Постаті

ПАСТЕРНАК Ярослав. Український Шліман і Галицька Троя

Видатний український археолог Ярослав Іванович Пастернак народився 2 січня 1892 року в Хирові на Старосамбірщині в родині священика. Після закінчення Перемиської гімназії у 1910-1914 роках вивчав класичну філологію та археологію на філософському факультеті Львівського університету.

З 1914 року пішов на службу до Австрійського війська, а після проголошення ЗУНР перейшов на службу до VII Стрийської бригади УГА.

8 січня 1919 р. загін під його командуванням разом з іншими частинами УГА брав участь у звільненні від поляків Куликова та Жовкви, згодом Пастернак з бойовим загоном побував у Надніпрянщині. Після поразки Української революції потрапив до табору інтернованих у Чехо-Словаччині.

У 1922–1925 рокахпродовжував археологічні студії в Карловому університеті в Празі у всесвітньовідомого славіста Любора Нідерле, згодом працював на кафедрі Українського Вільного університету.  Захистивши дисертацію «Руські Карпати в археології», 26 березня 1926 року от римав звання доктора філософії. Працюючи асистентом Державного Археологічного Інституту в Празі, і провів масштабні розкопки у старій частині Праги, зокрема, в королівському замку Градчанах. Дослідив підмурівки середньовічного костелу на Стратові, поселення унєтицької культури у Височанах, поховання часів культури шнурової кераміки у Гробцях.За зроблені в процесі розкопок відкриття українського археолога високо відзначив президент Чехо-Словаччини Томаш Масарик. Пастернакові присвоїли звання почесного громадянина Праги і запропонували прийняти громадянство Республіки.

Він однак відмовився і у 1928 році повернувся до Львова, де невдовзі став членом НТШ і очолив музей цього товариства. А через шість років він розпочав справу, яка зробила його легендою української археології. Ярославу Пастернаку було 42 роки, коли він 1934 року заклав перші розкопки в околицях Крилоса, сподіваючись віднайти тут слідів княжої столиці.

До цього уже протягом десятиліття перед Другою світовою війною Ярослав Пастерна досліджував літописні міста Львів, Теребовлю, Звенигород, Белз і Плісненськ. Однак його мрією був княжий Галич. Перші ж розкопки в околицях Крилоса, проведені цим удатним археологом, ще раз підтвердили його неймовірну наукову інтуїцію. Спершу він відкрив ротонду Бориса та Гліба у селі Побережжі біля Єзуполя, згодом – виявив поховання знатних угорських воїнів під курганами у лісі Дібров, в урочищі, знаному як Мадярські Могили.

25 липня 1936 року рискаль тутешнього мешканця Данила Михальчука, якого Ярослав Пастернак залучив до робіт десятником копачів, ударився до фундаментів Успенського собору. Головний храм галицьких князів нарешті було віднайдено.

На розкопках Успенського собору Пастернак знайшов також саркофаг засновника храму – князя Ярослава Осмомисла, щоправда, вже пограбований – з розбитим віком і розкиданими у домовині кістками. Проте це однаково була знахідна величезного значення. „Ярослав знайшов Ярослава!” – кажуть, вигукнув тоді на радощах археолог.

За цю знахідку друзі прозвали Пастернака «українським Шліманом», а віднайдений ним Галич, відповідно, «галицькою Троєю».

Воєнні дії 1941 року змусила Ярослава Пастернакаприпинити розкопки та дослідження, які були відновлені багато років по тому уже після смерті археолога.

Паралельно з розкопками Пастернак також займався викладацькою роботою, зокрема в різні часи був професором греко-католицької Богословської Академії у Львові та професором і завідувачем кафедри археології Львівського університету. Наукову і викладацьку працю він продовжив у Німеччині, куди емігрував зі Львова у 1944 року. Зокрема читав лекції в Українському Вільному університеті в Мюнхені та у Боннському університеті. У 1949 році перебрався у Торонто в Канаду, де працював над проблемами української археології. Там же ж 22 листопада 1969 року і перестало битися серце «українського Шлімана». Поховали його на цвинтарі Парк Лан.

Ярослав Пастернак залишив по собі матеріали з понад шести десятків експедицій і масу наукових праць, серед яких, безумовно, осібно стоїть видане 1944 року дослідження «Старий Галич».

У Львові на честь видатного археолога названо вулицю.

Постаті