Постаті
Рудольф ВАЙГЛЬ

ВАЙГЛЬ Рудольф. Переможець тифу

Видатний лікар і біолог Рудольф Штефан Вайгль народився 2 вересня 1883 року у Моравії в родині чеських німців.

Однак вже у п’ятирічному віці Рудольф втрачає батька, і згодом ним починає опікуватися вітчим. Оскільки той був учителем гімназії в Стрию, то власне її і закінчував Вайгль.

Згодом було навчання на біологічному факультеті Львівського університету. По його закінченні майбутній вчений працював асистентом професора Йозефа Насбаума-Гіляровича, під керівництвом якого захистив докторську дисертацію й став викладати сам.

Під час Першої світової служив військовим лікарем. Саме на війні він зіштовхнувся з епідемією тифу серед австрійських військових. А у 1918 році Вайгль уже виготовив вакцину проти епідемічного висипного тифу, що стала порятунком для багатьох людей. При чому, під час роботи він сам заразився і перехворів на тиф. За канонами медиків-винахідників, виготовлену вакцину вперше випробував на собі.

Після війни знову викладав у Львівському університеті. Під час Другої світової залишився працювати в окупованому нацистами Львові. Згодом це спричинить безпідставні звинувачення у колабораціонізм, що, своєю чергою, зашкодить йому отримати Нобелівську премію. Але це було не єдиною бідою. Незважаючи на підтвердження участі вченого в Рухові Опору нацистам, Вайгль зазнав переслідування з боку комуністичної влади. Не витримавши тиску, він виїздить до Польщі, де викладає у Краківському та Познанському університетах.

1951 року він виходить на пенсію, а через шість років – 11 серпня 1957-го – помирає в Закопаному. Чутки про його колабораціонізм остаточно спростували ізраїльтяни, котрі у 2003 році зарахували його до Праведників світу, тобто до когорти людей, котрі під час Голокосту рятували євреїв.

Постаті