Мандрівки

Козацька церква на Сихові: найдавніший дерев’яний храм Львова

Шанувальники дерев’яної архітектури зазвичай насолоджуються нею, мандруючи українськими селами, де ще збереглися сотні церков, значна частина яких входить до золотої скарбниці наших культурних надбань. Оглянути дерев’яні храми можна й у Шевченківському Гаю, куди їх привезли з різних куточків нашого краю. Але небагато хто навіть з-поміж львів’ян знає, який шедевр знаходиться на Сихові. Парадокс, але у новому мікрорайоні на вулиці Садибній розташована найдавніша дерев’яна церква Львова.  Затиснута між багатоповерхівок вона виглядає як миле і ностальгійне послання з минулого. Здається в такий спосіб історія передає нам вітання з часів, коли Сихів ще був скромним прильвівським селом.

Церква св. Трійці. Вид з півдня

Найпопулярнішою версією про побудову храму Пресвятої Трійці є, так звана, козацька. Прийнято вважати, що її збудували козаки Богдана Хмельницького у 1654 році. Цю дату підтверджує табличка на вході у церкву. Прихильник цієї версії видатний дослідник Львова Володимир Вуйцик припускає, що церкву спорудили за сприяння самого гетьмана Богдана Хмельницького. Однак за останніми даними, знайденими в архівах Кракова, церкву спорудили мешканці Сихова у 1600 році, тобто ще до Хмельниччини. І все ж визначення «козацька» міцно закріпилося за Троїцькою церквою. Зрештою, навіть якщо козаки її не будували, то в часи походів на Львів молилися  у ній напевно.

Церква св. Трійці. Вид з півночі

«Це зовсім маленький (11,74 х 4,58 м.) тридільний храм, який стоїть на кам’яному фундаменті. Церква одноверха, покрита дахом чотирисхилої форми. Перекрита гонтом і складена із соснового зрубу у простий замок «охлоп». Храм освітлюють невеликі за розміром вікна і відкритий ліхтар ХVІІІ століття.

Головний вхід розташований з півночі. Його особливістю є надзвичайно низькі вхідні двері, висота яких становить близько півтора метри. Тому людям, високим на зріст, щоб потрапити всередину, слід зігнутися мало не вдвічі», – описує церкву дослідниця Софія Легін.

Вхід до церкви

Загалом це не унікальний випадок. За давнім звичаєм, входячи до храму потрібно було низенько вклонитися. Хто ж про це забував – набивав собі гулі. Був у низеньких дверях і інший сенс: жоден татарин не міг конем заїхати через такі двері до церкви і, значить, її осквернити.

Ще один цікавий архітектурний прийом, на який варто звернути увагу: стіни споруди ледь нахилені досередини, що дозволяє зробити її стійкішою і створює візуальний ефект її високості.

Розписи склепіння церкви

Церква Пресвятої Трійці насамперед славиться своїм оригінальним стінописом. На розписах є дата – 1683 рік, хоча не виключено, що деякі з них з’явилися раніше. Принаймні дослідники звертають увагу, що у стінописі проглядаються щонайменше два стилі. Один – доволі примітивний, який належить невідомому маляру, а інший, швидше за все зроблений знаним свого часу львівським маляром Олександром Ляницьким. Йому, до речі, приписують авторство фрески Богородиці в кам’яниці Красовських по вулиці Федорова, 8. А найвідомішою роботою Ляницького, безперечно, є іконостас та ікони для каплиці Трьох Святителів при Успенській церкві.

Стінопис церкви

Розписами вкриті лише стіни нави церкви Пресвятої Трійці. За сюжетами вони різноманітні. На бічних стінах низом представлені погрудні зображення святих воїнів – Теодора Тиронського, св.Юрія та св. Дмитра. Саме зображення святого воїнства є одним з аргументів прихильників «козацької» версії виникнення храму.

На північній стіні вище святих воїнів є сцени з Старого Заповіту: «Йон викинений з черева китового» і «Гостина в домі Авраама» або «Старозаповітна Трійця». Над ними намальовані «Страсті Христові».

Розпис «Страсті Христові»

На південній стіні, крім воїнів, зображено «Воздвиження Чесного Хреста» та подружжя ктиторів навколішки перед святителем. Біля цієї сцени позначено рік виконання малюнку – «1683». Вище – «Страшний суд». На східній частині залишки композиції «Розп’яття» з пристоячими. На західній стіні художник відтворив сцени з Апокаліпсису.

Найвідомішим зображення церкви є унікальний образ Христа Пантократора (царя), який прикрашає баню святині. Ця рідкісна пам’ятка увійшла до багатьох світових каталогів.

Образ Христа Пантократора на бані церкви

Невеличкий і красивий іконостас, який довершує затишну атмосферу церкви, є значно молодшим за розписи.

Церква дивом вціліла під час польсько-української війни за Львів в 1918-1919 роках. Довколишні будівлі було практично повністю зруйновано, а храм навіть не було серйозно пошкоджено.

Фрагмент стінопису

Свій первозданний вигляд Троїцький храм зберігав аж до 1932 року, коли було проведено його ґрунтовну реставрацію. На жаль, тоді ж було розібрано унікальну дзвіницю.

Тривалий час після Другої світової війни церква була зачинена. У 1971 році храм покрили гонтом, а 1974року його передали Львівській картинній галереї для створення музею. З цього моменту розпочалась робота по реставрації розписів церкви.

Фрагмент стінопису

Під час розбудови Сихова, у 80-х роках минулого століття, постало питання про перенесення Троїцької церкви до Музею народної архітектури та побуту. Але, розписи на її стінах, ускладнювали цей процес, оскільки при розбиранні живопис міг зазнати непоправних втрат. Тому після довгих нарад пам’ятку таки вирішили зберегти на її рідному місці.

Фрагмент стінопису

У 1994р. „Укрзахідпроектреставрація” розпочала відновлення живопису церкви. У 1996році буловстановлено іконостас у неовізантійському стилі. Повна реставрація храму Пресвятої Трійці та її іконопису завершилася щойно у 2009році.

Неподалік церкви знаходиться цвинтар. На ньому є могила блаженного священомученика отця Андрія Іщака, який був парохом Троїцького храму упродовж 1928-1941 років. Під час Першої світової війни отець був капеланом, згодом був професором у Львівській Богословській Академії, став доктором богослов’я в австрійському Інсбруці. 26 червня перед відступом радянських військ зі Львова енкаведисти після довгих знущань розстріляли священика. Його тіло з пробитим багнетами і кулями животом було знайдено у кущах лише через кілька днів. Символічно, що у 2001 році Папа Івана Павло ІІ проголосив отця Іщака блаженним саме під час виступу на Сихові.

Іконостас церкви

Адреса: м.Львів, вул. Садибна, 1а

Фото: Христина Гоголь

Мандрівки