Мандрівки

Львівський арсенал: зброярня, в’язниця, музей

Будівлі арсеналів, які у середньовіччі називали цекгаузами, і в яких виготовлялася та зберігалася зброя, у XVIXVII століттях існували практично у всіх укріплених містах та замках. Не був виключенням і давній Львів, найдавніший арсенал в якому з’явився ще в 1430 році – його було примуровано до Низького муру.

Львівський міський арсенал

З часом та розвитком вогнепальної зброї арсенал став затісним для великих запасів амуніції та пороху, до того ж сильно постраждав під час великої львівської пожежі 1527 року. Тож старий цекгауз розібрали, і на його місці під керівництвом майстра Івана Лиса  у 1555-1556 роках збудували нову зброярню, покровителем якої став святий Михайло.. Але й ця споруда майже повністю була знищена під час пожежі 1571 року.

Вхідна брама та вежа Токарів та Поворозників

Будівля, яка збереглася до наших днів, зведена в 1574-1575 роках за участю львівських будівничих Павла, Гануша та Себастяна. Позаяк будівництво велося коштом міста, то будівля отримала назву Міський арсенал.

Двоповерхова кам’яна будівля арсеналу була прямокутною в плані, з невеликою восьмикутною вежею на північній стороні. За даними археологічних досліджень і розкопок, вежа і стіни нижнього поверху мали давніше походження і були побудовані, мабуть, ще в XIV столітті. Різниця між поверхами помітна в їх стелях: якщо нижній цокольний поверх має склепінчасте перекриття,  то верхні поверхи -дерев’яне.

Задня стіна арсеналу – частина Високого муру

До кінця XVIII століття, за дослідженнями Володимира Вуйцика, арсенал був щедро оздоблений живописними і скульптурними зображеннями. У південну стіну були вмуровані пам’яткові таблиці з іменами видатних містян, а в 1655 році встановлено бюсти Павла Ґродзіцького (військовий інженер, будівничий двох арсеналів у Львові – Королівського та Сенявських) та Кшиштофа Арцішевського (командувач обороною Львова від козацького війська Богдана Хмельницького). Над головним входом в арсенал колись були різні написи, наприклад: «Щасливе місто, яке в часи спокою дбає про майбутню безпеку».

Реконструйована частина Шевської вежі

Арсенал входив до системи фортифікаційних споруд Львова. Своєю східною стороною він прибудований до Високого оборонного муру між двома вежами – Шевською з півдня і Токарів та Поворозників з півночі. Перед будівлею стояла бастея. Усе це разом творило потужний вузол оборони міста. В арсеналі зберігали зброю, а поруч з ним містився склад боєприпасів. З 1582 року при арсеналі існувала людвисарня (ливарня) гармат, що їх відливали для оборони міста і на продаж.

Вежа Токарів та Поворозників

За час свого існування міський арсенал Львова пережив чимало неприємних моментів. Так, 1670 року завалилася Шевська вежа, яка під час падіння суттєво пошкодила зброярню. Страшним лихом для арсеналу та й усього міста стала пожежа 1703 року. Тоді від вибуху пороху в арсеналі обвалилось склепіння споруди, утворились проломи у стінах і загинуло 36 міщан. Наступного року довершило руйнування львівської зброярні шведське військо, яке захопило Львів. Проте уже за два роки арсенал було відбудовано.

Меморіальна таблиця на честь ув’язнених учасників Коліївщини

У XVIII столітті львівський арсенал почали використовувати як неофіційну в’язницю. У вежі, яка примикала до зброярні, мешкав міський кат, тут же відбувалися допити і катування.  У 1768-1770 роках тут утримували ув’язнених гайдамаків – учасників Коліївщини. На згадку про це на стіні арсеналу встановлено меморіальну таблицю авторства львівського скульптора Анатолія Галяна.

Герби міста Львова, Яна Собеського та Станіслава Яблоновського на стіні арсеналу. Фото початку XX ст.

В кінці XVIII століття, коли Львів опинився у складі Австрійської імперії, оборонні споруди міста уже втратили своє значення. Австрійська влада розібрала міські мури та засипала рови, а будівлю арсеналу, який став державною власністю, у 1777 році вирішила перебудувати на повноцінну в’язницю. Проте ці плани так і не було реалізовано – все вперлося у банальний брак коштів. Відтак, в’язницю влаштували в іншому місці, а арсенал передали під військовий склад.

У приміщенні провели ґрунтовну перебудову. У східній стіні цокольного поверху пробили віконця. Замість дверей влаштували аркові брами, блоки порталів використали для сходів у пробитому склепінні з цоколя на перший поверх. Шевську вежу розібрали, залишивши від неї лише стіну, до якої примикав арсенал.

