Постаті

РЕДЛЬ Альфред. Найвідоміший шпигун в Австро-Угорщині

Майбутній полковник австрійської контррозвідки Альфред Редль народився у Львові 14 березня 1864 року.

Його батько Франц був офіцером Австро-Угорської армії, а, полишивши військову службу, влаштуватися на роботу до залізничної компанії та був скерований до Львова. У місто він прибув з дружиною Матильдою, яка народила йому семеро дітей. Альфред був одним із найталановитіших, крім рідної німецької, швидко опанував українську та польську мови.

У15-річному віці, після закінчення реальної школи, Альфред Редль поступив на навчання до військового училища у чеському Брно, яке в офіцерському званні закінчив у 1883 році. По закінченні навчання отримав розподіл до рідного Львова, де став лейтенантом розквартированого в місті 9-го піхотного полку. Невдовзі продовжив навчання вже у військовій академії. По її успішному закінченні у структурі генштабу очолив військовий відділ на залізниці, який займався плануванням пересування військ і організацією роботи залізниці під час військових дій. У сферу його діяльності також входило отримання інформації про залізниці потенційного ворога – Російської імперії. Так почалася співпраця Редля з австрійською розвідкою.

Незабаром молодого талановитого офіцера вже у ранзі капітана було відряджено для служби в інші підрозділи генштабу – спершу до Будапешта, а потім знову ж таки до Львова. У 1899 році він, як перспективний розвідник, за дорученням начальника Генерального штабу Фрідріха фон Бек-Рзиковського відбув у відрядження до Казані, щоб вдосконалити знання російської мови. У 1900 році його було призначено у відділ збору інформації про Росію у Відні, який, крім іншого, займався контррозвідувальними операціями. До відділу, в якому працював Редль, надходила інформація з різних джерел, повідомлення про військові відносини та інші документи, які Редль та 20 інших працівників відділу перекладали та аналізували, зокрема також і для імператора Франца-Йосипа.

Редльстрімко просувався по службовій драбині і вже через декілька місяців перейшов у підрозділ розвідки, який наглядав за діяльністю агентів австрійської розвідки у багатьох іноземних державах. У 1905 році Редль став майором, а в 1907 р. – головою підрозділу агентури. Уже за декілька місяців після цього призначення він став заступником голови управління збору інформації і таким чином був одним з довірених осіб начальника Генерального штабу Австро-Угорщини. Після підвищення до звання полковника у травні 1912 р. Редля було призначено начальником штабу 8-го армійського корпусу у Празі.

Однак, як з’ясувалося згодом, на той час полковник Редльуже кілька років був завербований російською контррозвідкою. Російські агенти підловили його на гомосексуальних контактах і, шантажуючи викриттям, змусили здавати важливу інформацію, яка згодом суттєво допомогла росіянам на початку Першої світової. Увечері 24 травня 1913 року Альфред Редль був викритий австрійською розвідкою, і після допиту офіцерською комісією, у ніч на 25 травня покінчив життя самогубством у віденському готелі «Кломзер». Слідчі офіцери самі вийшли з номера, залишили йому пістолет, аби не доводити справу до публічного скандалу.

Про розвідника-шпигуна написано книги і знято чимало фільмів, один з яких – знаменитого режисера Іштвана Сабо навіть номінували на «Оскар».

Постаті