Постаті

РЖЕГОРЖ Франтішек. Чех, який закохався в Галичину

Видатний чеський етнограф Франтішек Гжегорж народився 16 грудня 1857 року в селі Стєжери поблизу чеського міста Градець-Кралове.

У липні 1877 рокупісля того, як Франтішек закінчив реальну гімназію, батько з родиною в пошуках праці перебрався на Галичину. Спершу Ржегоржі орендували у сестер-бенедиктинок маєток Грабник в селі Вовків на теренах нинішнього Пустомитівського району біля Львова. Наступною галицькою адресою Ржегоржа став Стрий.

Юний Франтішек одразу зацікавився місцевою народною культурою, вивчав побут, звичаї, народну медицину, фольклор, зокрема, бойківський, гуцульський і лемківський.

1879 року Ржегорж знайомиться із відомим чеським ученим, етнографом, мандрівником, колекціонером, меценатом і популяризатором науки ВойтєхомНапрстеком, під впливом якого почав збирати східногалицьку етнографічну колекцію. Більшість коштів для збирання Ржегоржом предметів культурної спадщини для Чеського промислового музею надавало подружжя Напрстеків. А 1891 року чеське товариство “Svátobor” виділило Ржегоржеві наукову стипендію в сумі 150 золотих ринських спеціально для дослідження української народної культури. Невдовзі із особисто зібраних ним етнографічних колекцій був створений окремий український відділ музею.

Загалом колекція Ржегоржа налічує близько 1200 зразків етнографічних матеріалів, серед яких виділяється, зокрема, збірка гуцульської народної культури, яка зараз зберігається в етнографічному відділі Національного музею в Празі. За допомогою українських друзів він своїм коштом зібрав українську бібліотечку, яку подарував Національному музею у Празі. В 1890 році музей подарував бібліотеці львівської «Просвіти» книжки, які зберігалися там із зазначенням його імені. Пізніше колекцію було передано бібліотеці Наукового товариства ім. Т.Шевченка (НТШ). А свою багату особисту бібліотеку чеської літератури він подарував товариству “Просвіта”, за що, єдиному з іноземців, у 1895 році йому надали звання почесного члена товариства. Передана згодом до НТШ, вона тепер зберігається у фондах Львівської національної наукової бібліотеки імені В.Стефаника НАН України

До кола його наукових зацікавлень входила переважно рівнинна область Галичини, хоча не оминув він своєю увагою і гірську частину, населену гуцулами та бойками. Велику цінність для історії становлять світлини зроблені Ржегоржом фотоапаратом, який йому щедро позичив для роботи видатний етнограф Володимир Шухевич. Нині колекція знімкув з Галичини зберігається у музеї Напрстека.

Значна заслуга Ржегоржа полягає й у тому, що через етнографічні праці він знайомив Європу з найвіддаленішим куточком тогочасної Габсбургзької імперії. З метою краще пізнати Галичину дослідник зазнайомився з багатьма знаковими особистостями краю.  Зокрема, він зустрічався й листувався Іваном Франком, Михайлом Павликом, Ольгою Кобилянською, Осипом Маковеєм, Євгенією Ярошинською, Володимиром Гнатюком, Наталею Кобринською.

Ржегорж організував і знайшов кошти на відвідини галицькими й буковинськими українцями Крайової та Етнографічної виставок у Празі

Водночас Ржегорж був першим представником України в Центральній Європі. У своїх листах завжди вказував свою адресу : «Прага, Злата вулічка 9. Руське консульство».

У чеських енциклопедичних виданнях і в періодиці він опублікував велику кількість статей з українознавства, зокрема, розвідки й матеріали про українське студентське товариство «Січ» у Відні, Руську видавничу спілку у Львові, 100-літній ювілей «Енеїди» І.Котляревського, про І.Головацького та М.Шашкевича, відгук на видання творів Т.Шевченка. А ще підготував понад 160 українознавчих гасел і статей для енциклопедичного “Наукового словника Я.Отта”.

У 1890 року ФрантішекРжегорж важко захворів і повернувся до Чехії. Але вже наступного року знову повернувся на Галичину, в село Зарогізно біля Жидачева, де його сестра з чоловіком придбали маєток. Того ж року він відвідав село Тисів, де досліджував давні звичаї. Часто їздив до Болехова на зустрічі з  письменницею та громадською діячкою Наталею Кобринською.

Через чергове погіршення стану здоров’я 1893 року чеський науковець знову був змушений від’їхати на довший час на лікування до Праги.

Після лікування Ржегорж трохи підлікувався і 1899 року здійснив останню мандрівку. Страждаючи на сухоти, він ще відвідав Львів і Чернівці.

6 жовтня 1899 року ФрантішекРжегорж помер у Празі. Його поховали на тамтешньому Ольшанському цвинтарі.

У Львові на честь видатного чеського етнографа і друга України названо вулицю.

Постаті