Мандрівки

Чудотворна Гошівська Богоматір – Цариця Карпатського краю

Село Гошів розташоване над рікою Свічою, у чотирьох кілометри від міста Болехова на Франківщині. Над цим селом взноситься висока скеля, а на її вершині знаходиться величавий храм, в якому на головному престолі була чудотворна ікона Божої Матері. Гошівська чудотворна ікона Божої Матері з найдавніших часів була славною на всю Галичину. Нічого дивного, що Гошів звали “сонцем Підгір’я”, та що тисячі людей щорічно йшли і йдуть на прощу на Ясну Гору до Гошева, щоб поклонитися і помолитися до Богоматері.

У монастирському літописі записано, що на початку XVIII ст. побожний лицар Кучилад побудував дерев’яний монастир, а побіч — маленьку церковцю. Цей монастир і церква стояли далеко від місця, де була церква отців василіян.

А історія чудотворної ікони Гошівської Божої Матері така. На Бережанщині, в селі Хороброві проживала побожна родина хорунжого Андрія Шугая. Вони мали гарну ікону Божої Матері, дуже подібну до ікони, яка сьогодні знаходиться в Ченстохові (Польщі). Одного разу, коли Шугаїв не було вдома, вибухнув вогонь, який відразу захопив майже весь дім. Все згоріло. Тільки та стіна, що на ній висіла ікона Матері Божої, залишилася неторкнутою, бо вогонь не діткнувся ікони Божої Матері. З того часу родина Шугаїв дуже почитала цю ікону Богоматері.

В першій половині XVIII ст. в Україні були неспокійні часи. Часті турецькі і татарські набіги створювали ненормальні життєві умови. Гетьман Петро Дорошенко спровадив в Україну велику турецьку і татарську орди, як своїх союзників до помочі у внутрішній боротьбі за гетьманську булаву. А ті його “союзники” плюндрували і нищили та в руїну обертали всю квітучу нашу Батьківщину.

Щоб захоронити свої доньки перед небезпекою турецького або татарського ясиру, хорунжий Шугай завіз свої три доньки до Дунаєва, до своїх знайомих Гошовських, щоб там перебули лихоліття. Як небезпека минула, родина Шугаїв повернулася додому, але виїжджаючи від Гошовських забули взяти ікону Матері Божої, яку вони так дуже почитали.

Коли ж Гошовський знайшов цю ікону дуже втішився нею та примістив її в найкращому місці в своїй хаті і доручив своїй родині, день і ніч світити лампадку перед іконою. Дочки Шугая, повернувшись додому, завважили, що забули взяти ікону і домагалися її повернення. Вкінці сам Шугай пішов на зустріч просьбам Гошовського та залишив йому цю ікону Богоматері у власність.

В 1736 р. ця ікона прославилася, заблистівши серед дня великим сяйвом. Гошовського тоді не було вдома. А Гошовська і її знайома Сеправська, що тоді були в кімнаті, настрашилися і послали по священиків, які негайно прийшли з багатьма людьми і всі бачили ікону Пречистої у надземній ясності. Незабаром повернувся додому і сам Гошовський і ще й він бачив ікону, сіяючу чудесним блиском. Коли це сяйво згасло, на іконі, на обличчі Пречистої залишилася наче роса, а з очей спливали, сльози.

Після того випадку, Гошовський боявся тримати в себе в хаті цю чудесну ікону і просив священиків взяти ікону до церкви. В церкві уміщено цю ікону в захристії, бо в церкві вже було дві чудотворні ікони. Ця ікона була в захристії впродовж одного року. Одначе, це була велика прикрість для Гошовського і він поїхав до тодішнього митрополита Льва Шептицького та просив доручити перенести ікону до монастиря отців василіян у Гошеві. Митрополит уважно вислухав прохання Гошовського і послав з ним до Дунаєва ігумена василіян з Краснопущі о. Буйницького.

Приїхавши до Дунаєва, о. Буйницький ввійшов з Гошовським до церкви, взяли ікону Пречистої Богородиці, вложили її у приготовану на це скриню, а ігумен опечатав її своїми печатями і відвезли до хати Гошовського в Гошеві, де він помістив її в одній з кімнат. Після проведеного церковного слідства в справі чудесного сяйва ікони, під час якого під присягою зізнавали і священики й люди, які були наочними свідками чуда, митрополит наказав окремою грамотою про торжественне перенесення чудесної ікони Божої Матері до монастирської церкви, в якому взяли участь священики з трьох сусідніх деканатів і багато народу.

В 1759 р. Николай Гошовський подарував отцям василіянам на вічні часи всю гору, звану “Ясна Гора”, на якій отці василіяни побудували дерев’яну церкву, а в головному престолі умістили чудотворну ікону.

Однак, за короткий час, церква виявилася замала, і тоді о. Мокрицький приступив до будування нової великої церкви, яка в 1842 р. була вже зовсім викінчена. Нову церкву прикрашено гарним іконостасом і проповідальницею у вигляді Петрового човна, а в головному престолі красувалась чудотворна ікона Божої Матері. Слава цієї чудотворної ікони і її численні чуда лунали по всій Галицькій волості. Численні прочани, навіть з найдальших сторін, спішили до Гошівської чудотворної ікони Богоматері з великою вірою і надією на певну чудотворну поміч у всяких недугах і потребах. Численні записки в монастирському літописі, стверджені присягою, є найкращим свідченням щедрості і чудотворної помочі тим, що просили потіхи і порятунку в Матері Божої у Гошівській чудотворній іконі.

