Постаті

РОЗЕН Ян Генрик. Містик християнського живопису

Ян Генрик Розен народився 25 лютого 1891 року у Варшаві у родині відомого художника-баталіста Яна Богуміла Розена та Ванди Генрієти з дому Гантке. Батьки Яна Генрика були нащадками заможних спольщених юдеїв-міщан, які свого часу перейшли у протестантство. 

Розену-молодшому ще не сповнилося й року, як родина переїхала до Мюнхена. З 1895 року Розени оселилися в Парижі, однак продовжували підтримувати тісний зв’язок з Варшавою і католицькою церквою. Можливо, це спонукало 12-річного Яна Генрика прийняти доросле рішення про перехід з євангелістської віри у лоно римо-католицької церкви.

По закінченні школи у Парижі Розенз 1905 року навчається у гімназії в Лозанні, куди переїхали його непосидючі батьки. Попри помітний хист до живопису, Розен усе ж поступає на філософський факультет Лозаннського університету, а згодом продовжить вивчати філософію у Сорбоні. Молодий Розен, утім, не полишає художні вправи, також займається літературою та публіцистикою.

Одразу після початку Першої світової 23-річний Розен зголосився добровольцем до французької армії і був зарахований рядовим до полку кірасирів. Він брав участь у знаменитому бою під Іпром, де вижив у пеклі першої в історії людства газової атаки. Відтак зробив блискучу військову кар’єру, яку закінчував уже офіцером польської армії.

У серпні 1921 року Розена переведено до уланського полку, який базувався у Бродах. Одноманітне і скучне життя для бойового офіцера виявилося нестерпним. 30-річний Розен подав у відставку, залишившись таким чином фактично без засобів до існування. Вирішивши повернутися до юнацького захоплення, Розен записався на вечірні курси живопису у Варшавську школу декоративного мистецтва.

Дебют Розена-художника прийшовся на осінь 1922 року, коли він представив на виставці у Варшаві свої акварелі на християнсько-містичні теми. Саме така тематика стане провідною у творчості Розена і зробить його знаменитим.

Перші роботи Розена припали до душі львівському вірменському митрополиту Юзефу Теодоровичу і він несподівано запросив художника-початківця для оздоблення поліхромією львівської вірменської катедри. Тож восени 1925 року Ян Генрик приїздить до Львова, де оселяється по Вірменській,13 і приступає до роботи в храмі. Вірменська громада зустріла непривітнонікому невідомого маляра, однак її сумніви розвіялися, коли у листопаді того ж року Розен продемонстрував свої твори на першій львівській виставці.

До речі, того ж 1925 року дещо із запізненням Розена знайшла і висока військова нагорода – йому вручили французький Орден Почесного Легіону.

Ян Генрих тісно «протоваришував» зі Львовом. Тут оселилася його сестра Софія, сюди переїхали його батьки. Загалом у Львові Розен прожив 12 років, створивши за цей час низку високохудожніх творів і попрацювавши професором рисунку у Львівській політехніці.  Окрім знаменитих містичних фресок вірменської катедри, серед його львівського доробку передусім відзначають розписи у костелі кармеліток босих і в каплиці палацу католицького архієпископа.

Серед інших знакових робіт художника цього періоду відзначають фрески у каплиціПеремишльської семінарії та роботу над оздобленням поліхромією каплиці Яна ІІІ Собєського у Відні.

У 1933 році Розен на замовлення Папи Римського Пія ХІ оздобив фресками каплицю в Кастель-Гандольфо, літній резиденції понтифіка. Цікаво, що поки маляр тріумфував у Європі, у Львові його звільнили з політехніки. Після повернення з Європи геніальний художник протягом 1936-1937 років ніяк не міг вповні реалізувати свій талант. Мешкав він тоді по вулиці Потоцького,56 (нинішня Чупринки).

У 1936 році художник важко переживає втрату батьків. Розена-старшого поховають на євангелістському кладовищі у Варшаві, а мати Яна Генрика знайде останній спочинок на Личаківському цвинтарі у Львові.

У 1937 році художник на запрошення польського дипломата, графа Єжи Потоцького, від якого отримав замовлення на створення картини «Король Ян ІІІСобєський під Віднем», по лінії польського зовнішньополітичного відомства вирушає для реалізації проекту у США. 9 листопада 1938 року за цю роботу він буде відзначений Золотим академічним лавровим вінком за «видатні заслуги для польського мистецтва».

У США Розен залишиться назавжди. Працюватиме майстром живопису, вітражів, оздоблюватиме тамтешні храми. Зокрема, у Вашингтоні створить образи для англіканського собору та мозаїки для католицького собору св. Матвія, мозаїки в соборі Сент-Луїса та фрески в англіканському соборі Сан-Франциско. Серед останніх творів митця — картини для папи римського Івана Павла ІІ.

Помер великий містик християнського живопису 22 серпня 1982 року в Арлінгтоні біля Вашингтона. Там тамтешньому цвинтарі його і поховали.

Цікаво, що, покидаючи свого часу, як він думав, тимчасово Львів, Розен узяв із собою до США тільки чотири роботи. Доля решти «нецерковної» спадщини митця і досі залишається невідомою.

Постаті