Мандрівки

Добромильський арсенал: новий шанс для забутої пам’ятки

Немає сенсу рахувати, скільки перлин в історико-архітектурних намистах кожного з регіонів Львівщини. Однак варто повірити на слово тим, хто твердить, що з огляду на кількість пам’яток минувшини, Старосамбірщина впевнено перебуває серед лідерів. Чого вартує хоча б легендарний Добромиль із неодноразово оспіваним літераторами Замком Гербуртів, симпатичною ратушею, храмами і знаменитим монастирем, де розпочинав своє чернече служіння Андрей Шептицький.

Добромильський арсенал

Проте і в Добромилі, порівняно добре вивченому істориками та туристами, як виявилося, ще й нині існують «родзинки», незаслужено призабуті і позбавлені уваги. Йдеться, зокрема, про древній арсенал, старший за львівський, який непомітно для невтаємниченого ока стоїть практично у центрі підгірського містечка.

Про Замок Гербуртів, розташований у кількох кілометрах біля Добромиля, чув багато хто. Набагато менше знаємо про Низький замок, який розташовувався на місці сучасного центру міста і був фактично житловим палацом. А поза тим перші письмові відомості про Низький замок у Добромилі припадають ще на ХVІ століття.

Давній мур палацу Гербуртів

Від комплексу Низького замку до наших днів збереглася одна з будівель– міський арсенал. До початку ХІХ століття він був складовою оборонних міських мурів. У будівлі зберігалася зброя, яку роздавали під час оборони від ворога. Обороною керувала спеціальна особа – комендант міста. До 1784 року підвали арсеналу використовували як міську в’язницю. Перший опис будівлі датується 29 березням 1704 року – у документах зазначено, що вона зведена з каменю і стара. Більше уваги приділено власне палацу Гербуртів – зроблений інвентар дає можливість відтворити архітектуру будівлі, конструкцію дверей і вікон, кількість кімнат та їхнє умеблювання. Останній опис зроблений в 1775 р. . Після припинення династії Гербуртів (1622 р.) арсенал був у власності магнатів Конецпольських і Красінських. Останніми власниками зафіксовані князі Любомирські (1775 р.).

Стеля арсеналу обвалилася кілька років тому

Від 1775-го арсенал у власності держави, а у 1801-2018 роках приміщення використовували лісничі установи різних держав, які владарювали на теренах Прикарпаття. Професор Львівського національного університету і дослідник Старосамбірщини Михайло Кріль пригадує, що останньою «інституцією», яка функціонувала у приміщенні арсеналу, поки він ще годився для експлуатації, була їдальня лісгоспу.

Контрфорси частково відійшли від даху

«Крім свого віку, ця двадцятиметрова будівля дивує унікальним збереженим склепінням, яке викладене без арматури і має два метри висоти. Також там збереглися оригінальні вікна у підземеллі, бо тут була тюрма. Я не архітектор, однак бачу неабияку історичну цінність. У цьому місці доречно було б зробити музей, але, звісно, після належної фахової реставрації», – переконаний професор Кріль.

Особливо гостро питання реставрації постало у 2018 році коли обвалилася велика частина даху. Було знищено горище і комини. Міська рада рятувала пам’ятку, як могла і як вміла. Принаймні обвалений дах було накрито поліетиленом. Арсенал укріплений контрфорсами, але стан їхній вкрай поганий, бо частково вони відійшли від стіни. Найцікавіше і найпечальніше водночас, що, виявляється, найстарший арсенал Львівщини не має жодної «охоронної грамоти».

«Під час однієї експедиції ми виявили, що у Добромилі є пам’ятка, яка не занесена до жодного реєстру – ні національного реєстру пам’яток, ані місцевого, хоча вона належить до початку XVI століття», – дивується Андрій Салюк, голова Українського товариства охорони пам’яток історії та культури.

