Цей давній храм на львівській вулиці коперника не надто кидається у вічі. І завдяки своїм невеликим розмірам, і тому, що ховається за зведеним на пагорбі над дорогою муром. Між тим, цей скромний ренесансний костел був знаковим для середньовічного Львова. Саме навколо нього згромаджувалися споруди чи не головної тогочасної лічниці міста. Недаремно ж костел, як і […]
Читати далі...У кожного давнього міста є свої легенди. Починаючи з історії його заснування, люди не можуть втриматися, аби не припасувати до свого міста якоїсь загадкової історії. Раніше міські легенди з’являлися, очевидно, з мракобісся. Сучасні ж – здебільшого дітища роз’ятреної уяви белетристів та прагматичного мислення туристичного бізнесу. Але як би там не було, без таких от легенд […]
Читати далі...Львівська архітектура кінця ХІХ століття багата не лише знакові для міста пам’ятки – як от будівлі Галицького сейму, палацу Потоцьких чи Оперного театру. У ті роки було зведено і чимало невеликих, але не менш вишуканих споруд – палациків та вілл, які є прикрасою окремих районів Львова. Однією з таких будівель є розташована поблизу Святоюрської гори […]
Читати далі...Десять хвилин пішки від площі Ринок у напрямку телевежі — і ви біля гори Високий Замок. Але залишки його мурів — це вже більш пізня історія, історія галицьких і польських королів. Нам же наразі направо, вулицею Довбуша повз чотирьохсотрічний костелик св. Войцеха і далі стежками Кайзервальду до невеличкої непримітної овальної галявинки, що притулилася під парканом […]
Читати далі...Спорудження пам’ятників – справа ідеологічна. Як і їх знесення. Львів, якому «пощастило» жити під владою різних держав та режимів з різною ідеологією, зазнав неодноразових змін у своєму монументальному оформленні. У пам’яті нинішнього покоління ще не стерлися спогади про падіння ідолів радянської доби. Щось подібне відбувалося у Львові і у перші роки приєднання до СРСР, коли […]
Читати далі...Видатний архітектор межі XIX-XX століть Теодор Мар’ян Тальовський народився 23 березня 1857 року у селі Засів (сьогодні це територія Підкарпатського воєводства Польщі). Навчався у Кракові у реальній школі, після чого він вирішив продовжувати навчання у Львові, де вступив на архітектурний відділ Львівської політехніки. Його вчителем став сам Юліан Захаревич.
Читати далі...Шанувальники дерев’яної архітектури зазвичай насолоджуються нею, мандруючи українськими селами, де ще збереглися сотні церков, значна частина яких входить до золотої скарбниці наших культурних надбань. Оглянути дерев’яні храми можна й у Шевченківському Гаю, куди їх привезли з різних куточків нашого краю. Але небагато хто навіть з-поміж львів’ян знає, який шедевр знаходиться на Сихові. Парадокс, але у […]
Читати далі...Знаменита будівля Львівського оперного театру унікальна багатьма оосбливостями. Одна з них – розкішний скульптурний декор, який прикрашає будівлю по усьому периметру. Річ у тім, що до його творення долучилася ціла плеяда відомих львівських митців. Перелік прізвищ скульпторів справді вражаючий: Тадеуш Баронч, Юліан Марковський Едмунд Плішевський, Станіслав Рейхан, Едвард Подгурський, Тадеуш Вишневецький, Юліуш Белтовський, Станіслав Вуйцік […]
Читати далі...Стрімкі шпилі цього храму добре видно з центру міста. Розміщений на невеличкому пагорбі, він домінує над навколишніми будинками епохи історизму та сецесії, збудованими в кінці ХІХ – на початку ХХ століть. Храм має значно поважніше минуле – його історія налічує понад чотири сотні років. Втім, у радянські часи ця споруда надовго втратила свою сакральну функцію, […]
Читати далі...Неороманський будинок управління пожежної охорони у Львові привертає увагу здалеку. Цьому сприяють і його вишукана архітектура, і вигідне розташування на чільному місті великої площі. Функціональне приміщення споруди теж інколи кидається в очі одразу, коли із широких відкритих воріт визирають червоно-білі пожежні машини. Цей будинок, що має статус пам’ятки архітектури місцевого значення, завжди був «пожежним». Його […]
Читати далі...