Молодший син геніального Вольфганга Амадея, хоч і не досяг слави рівня свого батька, все ж увійшов до світової музичної спадщини. Більшість своїх творів він написав, перебуваючи у Галичині. Безпосередньо у Львові ж Франц-Ксав’єр створив дві сонати, кантату, пісні та фортепіанні п’єси за мотивами українських народних пісень.
Народився Франц-Ксав’єр-Вольфганг Моцарт 26 липня 1791 року у Відні. Батько помер, коли Францу не було ще й року, однак його вчителями виступили інші видатні композитори тієї епохи, передусім Антоніо Сальєрі. Той самий, якого легенди безпідставно звинувачують в отруєнні Моцарта-старшого.
Свій перший фортепіанний концерт Моцарт-молодший написав у 14 років. А вже у 17 з метою заробітку, одержавши пропозицію навчати музиці двох доньок графа Баворовського у Підкамені (нинішній Рогатинський район Івано-Франківщини) переїздить на Галичину. Після доньок Баворовського навчає музики і дітей представника цісаря у Бурштині фон Янішевського.
Відтак переїздить до Львова, де засновує і очолює хор святої Цецилії, який мав великий успіх. На його базі створює музичне товариство та інститут співу, що став першою музичною школою в місті. 1826 року в Соборі святого Юра з великим успіхом виконує знаменитий батьків «Реквієм».
Після тривалого перебування на галичині повертається до Відня, потім вирушає у Зальцбург, де стає почесним капельмейстером Моцартуму – тамтешньої консерваторії.
Помер 29 липня на водах у Карлсбаді (теперішні Карлові Вари в Чехії), де його й поховали.
Франц-Ксав’єр-Вольфганг Моцарт ніколи не був одруженим і не мав дітей.
