Постаті
Соломія КРУШЕЛЬНИЦЬКА

КРУШЕЛЬНИЦЬКА Соломія. Галицька Баттерфляй, що підкорила світ

Соломія Крушельницька народилася 23 вересня 1872 року у селі Білявці на Тернопіллі в родині місцевого пароха, який походив із стародавнього роду гербу Сас.

Родина з маленькою Соломією часто переїздила , аж поки у 1878 році Крушельницькі не осіли у селі Біла неподалік Тернополя.

Хист до співу у Соломії Крушельницької проявився з ранніх років, навчалася в Тернопільській школі товариства «Приятелі музики». Ази музичної підготовки отримала у Тернопільській класичній гімназії. Вперше на публіці виступила у 1883 році під час Шевченківського вечора в Тернополі у складі хору «Руська бесіда».

1891 року Соломія вступила до Львівської консерваторії Галицького музичного товариства. Її учителем був знаменитий в той час професор Валерій Висоцький. Саме під час навчання у консерваторії відбувся її перший сольний виступ – 13 квітня 1892 року юна співачка виконаала головну партію в ораторії Генделя «Месія». Оперний дебют Соломії Крушельницької відбувся 15 квітня 1893 року – вона зіграла роль Леонори в опері Доніцетті «Фаворитка» на сцені Театру Скарбека. Того ж року Соломія закінчила навчання в консерваторії і, відхиливши запрошення від Львівської опери, вирушила для продовження навчання до Італії. Там її вчителями стають знамениті Фаусто Креспі та професор Конті. Уже через рік Крушельницька приїздить на гастролі до Львова, де з успіхом співає на сцені Опери.

Наприкінці 1890-их до Крушельницької приходить світова слава. Вона тріумфально виступає на сценах Італії, Іспанії, Росії, Австрії, Польщі, Єгипту, Аргентини, Чилі, виконуючи головні партії у таких шедеврах, як «Аїда» і «Трубадур» Верді, «Фауст» Гуно, «Страшний двір» Монюшка, «Кармен» Бізе», «Євгеній Онєгін» і «Пікова дама» Чайковського, «Мадам Батерфляй» Пуччіні.

Саме після виконання ролі Чіо-Чіо-сан її почали називати «Мадам Батерфляй», адже Соломія фактично врятувала оперу. 17 лютого 1904 року опера провалилася в міланському «Ла Скала». Пуччіні перебував в розпачі аж до 29 травня, коли у повторній прем’єрі на сцені театру «Гранде» в Брешії головну партію феєрично не виконала Крушельницька.

У 1910 році примадонна вийшла заміж за відомого італійського адвоката, мера міста Віареджо Чезаре Річчоні. Шлюбувалася пара в Буенос-Айресі, після чого оселилася у місті чоловіка на віллі, яку назвали «Саломеа».

Оперну сцену співачка покинула в розпалі слави, у 1920 році востаннє виступивши на сцені Неапольського театру в операх «Лорелея» і «Лоенгрін». Після чого присвятила себе камерній музиці.

Під час зіркової кар’єри співачка не гордувала виступати на Батьківщині, даючи концерти у Львові, Стрию, Бережанах, Збаражі, Тернополі, Чернівцях. Вона підтримувала дружні стосунки з багатьма знаковими українськими діячами, зокрема, Іваном Франком, Ольгою Кобилянською, Миколою Лисенком.

Останні гастролі Соломії Крушельницької пройшли у Римі в 1929 році.

У 1938-му після смерті чоловіка Крушельницька відвідує Галичину, а початок Другої світової війни змушує її тут і залишитися. Як з’ясується, уже назавжди. У листопаді 1939 року радянська влада націоналізувала будинок співачки, залишивши їй тільки чотирикімнатну квартиру, в якій вона жила із сестрою Ганною. Аби вижити під час німецької окупації Львова, Крушельницька давала приватні уроки вокалу.

Після війни співачка працювала у Львівській державній консерваторії ім. М. В. Лисенка. Під час «чищення кадрів від націоналістичних елементів» їй інкримінували відсутність консерваторського диплома, який пізніше знайшли у фондах міського історичного музею. При цьому Крушельницька залишалася громадянкою Італії, а підданою СРСР стала лише після того, як погодилася передати радянській владі се своє італійське майно, включно з віллою.

1949 року у Львівській філармонії 77-річна Соломія Крушельницька востаннє заспівала перед публікою, вже будучи смертельно хворою – рак горла. У жовтні 1952 року, за місяць до смерті, їй таки присвоїли звання професора.

Померла Соломія Амвросіївна Крушельницька 16 листопада 1952 року. Похована на Личаквському цвинтарі.

У помешканні співачки у Львові відкрито меморіальний музей, її іменем названо вулицю та Львівський оперний театр і та школу. У Дзеркальному залі Львівської опери встановлено бронзовий пам’ятник співачці роботи скульптора Ярослава Скакуна. 8 жовтня 2008 року в залі «Ла Скала» встановлено скульптурний портрет Крушельницької цього ж автора. В її честь Нацбанк випустив ювілейну монету. 2010 року пам’ятник співачці відкрито у Тернополі, а в 2012-му бронзове погруддя у Торре-дель-Лаго біля Віареджо, де проходить фестиваль «Пуччіні». Про Соломію Крушельницьку написано десятки книг, знято художній і низку документальних фільмів. В її честь Мирослав Скорик написав оперу «Повернення Батерфляй».

Постаті