Під час перебудови зі стін арсеналу був знятий його скульптурний декор, натомість на місці розібраної Шевської вежі вмуровано герб міста Львова, герби Яна Собеського та Станіслава Яблоновського, перенесені сюди з розібраних міських мурів.

Львівський арсенал на світлині початку XX століття

У 1850 році арсенал ненадовго повернув собі функції зброярні – тут зберігали зброю, вилучену в населення Львова та околиць після революційних подій 1848 року. Проте нові часи принесли арсеналу більш мирне призначення: тут влаштували склад-шпихлір для зберігання збіжжя. Цьому передувала чергова перебудова, проведена у 1869 році: бійниці втратили свої габарити й обрамлення, дах замість черепиці був покритий оцинкованою бляхою, вежі токарів і поворозників втратили верхній ярус.

Під харчовий склад використовувала колишню зброярню і молода Західноукраїнська республіка: за спогадами очевидців селяни з приміських сіл щодня звозили сюди провіант. Складським приміщенням арсенал був і в радянські часи.

Вхідна брама музею

У 1973 році арсенал отримав нове призначення, перейшовши на баланс Львівського історичного музею. У значно занедбаній на той час будівлі розпочалися реставраційні роботи, які проводила Львівська міжобласна науково-реставраційна виробнича майстерня. Було відновлено стіну Високого муру і відкрито з-під землі основу Низького муру, відновлено первісну конструкцію даху, бійниць, планування поверхів. У 1980 році за проектом архітекторів-реставраторів Андрія та Ганни Новаківських зроблено реконструкцію фраґменту Шевської вежі з частиною оборонної стіни.

Інтер’єри музею “Арсенал”

Нині львівський міський  арсенал є триповерховою прямокутною в плані будівлею довжиною 53 м, зі зрізаним південного-західним рогом. Арсенал накритий високим двосхилим дахом зі заломом. Нижній ярус будівлі зі сторони вулиці Підвальної розміщений нижче рівня хідників, експонується завдяки широкому рову між будівлею та фрагментом Низького муру, з влаштованою на ньому дерев’яною галереєю. На першому ярусі влаштовано білокам’яні ключовидні бійниці, на другому ярусі — прямокутні вікна з білокам’яними обрамленнями з фасками, на третьому — лучкові вікна з простим  обрамленням.

Інтер’єри музею “Арсенал”

Західною стіною для арсеналу слугує Високий мур XIV століття, який зберігся майже в первозданному вигляді разом зі слідами машикулів. Тут же реконструйовано оборонну дерев’яну галерею, накриту ґонтовим дашком. В торцях будівлі влаштовано дві в’їзні брами. З північного боку до арсеналу примикає двоярусна гранчаста вежа Токарів і Поворозників, накрита наметовим дахом. З південно-західного боку розташована реконструйована чотириярусна Шевська вежа з металевими гвинтовими сходами, якими можна піднятися на галерею при Високому мурі.

Інтер’єри музею “Арсенал”

Після завершення реставрації, у 1981 році, тут було відкрито музей зброї «Арсенал», у якому розміщена постійна експозиція історичної зброї. Основу музейній колекції поклали збірки зброї давніх львівських музеїв – Національного музею ім. короля Яна ІІІ (збагачені в 1914 році колекцією В.Лозинського та в 1919 році збіркою Б.Ожеховича), Історичного музею міста Львова, Музею ім. князів Любомирських.

Скульптурна група «Святий Михаїл, що вбиває сатану»

Музейна експозиція нараховує близько 500 предметів з понад 30 країн світу.  Експонати представлено за хронологічно-тематичним принципом: біла зброя (мечі, шаблі, шпаги, ножі, кинджали, ятагани), зброя на ратищах (бойові сокири, списи, алебарди), ударна (булава, чекани, перначі), кидальна зброя (лук, арбалети), захисні обладунки (кольчуги, панцирі, шоломи, щити), ручна вогнепальна зброя (рушниці, пістолети), артилерія, батальний живопис (картини з місця військових дій), вироблені з оригінальних нагород голограми старовинних орденів. Таке розташування створює чітке уявлення про еволюцію зброї, її види, матеріал і призначення, та рівень технічного розвитку суспільства.

Пелиною музею є виготовлена в середині XVIІ століття двометрова скульптурна група «Святий Михаїл, що вбиває сатану»  – яскравий взірець львівського ливарства XVII століття, який колись прикрашав Королівський арсенал у Львові.

У цокольному поверсі арсеналу нині також влаштовано ресторан-реберню. Заклад є популярним серед туристів, однак подібне сусідство викликає мало захоплення у музейників, не в останню чергу через постійну загрозу пожеж, від яких так потерпав львівський арсенал у минулі століття.

Адреса: м. Львів, вул. Підвальна, 5

Мандрівки