Провалений дах та розбитий комин

«Зараз готуємо облікову інформацію для внесення арсеналу до реєстру пам’яток, на даний момент як нововиявлену. Далі треба підготувати документацію для виготовлення самого паспорта пам’ятки. Потім будемо спілкуватися з тими людьми, які заявили, що вони зацікавлені як меценати з метою збереження пам’ятки і готові долучатися фінансово. Ми залучатимемо істориків, які зможуть зробити добру історичну довідку, зможуть аналізувати дійсний стан – дати оцінку стану збереження.

Можливо, там навіть збереглось якесь малярство. Тобто будемо збирати всю інформацію щодо самої пам’ятки і готувати матеріал для повноцінного проекту реставрації. Маючи вже проект реставрації, ми зможе спільно з меценатами виходити на якийсь кошторис і тоді вже формувати календарний план реалізації реставрації цього арсеналу. А згодом – і створення музею», – розповідає Андрій Салюк.

Тож сьогодні Добромильський арсенал отримав шанс на нове життя. Українське товариство охорони пам’яток історії та культури разом з історичними реконструкторами з ЯГО «Чорна Галич» оголосили про старт проекту «Бій за спадщину», де першим таким об’єктом має стати саме міський арсенал Добромиля.

Фрагменти інтер’єру арсеналу

«Ми оголошуємо про початок нового проекту, який ми назвали «Бій за спадщину», оскільки до нас долучилася громадська організація, яка займається історичними боями, тому назва звучить дуже символічно. Головна ідея полягає у тому, що на нинішній день наші пам’ятки потребують дуже серйозних вкладень. Пам’ятки руйнуються, культурна спадщина, на жаль, занепадає. Тому ми прийняли рішення, що хочемо воювати за свою культурну спадщину. Воювати насамперед у свідомості наших співгромадян», – каже Андрій Салюк.

Зі свого боку голова громадської організації «Чорна Галич», Ярема Іванців пояснив аспекти участі в проекті історичних реконструкторів. «Наша організація існує вже 14 років. Раніше ми не ставили собі якісь цілі, а займалися історичними боями. Це було швидше хобі. А ось після 2014 року, після війни сталося так, що ми почали шукати якусь нову мету. Адже це нонсенс, якщо ти захоплюєшся мечами, лицарськими обладунками, історичними боями, але не звертаєш уваги на пам’ятку – нічого не знаєш про замок, куди приїхав. Наша функція полягає у тому, щоби привертати увагу до об’єкта – провести лицарський турнір, привезти зброю. На фестиваль прийдуть люди, адже у маленьких містечках подібних розваг не так багато. Отримають інформацію, адже часто трапляється, що люди живуть серед пам’яток, але не замислюються над їхнім історичним значенням. А ці пам’ятки – це наша ідентичність. Якщо вони зникнуть, то не стане й нас».

У підвалах арсеналу колись розташовувалася тюрма

Залишається вірити, що, можливо, останній шанс на порятунок найстаршого арсеналу не буде втрачено. Принаймні, є всі підстави так думати.

«Ми зустрілися з міським головою. Є меценат, який готовий шукати і залучати кошти на реставрацію цього арсеналу з дуже гідною метою, щоби там у майбутньому створити місцевий музей Добромиля і Старосамбірщини загалом. Мета дуже шляхетна, і ми радіємо, що така ініціатива є і, сподіваємося, вона буде реалізована. Найголовніше, що є мета, до якої ми прямуємо. Тобто ми проводимо реставрацію не заради самої реставрації, а заради того, щоби там у майбутньому постав музей. Цей меценат мешкає у Києві, має корені на Старосамбірщині. Сподіваємося, що його добрі наміри не розійдуться з реальними справами», – каже Андрій Салюк.

Андрій Салюк та Ярема Іванців мріють врятувати арсенал

Як добратись зі Львова

Автобусом

Автобуси на Добромиль відправляються з АС-Західна (вулиця Городоцька, гіпермаркет Метро) з середнім інтервалом руху 30-40 хв.

Автомобілем

Їхати трасою Львів-Самбір-Ужгород. При в’їзді у Старий Самбір звернути праворуч, в напрямку на Хирів-Добромиль. Відстань від Львова – 115 км.

Мандрівки