Іще в середині XVII століття на місці, де нині розташувався готель «Жорж» – одна з найцікавіших споруд центру Львова – був шлюз, через який регулювався водяний наплив з ріки Полтва. Із 1793 року саме тут розміщувався найкращий, як багато хто вважав, і наймодніший тогочасний ресторан Галичини – «Під трьома гаками».
Читати далі...Костел ордену тринітаріїв, парафіяльний храм громади Галицького передмістя, костел єзуїтського ордену, храм Львівського університету, катедральний собор єпархії Православної церкви України – все це віхи історії однієї й тієї ж святині, що височить на невеличкому пагорбі над вулицею Грушевського у Львові. Святині, що отримала при народженні посвяту на честь святого Миколая, а нині носить назву Покровського […]
Читати далі...«Шедевр архітектури»! «Святиня муз»! «Галицька Ла Скала»! «Найдорожчий будинок Львова»! Це лише поодинокі епітети, якими нагородили Театр Скарбека у перші ж дні після того, як він з’явився на мапі міста. І, слід зауважити, ці епітети не були пустоголовими. Справді, шедевр. Справді, найдорожчий (принаймні один з найдорожчих) будинок. Справді, найбільший театр тогочасної Європи після міланського та […]
Читати далі...Ці будівлі, розташовані в різних куточках Львова, зразу ж привертають до себе увагу. Вони вирізняються не лише вишуканістю та елегантністю архітектурного вирішення, але й своєрідним маркером – всі вони збудовані з нетинькованої червоної цегли, що ефектно виділяє їх на тлі інших, блідих поряд з ними будівель. А ще вони є осередком активного і галасливого життя […]
Читати далі...Уже звикло кам’яницю на вулиці Стефаника,3 у Львові, де розташувалася Львівська національна галерея мистецтв, іменують Палацом Лозинського. Не можна сказати, що це суперечить істині, адже видатний історик, мистецтвознавець і колекціонер Владислав Лозинський справді володів цим будинком протягом певного часу. Однак така назва не зовсім справедлива до імені графині Ізабелли Дідушицької, представниці славного львівського роду, з […]
Читати далі...Колишній костел ордену сакраменток разом з прилеглими монастирськими будівлями є одним з найцікавіших ансамблів сакральної архітектури Львова. Насамперед завдяки своїй оригінальності – його зовнішній вигляд, у якому фахівці вбачають впливи австро-німецької архітектури XVIII-ХІХ століть, є нетиповим для Львова. До створення цієї перлини львівської архітектури долучилися такі відомі будівничі як Бернард Меретин та Едмунд Жихович, а […]
Читати далі...Сучасна вулиця Валова, яка з півдня обрамляє львівське середмістя, виникла на початку ХІХ століття після розібрання міського муру. Її було прокладено 1818 року на місці валів, що оточували Високий мур. Цікаво, що Валова одна з небагатьох львівських вулиць, котра протягом усього часу свого існування жодного разу не змінювала назви.
Читати далі...Будинок Львівської національної наукової бібліотеки імені Василя Стефаника, в якому раніше розміщувався легендарний Оссолінеум, є одним з найкращих зразків архітектури стилю класицизму у Львові. Цих рис він набув внаслідок реконструкції та розбудови в середині ХІХ століття барокового монастиря кармеліток взутих (або черевичкових), збудованого століттям раніше. До складу комплексу входить й колишній костел святої Агнеси, в […]
Читати далі...Проблема скандальних забудов, притаманна українським містам початку ХХІ століття, виявляється геть не є новою. Сто років тому, на початку століття двадцятого, найвищі на той час львівські будинки зводилися теж із чималими скандалами. Проте сьогодні, принаймні, без знаменитого будинку Шпрехера, він же – Будинок книги, вже важко уявити центр Львова. Усе ж таки між скандальними забудовами […]
Читати далі...В півгодині ходи від окупованого туристами центру Львова розташований мальовничий район, в який забрідає хіба випадковий, або дуже дотошний мандрівник. Це частина Нового Світу, забудована на переломі XIX-ХХ століть численними палациками та віллами, окремі з яких є справжніми архітектурними перлинами. Саме такою є споруда, про яку піде мова, і яку одне зі столичних видань нещодавно […]
Читати далі...