Мандрівки

Підлисся. Батьківщина «Галицького Будителя»

Невеличке село Підлисся майже на межі Золочівського та Буського районів Львівщини на перший погляд мало чим відрізняється від інших галицьких сіл. І могло б спокійно загубитися серед сотень і тисяч йому подібних, якби не той факт, що саме в Підлиссі 6 листопада 1811 року народився духовний просвітитель і натхненник національного пробудження русинів Галичини Маркіян Шашкевич.

Пам’ятний знак у центрі Підлисся нагадує, що тут народився Маркіян Шашкевич

У Підлиссі шанують свого великого земляка. Ще більше сотні років тому на Білій Горі, що нависає над селом «Галицькому Будителеві» спорудили величний народний пам’ятник у вигляді хреста, який став місцем паломництва українських патріотів зі всього краю. У 1959 році при місцевій сільській бібліотеці було відкрито літературно-меморіальний музей поета, а у  1986-му, до 175-річчя з дня народження – створено садибу-музей на місті хати, де провів свої перші роки Маркіян Шашкевич. А в центрі села стоїть кам’яний постамент, який нагадує всім, що майбутній лідер «Руської трійці» з’явився на світ Божий саме тут.

Церква Преображення Господнього

Батькова церква

Батько Маркіяна Шашкевича був парохом місцевої церкви Преображення Господнього. Збудована ще у 1735 році дерев’яна церква є яскравим витвором народної архітектури галицької школи, пам’яткою архітектури національного значення. Дату побудови написано на одвірку головних дверей.

Розташована у центрі села трикупольна дерев’яна церква складається з трьох частин:  гранчастого вівтаря з великою ризницею при північній стіні, ширшої квадратової в плані нави та вужчого бабинця з прибудованим рівношироким присінком.  Нава на світловому восьмерику завершена шоломовою банею з ліхтарем та маківкою. Зруб вівтаря вкритий також шоломовою банею. Такої самої форми баня поставлена на трисхилий дах бабинця. Споруда, з трьох боків, крім західного, оточена піддашшям на виносних балках.

Церква Преображення Господнього

Протягом свого існування церква зазнали незначних змін: у 1865 році до бабинця  прибудували тамбур, а у 1883 році — приміщення до східного зрубу.

На захід від церкви розташована дерев’яна квадратова одноярусна дзвіниця, завершена пірамідальним дахом.

Церква діюча, перебуває у почерговому користуванні громад УГКЦ і УАПЦ.

Садиба-музей Маркіяна Шашкевича у Підлиссі

Садиба-музей

У 1986 році на місці колишньої садиби дідуся Шашкевича по маминій лінії, отця Романа Авдиковського, було відкрито відділ Львівської галереї мистецтв – музей-садибу Маркіяна Шашкевича. Будівлю, що складається з хатм, стодоли, комори, відновлено на основі архівних даних та літературних джерел і аналогів типових садиб першої половини XIX століття. Збереглися тут й окремі артефакти, що пам’ятають часи Шашкевичів – залишки саду, криниця і старий дуб.

Частина інтер’єру садиби-музею

Справа відновлення садиби Маркіяна Шашкевича була складною, у зв’язку із відсутністю її докладного опису. Основою для її відтворення були кадастрова карта села Розвяж 1845 року з інструментальною зйомкою території садиби діда М.Шашкевича, археоологічні розкопки території та типові проекти будівель початку XIX століття, що зберігаються в Центральному історичному архів у Львові. Авторами був також проаналізований і використаний для проекту “Опис хати М. Шашкевича”, поданий В.Тарнавським в газеті “Шашкевичівські вісті” Ч.3-4 1931 року.

Експозицію музею  створили працівники Львівської галереї мистецтв, використавши меморіальні речі та автографи рукописів Маркіяна Шашкевича, видання його творів, тогочасні книги, часописи, предмети побуту.

Експозиція музею-садиби

У двох перших кімнатах експонуються письмові, друковані та фотоматеріали, пов’язані з життям та діяльністю видатного українського поета, а також різноманітні видання, пов’язані з його іменем. В центрі експозиції – виданий в 1837 році альманах «Русалка Дністровая», перша книга українською мовою в Галичині. Поряд розміщено збережені до нашого часу власні речі поета – шкатулка та камертон. Велику цінність становлять автографи поезій Маркіяна Шашкевича, документи, примірники рідкісних видань кінця ХVІІІ-1половини ХІХ століття.

