Постаті
Леопольд фон ЗАХЕР-МАЗОХ

ЗАХЕР-МАЗОХ Леопольд. «Засновник» мазохізму

Можна по різному сприймати творчість Леопольда фон Захер-Мазоха, однак не можна заперечувати, що він, можливо, найвідоміший у світі уродженець Львова.

Народився майбутній «батько мазохізму» 27 січня 1836 року у будинку на місті якого нині стоїть «Гранд-Готель». По лінії батька, який був високим поліцейським чином, у ньому текла кров іспанських євреїв та німців з Богемії. Мати Шарлотта була донькою ректора Львівського університету Франца фон Мазоха.

Леопольд народився дуже кволим і аби врятувати його життя, батькам порадили віддати його на вигодування українській селянці з Винник. У 12-річному віці родина переїздить до Праги, де Леопольд вивчає німецьку – мову його майбутніх творів.

У дитинстві з ним трапиться пригода, яка, на думку психологів, вплинула на його подальшу сексуальність. Якось, граючи у хованки, він мимовільно став свідком скандалу, коли чоловік його тітки-графині застав її на гарячому з коханцем. Утім графиня не знітилася, а віддубасила чоловіка, а згодом і малого Леопольда, який видав свою присутність у покоях жінки. Від цього акту екзекуції хлопчик отримав неочікуване задоволення.

Попри все Леопольд був чудовим студентом, успішно вивчаючи математику, юриспруденцію та історію в університетах Праги і Граца, куди переїхав у 1854 році. Доктором права він став у 19 років!

Уже будучи доцентом у Граці, 1958 року він опублікував свій перший роман «Одна галіцька історія. Рік 1846». Щоправда анонімно. З того часу Захер-Мазох уже не полишав письменницької праці, регулярно створюючи нові твори.

1860 року Захер-Мазох отримує запрошення прочитати цикл лекцій з історії у Львівському університеті. Щоправда, достеменно невідомо, чи скористався він з цього запрошення.

1872 рік став переломним у житті Захер-Мазоха. Після успіху французькомовного роману «Дон Жуан з Коломиї» він вирішив остаточно присвятити себе виключно літературі. Щоправда, свій найвідоміший твір «Венера у хутрах», який стане своєрідним гімном мазохізму, він написав на два роки раніше, однак скандальна слава «Венери» ще була попереду.

У цей час Леопольд фон Захер-Мазох одружився і з шанувальницею його творчості Авророю фон Рюмслін, яка теж намагалася писати, але не надто вдало. Складнощі стосунків з дружиною негативно відобразилися на творчості письменника, який здебільшого не надто вдало намагався експлуатувати тему жінки-володарки. Аврора врешті його покинула, однак письменник не впав у відчай і одружився з молодшою на 20 років гувернанткою його дітей.

З 1881 року письменник оселився у Лейпцігу. Останні ж роки життя Захер-Мазох провів у невеликому селищі Ліндгайм у Гессені, де й помер 9 березня 1895 року. Урну з його прахом було знищено пожежею 1929 року.

Але ще задовго до смерті Захер-Мазох стає знаменитим тільки опосередковано завдяки літературним перевагам своїх творів. Ознайомившись з романами письменника, у 1886 році віденський психолог Ріхард фон Крафт-Ебінг називає мазохізмом сексуальне задоволення від болю та підкорення. Цікаво, що того ж року Захер-Мазох отримав із рук французького короля орден Почесного Легіону.

Було б неправильно ототожнювати письменника виключно з оспівуванням мазохізму. Його твори високо цінували Александр Дюма і Еміль Золя, Гюстав Флобер і Альфонс Доде. Саме Захер-Мазох відкрив для світової літератури галицький побут, видавши, зокрема, у 1978 році збірку «Галицькі оповідання».

Твори Захер-Мазоха багато перекладали і видавали в Галичині. Їх, зокрема, друкували такі авторитетні часописи, як «Слово», «Бесіда», «Галичанин».

Постаті