиха палацовий ансамбль зазнав у роки Першої світової війни, коли він ставав прихистком для різноманітних військ – російських, німецьких, австрійських (останні, окрім того, які влаштували тут табір для турецьких військових біженців). Вояки частково знищили і розграбували  палац. Опісля військових постоїв будівля залишилась без вікон та дверей, із зруйнованими камінами і виламаною паркетною підлогою.

По завершені військового лихоліття, з ініціативи польської ради консервації пам’яток, взялися за реставрацію палацу. Її у 1922–1925 роках провели архітектор Броніслав Віктор і реставратор Юзеф Пйотровський. Головний фасад палацу було перебудовано у стилі модерн. При цьому парковий фасад загалом зберіг свій бароковий вигляд, попри певні новації: було прибудовано балкон на стовпах, декоративні вазони з янголятами на терасі і сходинки до парку.

Декоративний вазон біля паркового фасаду

Подібну перебудову палацу не всі зустріли прихильно – багато цінителів старовини критикувало реставраторів за спотворення барокової пам’ятки.

Втім, часу для естетичних суперечок залишалось обмаль – у 1939 році Східна Галичина стала частиною СРСР, а в оброшинському палаці захазяйнували радянські військові.   Палац архієпископів перетворили на військовий клуб, а його каплиця – на танцювальну залу. Місцевому пробощу лише якимось дивом вдалося врятувати частину церковного майна і перевезти його до  парафіяльного костелу.

Палацова брама зі скульптурами в стилі рококо

А у повоєнні роки новими господарями палацу стали науковці – тут розмістився Науково-дослідний інститут землеробства і тваринництва західних областей України (нині – Інститут сільського господарства Карпатського регіону), у власності якого колишній архієпископський палац перебуває й досі.

На жаль, наукова установа має обмаль можливостей для збереження історичної пам’ятки. Палац поступово занепадає і руйнується. Якщо його фасадна частина все має більш-менш пристойний вигляд (кілька років тому інститут власними силами здійснив його ремонт), то з боку парку споруда перебуває в критичному стані. Не краща ситуація і з палацовими інтер’єрами – більша частина приміщень в аварійному стані. Власник палацу та місцева влада змушені визнати, що їм не під силу здійснити капітальний ремонт споруди, на який необхідно десятки мільйони гривень. Держава на допомогу поки що не поспішає.

Флігель біля палацової брами

Як добратись зі Львова

Потягом

Електрички стрийського та самбірського напрямків до станції Оброшин відправляються з приміського вокзалу. Варто знати, що від залізничної станції до палацу – близько 2 км

Автобусом

Автобуси самбірського напрямку, які курсують через Оброшине, відправляються з АС-Західна з середнім інтервалом 15-20 хв. Окремі автобуси курсують з приміського вокзалу

Автомобілем

Їхати автодорогою Львів-Самбір. Відстань – 15 км

Мандрівки