У двох інших кімнатах відтворено інтер’єр типового галицького житла та побут першої половини ХІХ сторіччя, відтворено умови, в яких проходило дитинство Маркіяна.

В музеї відтворено типовий інтер’єр тогочасної садиби

Біля садиби встановлено постамент з погруддям Маркіяна Шашкевича авторства Дмитра Крвавича.

Музей працює:

Вівторок – п’ятниця: 10:30 – 17:00 (каса до 16:30)

Субота та неділя: 10:00 – 17:00 (каса до 16:30)

Понеділок: вихідний

Особистий камертон Маркіяна Шашкевича

Хрест на Білій Горі

За околицею Підлисся розпочинається гірське пасмо Вороняки, а найближчою до села його вершиною є Біла Гора висотою 372 м над рівнем моря. Саме на цьому пагорбі в 1911 році, з нагоди 100-річчя від дня народження Маркіяна Шашкевича, було встановлено величний пам’ятник у вигляді хреста на масивному гранітному постаменті.

Пам’ятник Маркіяну Шашкевичу на подвір’ї садиби-музею

Ініціатива спорудження монумента на честь Шашкевича виникла ще у 1885 році, однак до реальних справ дійшло лише двома десятиліттями потому. Було організовано збір коштів на будівництво пам’ятного хреста на Білій Горі. Перша пожертва була складена 16 липня 1904 року у Народному домі Олеська, а до сотої річниці народження Шашкевича вдалося зібрати 862 315 корон. Для спорудження пам’ятника два господарі з Підлисся, Антін та Роман Стефанові, подарували під будову свої земельні ділянки на Білій Горі.

За зібраніі гроші за проектом архітектора Олександра Лушпинського на Білій Горі встановили величний «Маркіянів хрест» заввишки 26 м. Виконав його Михайло Стефанівський — відомий львівський конструктор, підприємець і меценат, громадський діяч, майбутній член ОУН.

Пам’ятний хрест на Білій Горі

Відкриття пам’ятного хреста відбулося 21 жовтня 1911 року. Гостей на свято привезли 6 спеціальних поїздів, загалом з усієї Галичини прибуло 30 тисяч осіб. Піша колона, яку очолила піша чота товариств «Січ» та «Сокіл», розтяглася більш як на півтора кілометра, що сто метрів ішли трубні оркестри. На відкритті пам’ятника виступив великий збірний хор з представників співочих гуртків дванадцяти читалень «Просвіти» з навколишніх сіл, який налічував близько 150 осіб.

Від­тоді щороку влітку відбувався багатолюд­ний похід на Білу Гору для вшанування Будителя Га­лицької землі. Ця традиція перервалася лише під час німецької окупації – останнє Маркіянове свято відбулося 14 вересня 1941 року.

Цей дуб пам’ятає Маркіяна Шашкевича

Радянська влада теж не надто вітала вшанування Шашкевича у такий спосіб. Були періоди, коли паломникам перепиняли шлях до хреста міліцейські кордони і нібито була навіть спроба (на щастя, невдала) зруйнувати  пам’ятний хрест а допомогою тракторів.

Від часу проголошення незалежності України  паломницька традиція сходження до Маркіянового хреста відновилася. Щороку в першу не­ділю серпня тисячі людей піднімаються на Білу Гору, щоб віддати шану галицькому «Будителеві» – Маркіянові Шашкевичу.

Як добратися зі Львова

Автобусом

Через Підлисся чотири рази на день курсує автобус Золочів-Олесько. Попередньо треба доїхати автобусом зі Львова до Золочева (автобуси курсують з АС-6 на вул.Личаківській, 154 з інтервалом 20-30 хв.) або до Ожидова, до зупинки на повороті на Золочів (автобуси курсують з АС-2 на вул. Липинського з інтервалом 30 хв).

Автомобілем

Їхати трасою Чоп-Київ до Ожидова, по закінченні села звернути праворуч. Відстань – 75 км.

На карті:

Мандрівки