Чудеса Гошівської Богоматері

  1. Дня 5 серпня 1737 р. Кунегунда Садовська, з дому Попель, смертельно хвора, коли лікарі втратили всяку надію на її виздоровлення, виздоровіла в одній хвилині, коли її муж пішов до Гошівської церкви отців василіян, і, лежачи хрестом перед чудотворною іконою просив Пречисту Діву Марію про виздоровлення своєї дружини.
  2. Дня 12 квітня 1743 р. привезли до Гошівської церкви розумово хворого Степана Лучковича. Під час молитви його родичів перед чудотворною іконою Пречистої, до хворого повернувся ум і він став повністю здоровим.
  3. Отець Яків Колачківський, парох Дашави, хворий на ноги, мусив ходити на милицях, коли прийшов до Гошівської церкви, відложив милиці, упав на землю і, лежачи хрестом, сердечно молився перед чудотворною іконою. По молитві встав зовсім здоровим і без милиць вернувся додому.
  4. Дня 4 липня 1770 р. їхала до Гошева Марія Кульчицька. І коли напувала в ріці коні, несподівано одна дитина впала з воза і втопилася. Нещасна мати взяла на руки мертву дитину, занесла її до церкви і, впавши на коліна перед чудотворною іконою Божої Матері, сердечно молилася. Коли встала від молитви, не знала з радості, що має робити, бо мертва дитина ожила і весело махала ручками до зворушеної мами.
  5. Церква отців василіян на Ясній Горі дуже потерпіла під час останньої війни, а саме з 5 на 6 серпня 1944 р. Коли радянська влада почала ліквідовувати василіянські монастирі в Галичині, отці і брати Гошівської василіянської обителі, що за Божою ласкою протрималися аж до 1951 року, потайки дали чудотворну ікону на збереження жителям с. Гошів. У липні 2001 року гошівчани передали збережену ікону монахам Василіянам в Івано-Франківський монастир. Відтак були організовані урочисті процесії з цією чудотворною іконою Матері Божої через численні міста і села Львівщини та Івано-Франківщини з 30 вересня по 14 жовтня 2001 року. Після цього її остаточно встановили у василіянському храмі Преображення Господнього на Ясній горі у Гошеві.

Цікавий факт

11 січня 2009 року група парафіян київської греко-католицької церкви святого Миколая Мирлікійського Чудотворця на Аскольдовій могилі на чолі з настоятелем митрофорним протопресвітером о. Ігорем-Іллею Онишкевичем прибула до Святопреображенського василіянського монастиря у Гошові для участі у Божественній Літургії та освяченні копії Гошівської чудотворної ікони Матері Божої.

Список-копію цієї славної ікони виконала львівська художниця-іконописець Руслана Галушко на прохання парафії церкви Миколая Чудотворця на Аскольдовій могилі у Києві за благословенням Владики Богдана (Дзюраха), Єпископа-помічника Київської архиєпархії УГКЦ, та за згодою ігумена василіянського монастиря ієрм. Дам’яна (Кастрана). Фундатором ікони стала родина Василя Бартківа (село Розточки, Долинського району, Івано-Франківської обл.).

Божественну Літургію у Гошові очолив Єпископ-емерит Івано-Франківської єпархії УГКЦ Владика Софрон (Мудрий), ЧСВВ, у співслужінні з ігуменом Гошівського монастиря ієрм. Дам’яном (Кастраном) та настоятелем київської церкви святого Миколая на Аскольдовій могилі о. Ігорем Онишкевичем. Після Божественної Літургії відбулося освячення копії Гошівської чудотворної ікони Матері Божої із прикладенням до оригіналу.

За свідченнями отців василіян, це є перший список-копія чудотворної ікони Гошівської Богородиці у нашому часі. Для створення списка-копії ікону було вивільнено з рами. Писана олією на тонкому лляному полотні, ікона ідентично відтворює гошівський оригінал.
«Сьогодні дедалі більше людей знаходять свою дорогу до Бога за посередництвом Богородиці. Нехай же кожен, хто відкриє і довірить своє серце Пречистій Діві Марії при Її чудотворній іконі Гошівської Богородиці отримає Її чудесне материнське заступництво», – сказав ігумен Гошівського василіянського монастиря ієрм. Дам’ян, благословляючи подорож ікони на київські пагорби.

Відтак греко-католицький храм святого Миколая Чудотворця на Аскольдовій Могилі збагатився копією Гошівської чудотворної Ікони Матері Божої – Цариці Карпатського краю, як Її здавна називають серед людей.

До речі…

20 травня 2012 року під час ювілейної ХХ пішої прощі до Гошева було встановлено всеукраїнський рекорд. Тисячі мешканців Львівщини вийшли на прощу у вишиванках. Тож в одному місці – на Ясній Горі зібралася найбільша кількість людей у вишитих сорочках. Рекорд зафіксували представники Книги рекордів України.

Як добратись зі Львова

Автобусом

/хати автобусом в напрямку Долини (через Стрий). Автобуси відправляються з автовокзалу.

Автомобілем

Їхати трасою Київ-Чоп до Стрия, далі – в напрямку на Івано-Франківськ.Відстань від Львова – 100 км.

Мандрівки