Мандрівки

Дерев’яні шедеври Жовкви

Для багатьох Жовква – це королівська розкіш середмістя, де до Бога пристало молитися посеред мурів Василіанського чи Домініканського монастирів, або ж у не менш грандіозному парафіяльному костелі святого Лаврентія. Це, безумовно, велич. І у ній з переліченими святинями навряд чи можуть позмагатися дві давні дерев’яні церкви, розташовані у колишніх передмістях. Але в зрубах цих церковець не менше ані віри, ані душі народу.

Церква Пресвятої Трійці

Перша дерев’яна церква на Львівському передмісті постала ще у 1601 році. Однак 17 червня 1719 року велика міська пожежа практично знищила все передмістя, включно із храмом. Нову церкву звели вже наступного року. Візитатор 1740 року відзначав, що «Церква тамтешня за мурами міста Жовкви на передмісті Львівському дерев’яна, ґонтами побита, добра. В коляції дідичів жовківських, жодної дотації не має. Всередині Деісус сницерської роботи і гарно мальований. Престіл мурований з антимінсом теперішнього єпископа Атанасія Шептицького».

Детальний, тож корисний для сучасних дослідників опис Троїцької церкви 1763 року залишив отець Микола Шадурський: «Церква на Львівському передмісті Пр. Трійці на підвалинах дубових, ціла зі соснового гибльованого дерева, з трьома у формі бань випровадженими верхами, ґонтами давно колись побита і з них опадати зачинає, сама по собі прекрасна і ясна, з трьома дверима сосновими на захід і на південь, всіма належно окутими і на замки зсередини замиканими. Року 1720 по спаленні давнішої виставлена, але невідомо ким посвячена. При ній з тилу скарбчик мурований. Довкола церкви цвинтар парканом обведений, піддашком давнім, місцями опалім, з фірткою одною від більшої вулиці на двері припираною, при якій збоку дзвіниця велика, тертицями ціла довкола кожухована, також під ґонтами. На ній дзвонів помірних три, а четвертий виразно більший”.

І хоча протягом часу храм кілька разів оновлювали, до нашого часу він дійшов без суттєвих змін. Востаннє, у 70-их роках минулого століття, церкву було суттєво відреставровано за проектом архітекторів Богдана Кіндзельського та Івана Могитича. Тоді церкві повернено ґонтове покриття дахів і бань, ліквідовано ґанок при західній стіні бабинця та ризницю при північній стіні вівтаря.

Прикро, але й до сьоголні дослідники не можуть достеменно встановити ім’я майстра, який сотворив шедевр на Львівському передмісті Жовкви. Зважаючи, що церква св. Трійці дуже схожа на церкву св. Параскеви у Крехові, припускають, що будував її той же зодчий – Іван Хомюк, член жовківського цеху теслів.

Дещо більше інформації щодо авторів внутрішнього убранства церкви, вельми, до речі, вишуканого. Різьбу розкішного чотириярусного іконостасу 1728 року авторитетна дослідниця Віра Свєнціцька свого часу приписала жовківському сницареві Гнату Стобенському, який власне і мешкав на Львівському передмісті. Щодо розписів, то тут сумнівів немає – ікони належать пензлям малярів знаменитої жовківської школи Івана Рутковича.

Окрім іконостасу зберігся стінопис вівтаря, виконаний у другій половині XVIII ст. Мистецтвознавці також наголошують на художній значущості зображення сцени молитви Мойсея і жертвоприношення Авраама, а також на унікальному для українських церков бароковому розписі з мотивами квітів, який зберігся на огородженні хорів нави.

Власне на збереженій автентиці церкви св. Трійці, її художній та історичній цінності наголошували експерти, затверджуючи храм у Списку світової спадщини ЮНЕСКО.

Церква Різдва Пресвятої Богородиці

Церква на Винниківському передмісті Жовкви не така знана, як її Троїцька посестра, оскільки стоїть не на львівському шляху, а на старому цвинтарі, і їй не дісталися популяризаторські бонуси від ЮНЕСКО. Проте храм Різдва Пресвятої Богородиці, розташований у якихось 15 хвилинах ходи від центру міста, безумовно, заслуговує на увагу. І не лише дослідників, які вже давно вивчають церкву, а й звичайних поціновувачів сакральної старовини.

Дослідники припускають, що саме церква Різдва Пресвятої Богородиці на Винниках може бути найдавнішою на теренах нинішньої Жовкви. Щоправда йдеться не про храм, який ми бачимо сьогодні, а про його постраждалого у пожежі попередника.

Властиво нова церква постала у 1705 році. Про дату її зведення повідомляє бароковий різьблений напис на балці огородження хорів. З нього ми дізнаємося, що храм було зведено з ініціативи багаторічного тамтешнього пароха Йосифа Кирницького, його дружини Ірени та за підтримки парафіян. Будівельні роботи виконав місцевий тесля Кунаш, а у 1710 році церкву возвеличив бароковий іконостас, розписаний малярами з кола вищезгаданого Івана Рутковича. Щоправда, на думку дослідників, намісна ікона Покрови і завершення іконостасу походять уже з початку XIX ст.

Отець Микола Шадурський, чий опис церкви Пресвятої Трійці, наведено вище, 1763 року також яскраво описав і церкву на Винниках: «Церква Різдва Пр. Богородиці на підвалинах дубових, ціла зі соснового гибльованого дерева, з одним посередині у формі бані вісімкою випровадженім верху, ґонтами недавно побита, підлога з тертиць всередині укладена. Прекрасна і ясна. З дверима одними на захід дубовими на пасах залізних і з таким же замком внутрішнім, а другими сосновими, добре окутими і на засув дерев’яний замиканими».

Попри невеликі зміни, сьогодні храм можна побачити таким же, як майже 300 років тому його розгледів отець Шадурський. Щоправда, під час ремонту у 1993 року піддашшя вкрили бляхою, а ґонтове кожухування стін замінили на вертикальну шалівку з дошок і лиштв.

1715 року поруч із церквою було зведено двоярусну дерев’яну дзвіницю, яка простояла до 1990-х років. Під час відновлення церкви дзвіницю замінили на нову з трьома дзвонами.

Тож, примандрувавши до Жовкви і захопившись мурованими перлинами ідеального міста, не проминіть увагою і його дерев’яні шедеври – церкви, які дарують естетичну насолоду і душевний комфорт.

Як добратись зі Львова

Потягом

Їхати електричкою Львів-Рава-Руська до станції Нестерів-Львівський. Електрички відправляються з головного залізничного вокзалу двічі на день (о 9.15 та 20.55).

Автобусом

Автобуси Львів-Жовква відправляються з АС-2 з середнім інтервалом 15-20 хв.

Автомобілем

Їхати автодорогою Львів-Рава-Руська. Відстань – 30 км

Мандрівки