Постаті

ПФАЙФФЕР Іда Лаура. Домогосподарка, яка підкорила світ

14 жовтня 1797 року у Відні в родині заможного купця Реєра народилася донька, яка одразу стала батьковою улюбленицею.

Коли Іді сповнилося 5 років він узяв її в першу велику подорож у Палестину та Єгипет. Чотири роки по тому купець Реєр помирає. Його ж подорослішала донька цікавиться справами, не притаманним тодішнім юнкам, зокрема активно займається спортом. Мати змушена була докласти чималих зусиль, аби дівчинка вдягалася у жіноче вбрання і почала займатися грою на фортепіано.

1 травня 1820 року Іда Лаура виходить заміж за львівського адвоката доктора Антона Пфайффера, який часто приїздив до Відня у службових справах. Удівець Пфайфер був на 24 роки старшим за нову дружину і мав дорослого сина. Разом із чоловіком Іда переїздить до Львова, де більше двадцяти років веде спокійне життя домогосподарки.

Думка про мандри зародилася у неї під подорожі до родини в Трієст, в порту якого вона вперше побачила великі вітрильники.

1838 року помирає Антон Пфайфер, сини подорослішали і подалися на власні хліби. А львівська домогосподарка задумується про подальше життя і вирішує присвятити його подорожам.

Тож 1842 року 45-річна Іда Пфайффер вирушає у першу мандрівку кораблем по Дунаю і Чорному морю до Стамбула,а далі до Палестини, Єгипту, Італії. Свої враження вона описує і видає у книзі «Подорож однієї віденки у Святу Землю». Прибутки від публікації інвестує в наступні мандрівки.

1845 року Пфайффер відвідала Скандинавський півострів та Ісландію, про що описала у двотомнику «Подорож до скандинавської півночі та на острів Ісландію»), виданому в Пешті у 1846 році. Того ж 1846 року покинула дім на два роки, вирушивши в першу зі своїх двох навколосвітніх подорожей. Шлях пролягав через Південну Америку, Таїті, Китай, Індію, Персію, Малу Азію та Грецію.  За результатами вояжу видала книгу «Жінка об’їжджає навколо світу».

1851 року вирушила у другу кругосвітню подорож, в якій побачила Британію, Південну Африку, Малайський архіпелаг, Зондські та Молукські острови, Австралію, Каліфорнію, Перу, Еквадор та низку інших земель. До Відня повернулася аж через три роки, а у 1856-му – видала книгу «Моя друга навколосвітня подорож».

1857 року вирушила на Мадагаскар, де була прийнята королевою Ранавалоною І. Однак невдовзі Іда Лаура разом з іншими європейцями, які перебували на острові, взяла участь у змові з метою повалення королеви. Змову організував син королеви, завдяки якому Іді та іншим європейським змовникам вдалося уникнути смертної кари.

Під час перебування на Мадагаскарі Іда Пфайфферзахворіла (можливо на малярію) і 27 жовтня 1858 року померла у Відні. Останню книгу «Подорож на Мадагаскар» було видано через 3 роки по смерті мандрівниці.

Книги Іди Лаури Пфайффер перекладено багатьма мовами. Вона була членом географічних товариств Берліна та Парижа, однак у членстві в лондонському Королівському географічному товаристві їй було відмовлено через стать. Колекції рослин, комах, молюсків, мінералів, морської флори та фауни, зібрані Ідою Пфайффер у подорожах, сьогодні зберігаються у віденському та берлінському природничих музеях.

Постаті