Тисячолітній Белз

Маленький Белз, населення якого становить трохи більше 2 тисяч осіб — одне з найдавніших українських міст. Його тисячолітня історія пов’язана зі славними іменами представників різних народів – володаря України-Руси князя Ярослава Мудрого та литовського князя Любарта Гедиминовича, королів Польщі Казимира ІІІ та Угорщини Людвіка І, юдейського цадика Соломона Рокаха.

Історія Белза сягає часів розквіту Київської Русі. Вперше місто згадується ще у «Повісті врем’яних літ», де розповідається, що у 1030 році Ярослав Мудрий відвоював його у поляків. На той час Белз був уже великим містом, захищеним валами та стінами, тож можна сміливо припустити, що його історія є значно давнішою.
З Белзом пов’язана історія головної святині сучасної Польщі – чудотворної ікони Божої Матері Ченстоховскої, написаною, як стверджує легенда, самим євангелістом Лукою. Чудотворний образ перебував в замковому храмі Белза до 1377 року, коли був перевезений до Львова, а пізніше – до Ченстохови.
Белз відомий також, як центр паломництва юдеїв-хасидів – саме тут жив і похований цадик Соломон Роках, якого хасиди вважали чудотворцем.
Міто має багато історичних пам’яток і в 2001 року отримало статус Державного історико-культурного заповідника.
Більше про Белз читайте тут.

 

Відеоекскурсії