Було 18 жовтня порівняно спокійного 1851 року. У залі бібліотеки Оссолінського відмузикував знаменитий Ференц Ліст, і блискуче панство кружляло у вальсах на балу в честь Найяснішого цісаря Франца Йосифа. У той же час над горою Вроновських здіймалися фантасмагоричні феєрверки, що, як писав очевидець, «викидали у небо яскраві язики полум’я й густі клуби диму».
Читати далі...Цей храм є одним з символів Львова – недарма його силует розміщено на сучасному логотипі міста. Латинський катедральний собор Успіння Пресвятої Діви Марії, який у Львові зазвичай називають Катедрою – одна з найдавніших сакральних пам’яток міста, чия історія тягнеться з XIV століття. Протягом століть храм неодноразово перебудовувався, обростав численними каплицями та іншими прибудовами, тож цей […]
Читати далі...Невеличкий храм Івана Хрестителя на площі Старий Ринок є однією з перших культових споруд Львова, а, можливо, й найдавнішою. Його поява оповита таїною і точних даних про час зведення святині немає. Це дозволяє різним дослідникам варіювати дату спорудження храму в часовому проміжку між 1201 та 1370 роками, посилаючись не стільки на історичні джерела, скільки на […]
Читати далі...Собор Святого Юра є водначас архітектурною перлиною, одним із символів Львова і найбільшою святинею Української греко-католицької церкви. Монументальний архітектурний ансамбль у стилі бароко постав у 1762 році з ініціативи митрополита Атанасія Шептицького завдяки архітектурному генію Бернарда Меретина. Над скульптурним та образним оздобленням храму працювали видатні майстри того часу Іоанн Георг Пінзель, Себастьян Фесинґер та Лука […]
Читати далі...Далекого 1630 року до Львова з Перемишля приїхали перші ченці ордену реформатів (гілка францисканського ордену. Того ж року під Високим Замком вони розпочали будувати дерев’яний монастир і костел, який присвятили святим великомученикам Роху та Себастяну. Монастир та костел простояли недовго і згоріли під час козацької облоги у 1648 році. А вже у 1656році на кошти […]
Читати далі...Недалеко від центральної частини Львова, позаду пам’ятника Михайлові Грушевському, в тихій, затишній місцині на невисокому пагорбі розташовано одну з найцікавіших споруд міської палацової архітектури. У глибині невеликого парку погляди львів’ян і туристів приваблює оточена зеленню красива рожева пишно декорована будівля зі скульптурним ансамблем.
Читати далі...Будівлі арсеналів, які у середньовіччі називали цекгаузами, і в яких виготовлялася та зберігалася зброя, у XVI–XVII століттях існували практично у всіх укріплених містах та замках. Не був виключенням і давній Львів, найдавніший арсенал в якому з’явився ще в 1430 році – його було примуровано до Низького муру.
Читати далі...Літературно-меморіальний музей Івана Франка у Львові розміщено у будинку, в якому письменник з родиною мешкав у 1902-1916 роках. Будинок було споруджено на придбаній Франком ділянці в районі Софіївка у «швейцарському» стилі за проектом будівничого Мартина Заходнього. Двоповерховий будинок був облаштований дуже скромно: опалення було пічне, освітлювався гасовими лампами, прості меблі.
Читати далі...Якось уже повелося, що Львів, передовсім туристам, полюбляють позиціонувати як маленький Париж. Порівняння, м’яко кажучи, дещо натягнуте, коли врахувати, що переважна більшість архітектурних шедеврів міста – це творіння геніальних італійських майстрів. А поза тим у самому центрі Львова таки можна знайти клаптик «справжньої» Франції, що став одним із символів міста.
Читати далі...Цей львівський будинок неможливо не помітити. Попри те, що розташований він посеред престижного кварталу австрійського Львова, де ледь не кожна споруда є визначною архітектурною пам’яткою, він різко виділяється своєю викличною красою. Це необарокова будівля колишнього казино, в якій нині перебуває львівський Будинок вчених.
Читати далі...